Порфирій Іванов/Еволюція
Добро пожаловать!
FORUM.KIEV.UA - ФОРУМ КИЕВ ЮА
Максимум общения, минимум правил.
Киевский форум с самомодерацией
1. Автор темы - руководит темой. Может удалять чужие сообщения.
2. Уровень флуда, офф-топа, регулирует лишь автор темы.
3. Модераторы удаляют лишь грубые нарушения: закон, спам, мат...


Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 20 из 30
Like Tree7Likes
Тема: Порфирій Іванов/Еволюція
  1. #1
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Порфирій Іванов/Еволюція

    Еволюція Порфирія Іванова — книга, заснована послідовниками Іванова Порфирія Корнійовича. Це — підручник для само-вивчення. Мета: навчити всіх земних людей всіх національностей жити по-еволюційному за наукою Порфирія Іванова, тобто з точки зору Іванова. За його наукою, з 1989 року в житті людства почалась нова епоха еволюція, при якій людство має розвиватись і технічно, і біологічно як вид. Книга призначена для молоді й усіх людей: школярів, студентів, спеціалістів різних знань. Також для широкого кола читачів, кого цікавить здоровий спосіб життя, як запобігти захворюванням у своєму житті, як його продовжити. Наука Порфирія Іванова представлена в його працях, котрі є спільне надбання людства, подарунок Іванова всім людям всіх національностей, вони належать всьому народові всієї Землі за заповітом Іванова, котрий є в його працях. Іванов благословив своїх учнів редагувати свої праці, публікувати, розповсюджувати — про це право Порфирій Іванов написав у працях.



    Іванов Порфирій Корнійович — творець еволюції


    Еволюція [<лат. evolutio розвиток]. Еволюція в широкому значенні — всякі зміни, розвиток, перетворення.

    Іванов Порфирій Корнійович
    (також має особисте ім'я Ош, прізвисько Паршек, від людей за діло отримав назву Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі) пропонує нам усім вчення, основою якого є еволюція, тобто розвиток природи, людини, суспільства. Отже, тут дається еволюція за вченням Іванова. Тут робиться аналіз його вчення. Вчення Іванова є наука.

    Актуальність. Практичний і теоретичний досвід Порфирія Іванова аутуальний для фізичного і духовного розвитку людства, тобто еволюції. Адже науці відомо факт, що людство як біологічний вид припинило свій еволюційний розвиток близько 50 тисяч років тому, в останній час розвивається тільки технічно. Еволюція людства — це життя.
    Метод. Для науки характерно мати практику і теорію. Практику Іванов створив сам на собі, це його загартування в природі, основна частина науки, описана в його працях. Також він зробив важливі висновки, щоб побудувати теорію. А теорію маємо розвивати ми, всі люди, хто знає практику загартування і розуміє. Іванов базувався теоретично на законах діалектики, вони витікають із його практики. Іванов пропонує нам усім, щоб на основі його практики побудували теорію. Коли на основі практики побудуємо теорію, то тоді й практику доведемо, і Учителя Іванова визнають. Коли побудуємо теорію, тоді побудуємо науку, бо наука складається з практики і теоретичного обгрунтування. Прийшов час, щоб теорія заговорила про Іванова. Пробуємо побудувати теорію з точки зору фізика. Його метод — самопізнання та пізнання історії. У Іванова основний прилад для наукових досліджень — це його живе тіло. Він — учений у природі, творить науку, вивчаючи своє тіло в природних умовах, його стан, почуття, думку тощо. Він шукав таїну в собі, а не в природі. Його досвід обєктивний і правдивий, кожен може перевірити на собі практично.

    Закон єдності двох протилежностей


    Іванов із своєї практики сам творив теоретичні діалектичні закони. Це основний універсальний закон еволюції, із нього витікають як наслідок всі інші закони еволюції. Іванов приходить до висновку, що в природі є дві сторони, вони єдині. Одна без другої не існує, вони існують тільки разом як одне ціле. Приводиться приклад психологічного відчуття людей при їхній діяльності в природі. Одна сторона — почуття тепле і хороше. Друга — почуття холодне і погане. Між ними існує звязок, одне без другого не існує, вони існують тільки разом. Люди не люблять почуття холодного і поганого, бояться його, уникають його в своєму житті, тобто заперечують холодне і погане. Створюють у природі умови життя такі, щоб мати завжди почуття тепле і хороше. Це — їдять щодня досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. Якщо люди через свої свідомі дії спочатку мають у природі почуття тепле і хороше, то потім природа сама їм підсовує умови, що вони мають почуття холодне і погане (хвороби, незадоволення, смерть). І навпаки. Якщо люди спочатку свідомо мають почуття холодне і погане (наприклад, через загартування холодом, голодом), то потім отримують від природи хороше і тепле (здоров'я, задоволення тощо). Природа сама посилає їм хороше і тепле. Ми бачимо, що в цьому випадку люди творять хороше і тепле в розвитку.
    Можно привести в житті приклади, коли з нічого появляється дві протилежності. Візьмемо психічні явища, почуття поганого і хорошого, холодного і теплого. Спочатку в нас нема ні першого, ні другого, нема нічого. Це може перевірити на собі кожен. Ми обливаємо все тіло холодною водою, нам робиться холодно, ми отримали почуття холоду, поганого. На цьому почутті не закінчується, а скоро приходить нам інше почуття, хороше почуття, робиться тепло, краще не може бути. Кінцеве почуття протилежне початковому. Чим холодніша вода, тим краще потім. Нам погано, коли свідомо терпимо без їжі 42 години, а потім у кінці це дає нам хороше почуття. Якщо це робити регулярно, то відчуєте себе здоровим — це хороше. Ніщо — це нуль в числовій формі. Отже, з нічого ми отримали два протилежних почуття, в числовій формі сума їх дорівнює нулю. Ми не бачимо і не помічаємо, як після одного почуття приходить протилежне друге, часто нам невідоме. А щоб знати, треба вивчати вчення Іванова. Це закон. Вся природа побудована за одним законом, у цьому вона єдина. Цей закон можно застосувати і для фізичних явищ. Якщо одну протилежність позначити як додатню одиницю, то друга одиниця буде від'ємна одиниця, а синтез або сума двох протилежностей дорівнює нулю. Отже, до дії у нас був нуль, тобто ніщо, і після дії, коли появились дві протилежності, у нас є нуль, тобто ніщо. Закон збереження. Звідси висновок, стан до дії дорівнює стану після дії.
    На основі практики Учителя Іванова можно сформулювати закон єдності двох протилежностей. Спочатку нема нічого, з нічого ніщо не виникає. Будь-яке явище в природі не виникає, а проявляється в житті як дві протилежні сторони, котрі існують в єдності. Якщо появляється явище однієї сторони, то слідом за ним появляється явище протилежної сторони, яке нейтралізує перше, а їх сукупність це початкове ніщо. Це стосується всіх явищ: фізичних, психічних.
    Якщо люди своєю силою волі роблять улюблені життєві умови в природі такі, що дають початкове почуття хороше, то потім самі виникають в природі умови життя, які дають людям кінцеве почуття погане. Початкове почуття хороше перетворюється на кінцеве почуття погане.
    Якщо люди своєю силою волі роблять улюблені життєві умови такі, що дають початкове почуття погане, то потім самі виникають у природі умови, які дають кінцеве почуття хороше. Початкове почуття погане перетворюється на кінцеве почуття хороше.
    Практика нам доводить, що свідомість, бажання, почуття великої кількості людей впливають на рух природи взагалі. Масові почуття визначають рух природи. Масове почуття вплиаває на рух планет, сонця, атмосфери. Природа протидіє людям, дає рівне за величиною протилежне почуття. Висновок. Свідомість людей визначає буття, тобто рух природи. А природа, протидіючи, дає протилежне почуття. Свідомість повязана з думкою. Якщо припинити на якийсь час думку, то припиниться протидія природи на людей.
    У природі люди свідомо створюють умови життя, що дають початкове хороше (погане) почуття. А природа відповідно сама, протидіючи, посилає умови, що дають рівне за величиною кінцеве погане (хороше) почуття.
    З усіх можливих рухів природи в дійсності відбувається рух, який дає людям рівне за величиною початкове хороше (погане) і кінцеве погане (хороше) почуття.
    Закони природи єдині для всіх явищ: фізичних, хімічних, психічних тощо. Почуття не виникають з нічого і не зникають, а перетворюються з одного виду в інший. Подібний закон збереження речовини спостерігається в хімічних явищах. У фізичних явищах спостерігається подібний закон збереження маси, єнергії тощо.
    У цьому нема ніякого неприродного чуда, це фізичне явище в природі, це діє закон збереження в природі. Хороше виникає як протилежність поганого за законом збереження, їх різниця дорівнює нулю. Так що в природі в цілому нічого не виникає з нічого. Будь-яке почуття не може зникнути. За кожне слово доведеться відповідати перед природою.
    Люди зробили в природі улюблені умови. Захопили на землі місце, присвоїли до свого імені, назвали своїм, стали трудитись, побудували дім з усіма вигодами. Зробили грядку, посіяли зерно, котре дало великий урожай. Зібрали урожай, зробили смачну їжу, наїлись досита, оділись до тепла в тілі в красивий одяг. Це все дало їм початкове хороше почуття. Вони називають таке життя хорошим. Але на цьому хорошому не закінчується. За це одержане початкове хороше природа пошле такі умови життя, що дадуть кінцеве погане почуття: втрата сил, хвороби, незадоволення, нещастя, смерть, зменшення тривалості життя, кризи суспільства тощо. Такий закон природи.
    Люди посіяли мало зерна, а зібрали багато зерна. Це вже прогрес у житті, це люди отримали хороше, життя пішло вгору. Але в природі одне не буває. А за цей прогрес, за хороше природа дає погане: втата сил, хвороби. Люди хворіють, допомоги нема, люди вмирають, зменшується тривалість життя, виникають кризи, збитки. За прогрес, за хороше природа забирає життя — людям стає погано. Люди отримали технічний прогрес, зробили трактор, всяку машину, жити стало легко, хороше. А за цей прогрес природа посилає хвороби, всякі лиха, забирає життя, люди вмирають, зменшується тривалість життя — вони отримали погане. Скільки люди взяли хорошого, стільки отримали поганого.
    Між початковим почуттям і кінцевим є залежність. Звичайно люди не знають про залежність між початковим почуттям і кінцевим, через це незнання маємо всі проблеми і біди в житті. Якщо початкове почуття змінюється на якусь величину, то на таку величину змінюється кінцеве почуття, між ними лінійна залежність, різниця між ними дорівнює нулю.
    Початкові умови і початкове почуття є причина, а кінцеві умови і почуття є наслідок. Закон установлює причинно-наслідковий зв'язок між усіма діями людей і природи, між усіма явищами природи.
    Свідомість визначає буття. Учителеві прийшла від природи свідомість. Чому люди одягаються до тепла, наїдаються досита щодня, живуть у домі з усіма вигодами, але вони не задовольняються, хворіють, умирають? Це їхня неправда. Він став шукати вихід, щоб людям допомогти, став жити без всяких таких потреб. Свідомість визначила буття, воно саме прийшло.
    Люди отримали хороше почуття. Але в природі з нічого, тобто з нуля, не може взятись якесь почуття. А якщо взялось якесь почуття, то разом із ним береться рівне за величиною протилежне почуття, різниця між ними дорівнює нулю, тобто ніщо. Отже, природа в цілому перебуває незмінною, а всередині цілого відбуваються психічні явища і рух. Почуття хороше силою волі стає поганим почуттям, котре знову стає хорошим і так далі. Почуттів абсолютно нема, вони є в становленні. Із цього можна зробити висновок щодо буття. Буття – у становленні.
    Якщо одна з протилежностей дорівнює 1, то і друга дорівнює 1, а їх різниця дорівнює нулю. Приклад з фізики. Якесь тіло як ціле, або атом, не має електричного заряду, тобто нейтральний, але всередині його є негативно заряджені частинки електрони і така ж кількість позитивно заряджених частинок. Ці заряди нейтралізують себе.
    Всі об'єкти природи є протилежності. Всі об'єкти існують у становленні, їх абсолютно нема. Світу як такого нема, він у становленні. Що є перший поштовх для руху світу? Людське бажання отримати певне почуття. Нема бажання — нема світу. Свідомість визначає буття. У стані сну у нас нема думок, бажань, нема почуттів — тому нема тієї картини світу, яку бачимо в стані бадьорості. Наша свідомість породжує суперечності, що рухає природу. Чоловік Бог має свою свідомість, думки, бажання — таким чином Бог творить світ за своєю ідеєю. Людина є Бог, він є творець, у ньому є все, що треба для життя. Богові для життя не треба їжа, одяг, житловий дім. Люди мають своє бажання, думки, вони своїми думками творять рух природи в іншому напрямку. У світі багато вір, кожна віра має свого Бога, у котрого своя ідея, молитва. Свої бажання, просьби, ідеї люди називають молитвою, вони постійно моляться, таким чином у природі здійснюють свої бажання, ідеї.
    Метод загартування Іванова є один з усіх істинний, бо Паршек любив природу як матір рідну, був близьким до неї, жив по-природному. Ідея еволюції Іванова здійсниться в природі.

    Природа і людство як протилежності


    Природу і людей можно розглядати як дві протилежності, котрі існують в єдності. Природа народжує і творить людей для життя, а не смерті. І природа заперечує людство щодо життя, вона уметртвляє поодинці людей. А люди заперечують природі, вони роблять усе, щоби було життя людства. А люди природні в свій час досягають такого стану, що самі творять єнергію і матерію, вона єволюційно розвивається в дійсну природу, так люди народжують і творять природу в розвитку. В процесі єволюції виникає матерія в різних видах, галактики, планети, живі люди. Це перший цикл. А за ним іде другий цикл. Оновлена природа в процесі еволюції знову народжує нових людей, а ці люди нороджують і творять знову єнергію і матерію, з которої складається в єволюції природа, всесвіт. І так без кінця. Отже, людина є творець природи, тому вона називається Бог творець. При цьому кількість переходить в якість, і навпаки. Отже, природа народжує людину для життя. Нам, всім людям, треба жити, а вмирати не треба. Такий висновок Паршека.

    Дія, протидія, синтез


    Кожній якості відповідає кількість. Кількість переходить у якість. Проявлення відбувається в кількості. Оскільки еволюційний процес існує в розвитку, то кількість виражається еволюційним рядом чисел. Будемо пробувати знайти такий ряд чисел, котрий виражає єволюційний процес.
    Перший член ряду є вираз якоїсь дії в природі. Для простоти приймемо, що він дорівнює — 1.
    Другий член ряду по суті заперечує перший, є протилежність дії, тобто першому члену. Тут діє закон двох протилежностей. Цей член повинен бути більше одиниці. Бо ми бачимо, що всесвіт розширюється, кількість збільшується. Бо якщо ця одиниця буде залишатись незмінною, то не буде життя, розвитку, єволюції. Оскільки єволюція є, то це число має бути більше одиниці, воно дорівнює невідомому числу, позначимо його буквою — а. Отже, маємо ряд:
    1, а...
    Ми бачимо, в природі існує закономірність. Має бути закономірний ряд чисел, тобто ряд має будуватися за якимсь законом. Отже, має бути геометрична або арифметична прогресія. Очевидно, це буде геометрична прогресія, бо в природі існує прискорений розвиток. Визначимо закон, за яким будується геометрична прогресія. Третій член синтез є запереченням або протилежністю перших двох, він будується за законом двох протилежностей. А кількісно третій член повинен дорівнювати сумі двох попередніх членів, оскільки є заперечення дії і протидії. Звідси виходить закон, за яким будується ряд геометричної прогресії — кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Отже, маємо ряд:
    1, а, 1 + а...
    Знаменник прогресії дорівнює — а.
    Маємо рівність: а = (1 + а)/а. Звідси маємо квадратне рівняння: а2 — а — 1 = 0. Звідси отримуємо значення а. а = 1,618... Це число називається золотий перетин. Золотий перетин випливає із закону двох протилежностей. Еволюція твориться за законом золотого перетину.

    Еволюційний ряд


    На практиці доцільно і зручно користуватись рядом цілих чисел, утвореним за законом кожен член дорівнює сумі двох попередніх, це еволюційний ряд: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55...
    В ньому відношення будь-якого члена до попереднього наближено дорівнює золотому числу. Також використовується еволюційний ряд, утворений множення кожного члена на 2:
    2, 4, 6, 10, 16, 26, 42, 68, 110...

    Сім періодів


    Еволюція в природі має характерну властивість, різні явища в природі мають сім періодів. Вони є в малому і великому.
    Світло і електромагнітні явища. Райдуга має сім кольорів. Кожен колір має еволюційну властивість, він утворюється із суми двох інших. Біле світло розпадається на спектр із семи кольорів. Можливо, це стосується простору і часу.
    Будова атома. Атом має ядро і N оболонок, на яких є електрони. Різного типу атоми розміщені в періодичну систему елементів Менделєєва, котра має сім періодів. В періоді з номером N є атоми, котрі мають N оболонок електронів.
    Сонячна планетна система налічує сім основних планет. Вони в просторі розміщені на різні відстані від сонця, мають свої періоди обертання.
    2000-річна історія віри в Христа має сім періодів. Очевидно, Христос є рушійна сила соціально-економічного процесу. Їхня тривалість в роках від початку віри в Христа: 754; 466; 288; 178; 110; 68; 42 роки. Сума цих чисел приблизно дорівнює 1900. Число 68 років із цього ряду близько до 73 років, стільки існувала комуністична формація. Це обєктивний процес. За цими періодами мають бути інші сім періодів з іншою рушійною силою розвитку.
    Історія Іванова як Бога складається із семи періодів з еволюційного ряду, це об'єктивний процес.
    Ряд чисел свідомого терпіння без їжі в годинах, котрі залишив людям Учитель Іванов: 24; 42; 66; 108; 144; 288 (12 діб), 754 (31 доба).
    За Біблією, Бог творив шість днів і на сьомий спочив. Також тут маємо сім періодів. За цими періодами були інші сім періодів.
    Так відбувається в житті людства, тиждень із семи днів проходить, за ним починається другий тиждень, потім третій, і так без кінця.
    Нотний ряд має сім нот.
    Цей ряд треба продовжувати.

    Від теорії до практики


    В практиці Паршека зустрічаються ряди чисел, які близько співпадають з теоретичним еволюційним рядом. Це—числа годин свідомого терпіння без їжі, періоди в історії.

    Еволюційний ряд і свідоме терпіння


    Дорога ідея Учителя — кожному бути без потреби їжі, одягу, житла. Для цього є наше райське місце, де чоловікові слава безсмертна. Учитель сам навчився свідомо теерпіти без їжі в деякі дні і навчив людей. Привчати себе до свідомого терпіння без їжі потрібно поступово. Коли навчишся свідомо легко бути без їжі одне число годин, тоді можно для терпіння взяти інше число з еволюційного ряду. Паршек починав терпіння без їжі 42 години в тиждень з вечора пятниці до 12 годин неділі. Якщо терпіти без їжі 42 години важко, то можна терпіти 24 години в субботу. Спочатку терпіти важко. Коли стало легко, добавив 24 години, і став терпіти 66 годин в неділю. Коли на цьому терпінні утвердився, став терпіти без їжі 108 годин в тиждень. Потім терпів без їжі шість діб в тиждень. Потім учням на майбутнє говорив терпіти без їжі два тижні, потім місяць. Отже, маємо практичний ряд чисел:
    24, 42, 66, 108, 144, 288 (12 діб), 754 (31 доба).
    Цей ряд співпадає з еволюційним рядом в межах похибки: 26, 42, 68, 110, 178, 288, 466, 754.
    Висновок. Свідоме терпіння без їжі за ідеєю Паршека є еволюційним.

    Еволюційний ряд і періоди історії


    В історії Іванова можна виділити сім періодів. За початок відліку візьмемо 1933 рік. Закінчується кожен період або день у визначеному році, вони утворюють ряд чисел, утворених золотим перетином: 6,10, 16, 26, 42, 68, 110. [1]. В кожному періоді або дні Іванов створив щось значне для життя людей.

    Перший період. Створив слово


    Іванов створив слово, почав писати свою історію. Спочатку було слово, і слово було у Бога, і все через це слово стало бути. Одне сказане слово примусило чоловіка в природі шукати, на що обпертися в житті. [2]. Іванов сам весь час писав свою історію для людей.

    Другий період. Створив біле світло


    Іванов створив світло. Коли він став зимою ходити без головного убору, він своїми очима побачив біле світло, котре сам створив. [3]. Через це він отримав здоров'я, і можливісь ходити літом і зимою без одягу. За цю якість створювати природне явище, тобто білий світ, люди його визнавали і визнають Богом творцем. У звязку з цією якістю він має особисте ім'я Ош, яке в перекладі означає «білий».
    Іванов хотів навчити людей правильно користуватися природою. Це — повітря, вода, земля, люди.

    Третій період. Навчив правильно користуватися повітрям


    1943 — 1949 роки. Іванов створив людям правильне ставлення до повітря, навчив користуватись повітрям. Він ходив взимку і влітку без одягу, без сорочки, крім шортів, і навчив цього інших. Показав, що це добре. Не треба відгороджуватись одягом від природи. Повітря — це наш брат, друг, його треба любити всім. Під час війни в 1941 році він виступив проти німців без сорочки і босим, без зброї. Його німці поважали. Вони хотіли, щоб він допоміг їм перемогти у війні.

    Четвертий період. Навчив правильно користуватися водою


    26 років історії. 1949 — 1959 роки. Иванов створив людям правильне ставлення до води. Вода — наша сестра, наш друг, вона пробуджує наше тіло, дає здоров'я. Сніг — наш друг. Воду треба любити [4]. Навчив обливати тіло холодною водою. Обливання холодною водою є однією з головних заповідей Іванова для оздоровлення.
    Іванов сам практично вивчав якості води. У 1948 році з 23 листопада до 5 грудня Іванов зробив експеримент — прохід від Туапсе до Сочі по берегу Чорного моря. Прохід починався під час 12-бального шторму на морі, як тільки Іванов зайшов у море, воно тут же заспокоїлось. Він 12 діб був в умовах природи без їжі, одягу, житлового дому. Періодично заходив у воду і був без дихання. Коли прийшов у Сочі, випав білий пухнастий сніг, люди його оточили на пляжі, як Бога, що спустився з гір. А він зайшов у море і просидів у глибині три години під водою без дихання. Його витягнули сіткою живого. [5]. В селі Оріхівка є живі свідки цього. Методика бути без дихання під водою описана в багатьох працях.

    Пятий період. Навчив правильно користуватися землею


    42 роки історії. 1959 — 1975 роки. Він створив людям правильне ставлення до землі. Він любив землю, ходив босою ногою по землі літом і зимою. Благославляв людей, особливо молодь, ходити босим по землі літом і взимку. Таким шляхом можна завоювати мир між людьми. Він говорив, що землю не можна присвоювати, бо вона природна, спільного характеру, є суспільне надбання людства, вона належить усім. [6]. Через присвоєння землі між людьми існують війни. Люди воюють з природою, її знищують всякими шляхами, убивають живе. А він, як Бог, творив природу. Він був проти війни людей з природою. Він знайшов людям місце на землі для життя, назвав його райським місцем, освятив, у 1975 році благословив людей жити навколо райского місця без усяких потреб. [7] В майбутньому тут буде людям рай на землі, і люди завоюють безсмертя.

    Шостий період. Навчив учня бути подібно до себе без потреб


    68 років історії. 1976 — 2001 рр. Учитель Іванов навчив учня бути подібно до себе без потреб.
    У 1979 році Іванов створив гімн, який за словами Іванова і послідовників у стислому вигляді виражає суть вчення, у ньому вся ідея, є все[8].
    Люди Господу вірили, як Богу.
    А він сам до нас на Землю прийшов.
    Смерть як таку вижене.
    А життя у славу введе.
    Де люди візьмуться? На цьому бугрі.
    Вони гучно скажуть слово.
    Це є наше райське місце.
    Чоловіку слава безсмертна.
    Іванов через загартування отримав у природі Дух Святий. Зима, білий сніг — це його Дух Святий[9]. Іванов 25 квітня 1979 назвав себе Богом Духом Святим, записав у щоденник [10]. І просив, щоб усі люди його просили, щоб війни не було. Він це зробить. У 1979 році Іванов написав у праці, що в 1989 році його визнають Богом землі в усьому світі [11].
    У травні 1979 Іванов прийняв учня, як усіх, благословив виконувати його заповіді. Потім доручив редагувати і публікувати праці, приймати бажаючих людей. У 1981 році учень написав Учителеві лист-звіт, що зробив у житті. Учитель прийняв лист-звіт, переписав у свій зошит, написав учневі нове прізвище Ош, як отець синові [12].
    1980 рік. Іванов написав пророчі слова про війни, які будуть у нашому житті, це сказала йому природа. Він сказав, що треба готуватися 10 років. Він сказав, що згорить Москва і Київ [13]. Ці слова Іванова здійснились. Через 10 років Радянський Союз розпався. А неоголошена війна між Москвою і Києвом, тобто Росією й Україною, розпочалась у 2014 році, кожен день гинуть люди. Іванов попередив, що може застосуватись ядерна зброя[14]. Ці слова для нас усіх попередження. Війну можна зупинити. Іванов тут говорить, що нам усім робити, щоб запобігти війні.
    1981 рік. Учитель наперед сказав, що його визнають у 1989 році, прийдуть люди на бугор, підтримають його ідею на бугрі, почнеться еволюція [15].
    Квітень 1982 року. Іванов усно благословив учня Ош продовжувати виконувати його ідею. Пробувати шість днів у тиждень не вживати їжу, а на сьомий їсти стільки, скильки треба. Потім пробувати два тижні не вживати їжу, потім пробувати місяць не вживати їжу. Пробувати ходити без сорочки[16].
    У 198З році Іванов зробив підсумок своєї діяльності за піввіку, він написав, що зробив те, що колись говорив нам Христос[17]. Він виконав заповіді Христа, таким чином прославив Христа. Але Іванов говорив, що він далекий від релігії, а його вчення є наука загартування.
    Іванов пішов з життя 10 квітня 1983 року на хуторі Верхній Кондрючий у віці 85 років[18]. Він усе своє здоров'я віддав людям. Чоловікові Богу слава безсмертна.
    У 1989 році учень прийняв прізвище Ош від Учителя Іванова. На підставі прізища Ош від Учителя назвав Учителя Іванова Богом Отцем Ош, а себе сином Ош, бо за звичаєм кожен отримує прізвище від отця, і прізвище отця і сина одне. Підтримав ідею Учителя на бугрі в 1989. У 1989 році люди визнали Іванова Богом землі, прийшли на бугор, в тому числі учень Ош, сказали, що це є наше райське місце, чоловікові слава безсмертна [19].
    Ім'я Ош у перекладі з марійської мови означає «білий».
    Для чого Іванов створив духовного сина Ош? Щоб його люди визнали законно. Щоб його як Отця засвідчив син. Щоб Отець свідчив про сина, а син свідчив про отця, двоє свідчили про одне. А за прийнятим всіма людьми законом, свідчення двох свідків про одне є істинне. Також для того, щоб через сина передати людям свою ідею, що робити далі. Іванов писав, що нам всім треба обрати одне ім'я, і на ньому базуватися в життя. Учні Іванова обрали ім'я Ош і пропонують іншим обрати ім'я Ош, і на ньому одному базуватися в житті.
    З 1989 року учні Іванова навколо райського місця створюють умови і можливість кожному бажаючому бути без потреб за ідеєю Учителя.

    Сьомий період. Еволюція Святого Духу


    110 років історії від початку. 2001 — 2043 роки. Учитель назвав цей період еволюцією Святого Духа. Він в історії виділяв три великих періоди, побудованих за законом золотого перетину. Бог отец — царське самодержавство, капіталізм. Бог Син — колективне суспільство, соціалізм. Бог Дух Святий — еволюція, незалежність, Божа дорога. Учитель Іванов пройшов цю дорогу [20]. Бог отець, капіталізм не задовольнив людей, його заперечує Бог син соціалізм. Син замінив отця. Соціалізм теж не задовольнив людей, його заперечує еволюція Духа Святого, вона прийшла замінити отця і сина.
    Іванов пише про своє вчення як науку загартування для всіх. Тут важливо сказати про історичні періоди, як члени ряду, побудованого за природним законом золотого перетину. У ньому кожен член є синтез або сума двох попередніх. Розглянемо три періоди від початку людського роду до теперішнього часу. Перший період — люди були близькі до природи, були незалежні від природи, жили в єдності з природою, як у раю. [21]. Загартування було джерелом життя. Цей період Порфирій Іванов називає — загартування в природі. [22] Другий період — люди не стали приймати загартування, відійшли від природи, стали залежні від природи. Тут характерний початок переходу до вчення Ісуса Христа, церква передає досвід апостолів Христа. Відбувався приблизно до 2000 року. Третій період за наукою є синтез двох попередніх періодів. Так є в дійсності. Вчення Порфирія Іванова в дійсності є синтез повного виконання людьми вчення Ісуса Христа і загартування в природі за наукою Порфирія Іванова, тобто синтез двох попередніх періодів. Віднині люди житимуть за вченням Порфирія Іванова Великого, мудрого Ош, котрий один виконав усі заповіді Христа. [23]
    Сім періодів в історії. 2000 років від початку віри в Ісуса Христа можна представити як сім періодів. Їхня тривалість була в роках від початку віри в Христа — 754; 466; 288; 178; 110; 68; 42 роки. Сума цих чисел приблизно дорівнює 1900 років, що підтверджує еволюційність процесу. Відомо, що тривалість періодів зменшувалась. Комуністична система розпалась у 1991 році, проіснувавши 73 роки, в теоретичному еволюційному ряду це число 68, що близько до 73. Вчення говорить, що комуністична формація є остання. Після неї починається період еволюції Духа Святого. Іванов наперед говорив, що все приготовлено до 2000 року, тобто еволюція.
    Докладно про період еволюції, що людям треба робити, Іванов описав у своїй збірці праць. Ці праці треба всім читати, розуміти, виконувати. Це істинний шлях еволюційного розвитку людства.

    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  2. #2
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Збірка праць Порфирія Іванова

    Відомо близько 300 рукописних зошитів Іванова різних назв, котрі охоплюють період 1933 – 1983 рр. Іванов хотів, щоб його праці були надруковані й опубліковані, тоді його зрозуміють і визнають люди. Офіційні видавництва не видавали праці Іванова. Тоді Іванов благословив учня редагувати і видавати його зошити, тобто збірку праць, у друкованому варіанті [24]. Більшість зошитів уже відредаговано й опубліковано в електронному форматі на сайті, розповсюджується вільно безплатно в основному через Інтернет, також паперовим шляхом. Письмова мова Іванова – це суміш або суржик російської, української та давньоруської мови. Це мова українця, який живе серед російськомовних людей. Українських слів у зошитах понад 500, їх нема в російському словнику. З них зроблено окремий словник з перекладом на російську мову. Іванов використовує українську граматику, закони благозвучності мови тощо. Наприклад: він вживає префікс «без» замість «бес», «в» замість «у» тощо. Пише без розділових знаків, не вживає м'який і твердий знак. Так писали русичі тисячу років тому. Редагуються праці в двох варіантах. Перший. Зберігаються всі слова, котрі є в рукопису, внесені редактором слова виділяються круглими дужками. Другий. Редагуються тексти на літературній російській мові, щоби була можливість перекладати тексти на інші мови всіх земних народів з допомогою словників.

    Для чого Іванов написав праці


    Учитель Іванов написав праці, щоб усі наші люди їх читали, розуміли, виконували, старалися самі себе зробити досконалими, як Учитель. Іванов був найздоровіший у світі. Він говорив, що його життя краще, ніж усіх людей залежних у природі. Найголовніше, щоб кожен був щасливий і здоровий, не простуджувався і не хворів, запобігав усякому захворюванню, всякому ворогові. Іванов пише: «Ця писанина пишеться мною, для того я її пишу, щоб люди наші її як таку читали, їй вірили і старались самі себе таким зробити».[25] «Прослідкуйте ви всі мої написані так зошити, їм у цьому кінця-краю нема, із чого ви як такі узнаєте про моє діло зроблене. А воно є, воно було, і буде воно вічно в житті. Слово – це моє діло в природі, ніколи ніяк не вмираюче. Я для людей це роблю для життя».[26] «Це все робиться мною в природі. Скільки слів я оформив, а букв я написав! Це все істина в житті є».[27]

    Заповіт щодо суспільного надбання


    Свої праці Учитель Иванов сам писав 50 років. Він написав близько 200 загальних зошитів по 192 сторінки. Ці праці Учителя Іванова П. К. належать усім нашим людям усього світу на підставі заповіту Учителя, котрий у працях, далі деякі з них: «Я в цьому ділі – один-єдиний чоловік. А слова мої, діло моє – це все є наших людей. Вони заселили цю нашу таку землю, вона нами заселена для мертвого життя»[28] . «Люди всіх національностей для Паршека однакові, всі вони жити хочуть»[29]. «Я вболіваю не за одну націю, а за всіх наших у світі людей».[30]
    «Ми це діло не кинемо ніколи. Це не одним нам руським таким людям, а всього світу всім людям»[31].
    «Ми, вся молодь усього світу, повинні за це діло взятись і так робити, як робить для нас дорогий Учитель. Він це все зробив для нас, усієї молоді, що живе на білому світі. Ми повинні добитися це в житті зробити».[32]. «Я вважаю, це діло є святе, ним люди мають задовольнятись».[33].
    Іванов пише про своє слово: «Мій подарунок молоді».[34]
    Праці Учителя Іванова – це подарунок молоді, всім людям всього світу всіх національностей. Вони редагуються і видаються за благословенням Учителя Іванова. Кожен бажаючий будь-якої національності має право, йому дозволяється перекладати праці Іванова з російської або української на свою рідну національну мову, вільно видавати і розповсюджувати без авторського права, як подарунок. Праці Іванова перекладені на українську мову. Книги Учителя Іванова – це спільне надбання всіх людей світу, не є приватною власністю будь-кого. Слова Учителя не продаються, не купляються. Книги Іванова видаються на пожертви, розповсюджуються безплатно, як подарунок. Даром одержали – даром давайте. Іванов далекий від релігії. Вчення Іванова – це є наука. Всі праці Іванова в цілому є наука незалежність, вона створена шляхом практики загартування в природі. Загартування – наука всіх людей світу.
    Всі праці Іванова тепер належать усім людям всіх національностей, суспільне надбання людства, подарунок Іванова всім земним людям, на підставі заповіту Іванова, котрий він написав у своїх працях. Іванов любить всі національності однаково. Згідно заповіту кожен бажаючий має право перекладати праці Іванова на свою рідну національну мову і розповсюджувати вільно, як подарунок. Значна частина праць Іванова перекладена на українську мову.

    Цитати. Висновки Іванова


    Хороше і тепле веде до холодного і поганого

    Нас по дорозі зустріла стихія, ми захворіли, нас оточила неміч за те, що ми нічого не робили в житті, щоб не захворіти. Нас люди цьому не вчили. Люди показують історію таку, де можна тільки від цього всього захворіти. Наше хороше й тепле в житті нас веде до відмирання, поганого й холодного – смерті. Гіршого, ніж це, не може бути. Люди вибрали, люди зробили, у людях це вийшло. Вони цим самим не побачили правду, а побачили вони неправду. Люди стали в цьому хворіти, простуджуватись і вмирати[35].
    Це все робили люди, вони в себе ввели шило для життя, ніж, сокиру, молоток і пилку. Усякого роду станок і струм, зроблений в природі. Воно дає в природі технічне діло. Чоловік у ній цим збагачується. Він у цьому живе хороше й тепло. А це все, ним зроблене, воно всіх людей веде по дорозі прямо до гибелі. Він у цьому ось умирає через чуже діло[36].
    Ми, люди всі наші на землі, від цього всього відходимо, а наближаємось до хорошого й теплого, що нас і веде в природі до відмирання. Гірше не може бути в цьому ділі, ніж чоловік у природі одержав. Люди, вони це життя на своєму місці захопили, присвоїли до свого імені, стали в природі жити нелегально, залежно від неї. Вона стала людей своїм добром задовольняти. Люди стали жити нею, вони стали шукати по природі те, що їм було треба[37].
    За моїм визначенням, люди помилилися своє наявне робити. Їх умови примусили бути в природі чужими, із природою воюють, у неї крадуть, її убивають. Вона від них сильно-сильно терпить, але зате вона така в житті: якщо захоче чоловікові завадити, вона на це здатна. Усі сили її — погані і холодні, котрих люди не люблять, від цього біжать, як ніколи бояться залишитись. Вони говорять: ми простигнемо, захворіємо, умремо. А якщо вони не люблять, відходять, то вони сильно хворіють і простуджуються. Це ми в житті так зробили, помилились, що прийняли в себе техніку, оточили себе нею. Вони стали в природі залежні. Це джерело чуже природне, а ми його тягнемо, від неї прибавляємо, вважаємо, говоримо: це буде наше. Як своїм хвалимось, вважаємо: це наше дала природа[38].
    Люди ввели технічне, штучне, вони оточили себе мертвим, а хімічним задовольнили себе досита. Це ми самі все це зробили. Нам стало добре і тепло. Що може бути від цього всього краще. Люди це все отримали, потім ми захворіли. Ми простигли, поболіли, поболіли, умерли—це холодно і погано[39].
    Чоловік помилився в своєму житті: своє тіло став оточувати технічно, штучно огородився, він хімією задовольнив себе. Став жити не по-новому, а по-старому. Стара дорога чоловіка—через штучне, щоб йому було хороше й тепло. Усі люди цього хотіли, вони в цьому ділі вмерли. Їх це діло примусило прийти до холодного і поганого. Чоловік весь час оточував себе залежністю, йому треба в житті одне, друге, третє. Люди жили, користуючись джерелом землею, повітрям, водою, а самі боялися цього, як ворога. Вони в цьому застуджувались, хворіли та із цим вільно вмирали. Їх ніяке штучне, ніяка хімія, ніяке діло не рятувало[40].
    Нам треба одне, а за друге ми, усі люди, забули — це холодне й погане, котре оточило нас усіх. Цим ми прожили та сваволили в ній, а потім умерли на віки-віків — нам зробилось погано, холодно, від чого ніхто з усіх у своєму житті не уник. А Іванов цю таїну в природі фактично розкрив, оточив себе холодом і поганим, став жити не по-нашому, а по-Божому[41].
    Мав цей весь продукт, є, чим живитись. А от жити: хто його знає, доведеться чи ні? Так само в природі готується одяг не на один день, а на багато часу. Так само ставиться людьми дім, він не на один рік робиться для того, щоб жити. А в ньому люди всі живі вмирають вічно. Це все наше є хороше й тепле, вона нас веде до смерті. Ми вмирали в цьому, умираємо в ньому, і будемо ми вмирати. Це все нами знайдено, ми його знайшли і цим оточили себе. Стали жити в природі нелегально. Це все для нас чуже є залежне, ним ми живемо на білому світі за рахунок цього добра один раз, сваволимо. А іншого разу нас природа своїми силами находить і саджає виразку чи грибок на тіло[42].
    Ми в цьому помилились: не треба було ховатися від природи, відходити. Жити треба було разом із близькими друзями, це повітря, це вода, це земля. А те, що ми з вами робили, зробили, у нас це є, як говорили неодноразово про це діло, для нас це смерть. Ми в цьому вмираємо. Що треба зробити в природі, щоб вона з нами, з такими людьми, згодилась і стала з нами жити в спокої? Вона їх буде любити, якщо не будуть у природі однобоко жити, візьмуться за кругозір (різнобічність). У природі є дві сторони: є хороша й тепла, є холодна й погана. Ми, усі люди, цього всього держимось, ми любимо хороше й тепле, тому нас природа через це все карає, вона підсовує погане й холодне своє[43].
    Ми з ними живемо хороше й тепло. Це все нас із вами веде до поганого й холодного. У нас із вами всередині нема такого тепла, щоби бути без усього цього, чим ми [44].
    Усі люди, що живуть на білому світі, вони нічого не роблять у природі, щоб їм від цього діла було погано й холодно. Вони свої сили в жертві кладуть, щоб їм було хороше й тепло. А хороше й тепле нас усіх веде до поганого й холодного. Усі адміністратори жили хороше й тепло, їх не стало, вони вмерли. І повмирали всі живущі люди. Учитель — це Іванов, він учить для порятунку свого життя. Говорить: перш ніж бути розумним чоловіком, треба бути дурнем. Дурень у казці буває, він ніколи так не помирає. Умирає розумний чоловік – робиться дурнем[45].
    Найголовніше в житті нашому — це є наші люди. Вони захочуть, то зроблять. Вони пожили один час, сваволили в хорошому й теплому ділі, що й примусило нас умирати. Ми вмирали тільки через це[46].
    А от живе енергійне — у любові. Цього в людях не робилось і не робиться. А от це діло вводиться, від чого ми вмираємо. Наше незнання примусило доглядати за землею, плоди придбавати, одяг робити теплий, дім житловий з вигодами ставити. Життя наше таке проходить по природі один раз хороше й тепло. Ось чого ми з вами в цьому добились — смерті, але не життя[47].
    Люди йдуть зі своїм хорошим і теплим тільки до поганого й холодного, крім цього – ні до чого. Чоловік у цьому всьому вмирає[48].
    Хіба ми задоволені люди в природі? Самі живемо, а іншому не даємо життя. Революція повинна народити нам у людях еволюцію, вона повинна дати чоловікові розум у житті й силу, щоб наші люди жили легко. Нам принесе це еволюція через тіло Іванова. Він – Бог землі, друг природи[49].
    Сьогодні їмо, завтра теж їмо, а потім одягаємось, з усіма зручностями ми живемо, ми в це втягуємось і живемо хороше й тепло, що нас і приводить до поганого й холодного. Ми з вами були б раді, щоб це не виходило, але все це робиться природою, у неї одне не буває. Хороше й тепле довго не живе, себе міняє[50].
    Краще не жити й не женитись, ніж народжувати чоловіка й пускати його в бій. Він не йде за поганим і холодним, він іде за своїм хорошим і теплим. У нього буде що? І те, й інше. А якщо нападає стихія, то йому робиться погано й холодно[51].
    У людей одне — перед ними стоїть місто зі своїми штучними прикрасами, хімія прогресує. Це таке проходить у них хороше й тепле життя. Воно довго не живе в природі, воно змінюється в житті поганим і холодним. Люди втратили своє попереднє здоров'я. Вони оточили себе нездоров'ям, вони стали хворіти, їх природа простудила. Вони захворіли, їх оточив нежить, соплі течуть. Йому як чоловікові вже нездоровиться. Він оточив себе поганим і холодним. У людей зародився нестаток, їм нема, де взяти. Вони хворіють, якщо мисль вони кидають. А мисль — це є діло щось робити. А в ділі народжується живий факт[52].
    Хіба дім житлового характеру чоловіка зберігає, коли чоловік у ньому живе й робить те, від чого йому робиться в житті добре й тепло? Це буває один раз, а потім це все рветься й перетворюється в інше — чоловік неміччю оточується. Він здоровим буває один раз, а в другий раз він робиться дефектним, він утрачає своє здоров'я із самого першого початку першого діла. Чоловік почав робити своє діло, він його недоробив, помилився в цьому, він захворів і вмер, його не стало[53].
    Сніданок прийшов, потім – обід, вечеря. Вона привела ніч. Люди спати лягають і всю ніч сплять. Це все діло, зроблене ними, вони його продовжували, вони його продовжують. Хороше й тепле зустрічають, а від поганого й холодного ховаються. І врешті все веде всіх наших людей до поганого й холодного в їхньому ділі. Вони в своєму ділі втрачають своє особисте здоров'я. Вони стали відчувати погане, запалення, хвороба чоловіка оточила. Він застогнав, полежав, захворів, похворів, і вмер на віки-віків[54].
    Якби не приватна індивідуальна власність свого характеру, злочинця як такої особи не було б. Усе це наробило своє місце. Любов чужого чоловіка примусила ненавидіти чоловіка іншого[55].
    Природа — це є наша мати, її треба берегти, цінувати. А ми її ловимо, убиваємо, смажимо, варимо, поїдаємо й говоримо, що нам від цього робиться хороше. Так за що ж нас буде жаліти природа? Вона нас усіх до одного чоловіка народила, але ми всі до одного боїмось її, ховаємось у свої хороми, одягаємо на себе. Вона нас у будь-якому місці дожене й зробить те, що захоче. У неї на це сили є. Вона людей за їхнє діло карає. Люди від цього діла втрачають своє природне здоров'я[56].
    А тепер сама природа, самі люди захотіли, щоб між ними, такими людьми, народився Бог через своє корисне діло. Він прийшов на землю для того, щоб від цієї стихії, від цієї розвинутої смерті їх врятувати, не дати їм гинути так, як вони гинули до цього. Це велике діло. Помилка людей була в тому, що стали проти нашої рідної матері-природи озброюватися своїм технічним ділом, зробленим штучно, з введеною хімією. Від цього стало жити хороше й тепло. А це хороше й тепле веде в житті до холодного й поганого, тобто нашої смерті, котра зустрічає із своїми силами нашого земного чоловіка й хоче йому це бажання відірвати. Усьому діло є природа. Вона і мати, і зберігає. Вона може зустріти всякого чоловіка й нанести йому будь-якими засобами шкоду. Чоловік у природі — воїн, він для цього діла озброївся. Якщо його зброї підкоряються всі природні сили якийсь час, то в інший раз природа, володарка всьому, захоче – у баранячий ріг згорне. А захоче – чоловіка в людях зробить Богом[57].
    Люди перед Богом не прогрішили. Їх Бог своїм ділом не карає за їхній такий обман. Люди помилились у своєму ділі: узялись його робити, щоб зробити, а природа не дала сил довести це діло до задуманого кінця. Воно залишилось у людях недоробленим. Чоловік захворів, похворів і вмер. Його не стало[58].
    Бог невинуватий, що люди зробилися бідними. Це все люди зробили самі, не знаючи, що вони роблять. Вони думали, що вони роблять хороше для людей. Ми думаємо, що від цього діла одержимо користь, та ще яку. Ми хотіли, щоб земля нам у цьому році родила величезний урожай, котрим ми залишимось на весь рік задоволені[59]. Їхнє діло – з природою боротись, брати у неї найкращі якості, вони треба людям. А в природі є більше поганого, ніж хорошого. Люди роблять те, що вони не знають[60].
    Природа всюди є, вона нам ледь не скаже свої любимі слова. А вони є у неї, але люди не розуміють одне, що природа — мати наша рідна. Вона нас своїми силами представила в наше життя. Ми з вами її як таку не послухались. Самі куди ми попали зі своїми тілами? Нас сперш у всьому нашому житті оточувало повітря, вода й земля. Ми із цим не порахувались: з ними жити так, як вона хотіла з ними жити. Ми в ній виявились такі ось люди свавільні. Облюбували це місце, присвоїли, і на ньому стали робити своє діло. Воно нас усіх примусило трудитись. У труді ми втомились, нам стало тяжко, нас зустріла хвороба, та ще яка. Ми такої хвороби не зустрічали. Вона сама нас, таких забіяк, зустріла й на нас напала. Ми почули самі, що якась неприємність у тілі. Ми стали про це все думати. А щоб поміч у цьому знайти — ми, усі люди, безсилі це зробити. Нам природа не дає, ми не заслужили в цьому ділі. Ми бідні є люди, тому що не стали слухатися того, хто нас створив — це природа[61].
    Ми в цьому ділі помиляємось. У чужому ми, живі люди, опинились. Нас це все не задовольнило. Ми люди такі є в своєму житті: нам дай, ми більше від цього нічого не знаємо. Нас оточує наше незнання. Ми хвалимося чужим[62].
    Це наша в цьому ділі помилка не мала, а велика. Через нашу нелюбов, через це ось кипуче діло всі люди цим ділом незадоволені. А зробити вони нічого не зможуть. Це є їхня така в цьому хвороба. Самі люди в природі так і зостались при своєму ділі[63].
    За рахунок чужого жити неможливо, природа своє має тіло, воно живе природне. У ньому струм, магніт, електрика – невмираюча істота, вічно живуща сама природа. Вона так жила, вона живе й буде так жити[64].
    Ми з вами почали робити для того, щоб вийшло хороше й тепле, але врешті-решт ми із цим прийшли до холодного й поганого. Нас за це вбила природа, ми вмерли на віки-віків свого життя[65].
    А за рахунок чужого довго жити не будеш, поживеш самовільно, а природа, все рівно вона тебе за твоє все це, зроблене тобою, покарає. У природі дві сторони в людях: одна — хороше й тепле, друга — холодне й погане. Люди зрозуміли одну сторону, стали її в цьому знаходити й користуватись нею, а від другої сторони стали відгороджуватись: досита їсти, до тепла одягатись, а в домі з усіма вигодами жити[66].
    Люди самі це зробили в природі. Для того вони це ось у себе робили, щоб їм у цьому жилось хороше й тепло. А де ж ділось у природі погане, холодне? Воно до нас приходить через це діло. Ми в процесі цього всього зустрічаємось із цим ділом, нас оточує природа, вона нам це ось створює. Ми в цьому робимось хворими[67].
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  3. #3
    Старожил Достижения:
    1000 Experience Points1 год регистрации

    Регистрация
    03.05.2015
    Сообщений
    1,034
    Очки
    1,939
    Уровень
    10


    1 из 1 участников нашли это сообщение полезным.
    О! святослав , привет, ты где пропадал? как дела? я за тобой скучала
    святослав нравится.

  4. #4
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Чуже і своє

    Своє — це живе тіло людини. Все інше природне є чуже.
    Він його одягнув на себе для того, щоб ним хвалитись. А те він не знав, що він належить чужому. А чуже — це не своє. А раз не своє, воно чужим вважається в житті — значить воно належить до мертвого створіння. Воно одівається й тепло забирає в живого тіла енергійного[68].
    Ми всі живемо в чужому, у природному. Вона нас жене з дороги за те, щоб ми не вбивали, не крали, не присвоювали до імені свого. Природа є природа, вона нам робить у житті діло. Ми робимо й у ньому помиляємось, із вами горимо в цьому ділі. Простудились, захворіли, похворіли, і вмерли на віки-віків. Нам, живим людям, героям у цьому — гріш ціна. Не жаліємо самі себе[69].
    Це ось зернятко як розвивалось, воно колись так вводилось через природу людям, це ось початкова смерть чоловіка. Потягнула до себе земля магнітом сьогодні одного, завтра інший десь умер — ця система ввелась природою за наше все чуже. Ми винуваті в природі, вона дала за наш учинок, зроблений нами. Ми це зернятко знайшли в природі, його застосували, у землю посадили для одержання прибутку в природі. А вона за це саме на чоловіка болячку посадила, за те, що чоловік у природі прогрес зробив. Через це все життя людське в природі пішло — і тут же десь узялась смерть. Людська радість, вони прибуток одержали — тут же втрата десь узялась, хвороба людського життя. Вона з путі його за це саме забрала. Так це в житті в природі не обійшлось за те, що зробив над природою чоловік. Він скопав землю, туди посадив зерно, а це зернятко багато дало зерен — уже це технічна така сторона, зовсім чужа, зроблена в природі в житті його за рахунок природи, за рахунок її умов і всіх можливостей. Природа так даремно своє тіло не дає, твоє життя за це відбирає. Вона в цьому ділі масовому терпить, хоче сказати нам: «Чого ви до мене лізете? Я жила й буду жити сама без вас, у мене сили природні, а у вас технічні. Ви до мене по-одному лізете, а я спільними силами своїми»[70].
    Чоловік у природі не живе, а вмирає. Нам, усім людям на нашій землі, не плюс, а мінус[71].
    У вас усіх залишилось ваше діло, воно з вами живе; його скільки не роби, а помилятися буде треба. Ми в цьому ділі самі вмираємо. Нас оточило величезне незнання. Природа так мені сказала про нашу історію життя чоловіка, зроблену нами: наша, усіх людей, велика така помилка. Ми помилились, це перше. А друге, нас ображає сама смерть. Ми в цьому вмираємо й будемо в цьому ділі вмирати. Чуже таке ось діло наше – без кінця й краю з природи все робити[72].
    Ми цим ось сильно помилились, стали життя своє в природі продовжувати за рахунок чужого добра. Думали: краще буде, якщо ми самі будемо як своїм добром розпоряджатись, ним як таким користуватись. Це наше є все. Ми в цьому всьому самі знайшли. У природі свого нема, а все воно є чуже. Йому ніякого права не давалось, він самовільно це все зайняв[73].
    Ви своє в себе майте, своїм похваліться. А чужим хвалитись не треба. Земля чия? Вода чия? Повітря чиє? Паршек говорить: не людське, а природне. Весь час її ви як таку на кусочки рвали, прибутком задовольнялись. А тепер на це прийшов Паршек, він із своїм тілом прийшов. Не думайте так даремно. Зараз ви про нього не знаєте: а хто він такий є? Завтра ви про нього узнаєте, скажете: це він, кого ми ждали[74].
    Якби цього в житті не було, що ми в цьому ділі мали, ми б у цьому ділі не вмирали. Це нам дає природа, чим ми в житті радіємо. Від неї ми прибуток одержуємо, а в прибутку — все життя таке. Завдяки цьому всьому гроші завелися, пішли зайві витрати, діло загуділо, а хазяїн став багатіти. Його розширювання оточило. Робились хазяї від конячки, від корівки та пари бичків; словом, від самого курчати до самого верблюденяти. Усе це не моє таке є — чуже воно є, природне. Я це все на ходу ловив, убивав вогнепальною. Робив я в житті своєму хомут, ярмо надівав, примушував, щоб тварина мене, такого існуючого багача з усіма своїми такими умовами. Я мав віжки, батіг, не жалів їх, бив по заду. Їм як таким доводилось підкорятись, вони для мене робили те, що треба. Я на них землю цю завойовував, по ній катався, грав пісні, танцював, усе робилась мною в житті слава. Я не збирався так ось умирати через це діло, як умирали всі через це діло. Воно ними робилось не для життя свого, вони це робили в природі на смерть свою. Їх пісні веселили, танці танцювали не для свого цього життя, а для чужої смерті. Усі граючі, усі співаючі, танцюючі люди, вони у праху давно в землі лежать, їх умови держать. Ми — селяни, хлібороби, робітники, уся інтелігенція, весь аристократичний народ, воїни-вбивці – усі ми робили чуже діло тільки для своєї смерті. Усе в нас усередині є чуже, ми одягаємо чуже, зовнішність уся наша чужа, через що ми помираємо. Це було все природне, воно так і зосталось. А жити так, як ми в цьому живемо, не треба[75].
    Але природу не обдуриш, вона людей примусила мати своє місце, до нього ніхто не доступний. Це ж є моє таке місце. Я на ньому живу королем, роблю важко, від чого дуже втомлююсь. Не робив би, але умови примушують, наша всіх необхідність. Ми їмо, одягаємось і в домі живемо – це наша турбота це в житті робити. Ми дуже в цьому помилились: це місце в природі зайняли самовільно й на ньому стали харкати та плювати, за що нас як таких природа своїми силами й покарала. Вона в нас сили наші відібрала, ввела нам свою хворобу. Ми хворіємо, дуже сильно захворіли. Від такої хвороби в природі засобів нема й чоловіка нема, щоб врятувати. Це все починалось чоловіком. Він став робити в природі в житті своєму те, що шкідливо природі: чоловік став технічний, увів у себе штучне, став хімію прищеплювати. А це все йому дало в житті неприємність. Природа, за це саме вона людям пристосувала природне, найлегший початок у житті — посадити виразку чи грибок. Дуже вільний доступ до цього діла. Природа людині все для цього самого віддала, а сама за це ось саме взяла душу й серце. Чоловік у природі завоював смерть. Він оточив себе в природі приватною власністю, вона його зустріла цим. Людина у природі частина є. Вона для природи – шкідлива. Те вона йому дає, що треба. Природа людину втягує не на життя, а на смерть. Людині треба в житті своєму техніка, йому треба штучне й хімія. А в природі є природне: повітря, вода й земля — найголовніше це в житті, що дає чоловікові все. Він від цього ось усього одержує зброю, із цією зброєю він направляється в Арктику, він летить у космос. Для чого? Сам не знає. Це його є наука в природі це робити. Сьогодні одне, а завтра інше. Такому розвитку в людях не видно кінця. Як народжувався в цьому чоловік, так він і вмер із цим. Якби чоловік у природі нічого не робив у житті, він би жив вічно. Його з путі зняла природа за його зроблене діло. Йому права ніхто не давав сваволити, це місце присвоювати до свого імені, тому в цьому захворів. Природа є йому ворог, вона не зброєю стріляє, а природним. Смерть починається від курчати та каченяти, гусеняти, індичка, від теляти, конячки, верблюденяти, від поросяти, ягняти. Ложки, вилки, ножі, тарілки, чашки і т. д. і т.п. Приладдя, в яке запрягають. Це воно належить мертвому чужому, зовсім природному, котре зроблено чоловіком у його нужді. Це, можна сказати, украдене й убите, як живе. Хто тебе за це ось помилує, якщо ти, це чоловік, зробив у природі неприємність, ти оточив себе в ній не своїм, а чужим? Природа, вона ж є для всіх людей мати, вона нас породила для життя, щоб жити. А люди не схотіли, пішли на свій великий злочин: не своє, а чуже брати, до свого імені присвоювати. Це, мовляв, моя земля. Що захотів, над нею робив[76].
    А дім для життя на цьому місці побудував і сказав у природі свої слова: «Це дім мій». Він його своїми руками створив. Це нічого ні від кого не відбереш. Чоловік у цьому в усьому — злодій і вбивця природи[77].
    Я не боюсь природи так, як ви її. Вона — мій любимий друг. Де б я не був, в яку біду я не попадався, вона — за мене. Я її прошу як матір свою. Вона мені в усьому помагає, за що б я не брався корисне людям робити. Вона мене як друга любить. А вас усіх таких вона карає своїми силами за те, що ви вкрали в природі. Ви в природі — злодії, убивці добра живого. Хто вам дав таке право в себе мати це ось місце, де ви живете, зайняти? Це все не ваше, а природне. Ви ж у цьому ділі свавільні[78].
    Природу ніхто не обдурить. Вона як була, вона є і буде. А чоловік народився для того, почав робити діло, недоробив, умер. Спитайте в усіх людей на землі: хто з них хоче вмирати? Таких у житті нема. Усі люди, чужим вони користувались, вони користуються й до сих пір чужим. І через це вони в цьому вмирали, умирають, і будуть вони вмирати[79].
    У природі природна сторона, ми боїмось природи, як ворога, у цьому в усьому простуджуємось, хворіємо, врешті-решт умираємо на віки-віків від [80].
    Зрозумійте ви, добрі такі ось люди: ми з вами сьогодні живемо, завтра помираємо. Гіршого, ніж це, немає. А ми вмирали, умираємо і будемо вмирати. Це нас примусила природа чуже зробити. А ми пішли по тій дорозі, котра стала давати чоловікові прибуток, не своє, а природне, зовсім чуже, чим чоловік радувався. Йому як хазяїну, як ділку в цьому, де що взялось у дворі з ножем: курочка чи півник, ягнятко, поросятко. Це все чоловікові дано для життя. А він визнав: це ось — моє це діло. Став цим ось користуватись як таким. Став збирати, став направо, наліво менжувати. Що він захотів, те він над нею зробив. У нього на це — ніж, у нього на це — позбавлення права. Куди хочу, туди я діну. Мені природа дає, я заводжусь багато чим, багатію, гроші в цьому збираю. Роблюсь у людях чужим, усіх близько я в цьому не визнаю[81].
    Не радість, а вічно невмираюча скорбота — робити те, що робили всі[82].
    Ми розпоряджаємось, ми хвалимось чужим, і вмираємо в ньому вічно. За що тільки не візьмись робити, воно є чуже. Ти не маєш ніякого права ним розпоряджатись, воно не твоє. А раз узяв — значить ти злодій і вбивця цього діла, у чому ти й умер. Тебе природа за це все твоє умертвила. Це було, це є, воно й буде в цьому ділі. Воно чуже, воно мертве, з чим жити не можна. А от своїм можна хвалитись, і можна з холодним жити — це живе, живуще на білому світі вічно. Паршек цю ідею всім людям показав на собі, а люди його тіло зненавиділи, його женуть із цивілізованості, говорять: «Відійди, нас цим не турбуй; ти не наш, а чужий. Місця тобі нема. Геть із землі». Не дають можливості жити[83].
    У природі робимо для цього діла все. Але одного не зрозуміли всі люди, що живуть на білому світі: ми живі є люди в природі, але чужим огороджені. Усе в нас є, і багато. Це не порятунок в житті. А ми стараємось добитись, щоби було в нас це чуже природне. Через це терпить вона, а ми її не жаліємо. Своїм умінням грабуємо, для неї є злодії й убивці її здоров'я. А про це ми не знаємо. Ми з вами незадоволені й у цьому не можемо задовольнити себе[84].
    Ми для цього всього почали робити, ми зробили, у нас є, чим хвалитись. Воно в нас усе — чуже й мертве, вона нам не дає живого життя. Ми не живемо, а вмираємо через це саме. Нас природа за це ось не жаліє, а карає своїм шляхом. У неї є все, що хочеш. Вона стоїть своїми силами за себе. Це не природного характеру — технічне, штучне, хімічне — зовсім неживого характеру[85].
    Гроші — це є в житті ніщо. А от життя має бути, зостатись без усяких цих мільйонів. Здоров'я єсть природа, вона не повинна продаватись і не повинна ніяк куплятись. Живе природне — зовсім чуже, воно мертве робиться так людьми, і буде воно так робитись. У кожному зробленому ділі є велика помилка. Ми її копаємо, колупаємо на кусочки — це все є вбивче діло. Ми, люди, усе це робимо. А що із цього всього ми одержуємо? Одну з усіх смерть. Нас природа цим оточила, вона нам наносить утрату життєву. На тіло садить виразку або грибок. Невиліковне таке діло — це є для медицини мінус. Вона бідна є в житті. А життя є. Ми в цьому всьому люди такі є, котрі не живуть, а відмирають[86].
    А за Паршековою справою, своє місце ніхто не мав права займати, як його зайняла назначена особа. Він це місце тимчасовим явищем у себе в національності зайняв до одного моменту до випадку. А Паршека обрала одного за ділом самородка, а джерело його – це загартування-тренування. Паршек один у цьому ділі трудиться на благо всього світу всіх людей. Він говорить нам усім таким ось людям, треба кидати так індивідуально сам себе захищати, щоб у чужому доводилось жити. Це — бездушне, воно зовсім мертве, але не живе, а з ним як із таким жити не можна буде. Більшість у природі цього, воно тягне живе на смерть. Чоловік тому так у житті своєму й помирає, у нього на це не вистачає своїх таких си[87].

    Любити холодне і погане, і тепле і хороше


    Люди роблять у природі умови життя, що дають початкове холодне, погане почуття, а природа, протидіючи, сама підсовує умови життя, що дають кінцеве тепле, хороше почуття.
    А чоловікові треба для життя фізична сторона: по землі ходити босим, повітрям задовольнятись, водою купатись — це є пробудження центральної нервової частини мозку, найлегший спокій[88].
    Технікою, штучним не задовольнили себе люди наші, так ми і залишилися бідними людьми. А в природі ці життєві якості є, але ми не вміємо й не хочемо їх у природі шукати. А я знайшов, оточив себе ними, хочу сказати. У холодному й поганому ділі є все, лише б чоловік за це взявся[89].
    Це сторона холодна й погана. Вона була, вона є в природі й буде. А люди не хотіли цього в себе бачити, не хотіли цього робити. У них це діло не виходило, гинули в цьому ділі. Іванов ці якості знайшов, ними оточив себе, тепер хоче сказати всім людям: треба буде робити, щоб не хворіти, не простуджуватись. А коли ми цим оточимо себе, то в нас буде продовження. Ми це життя переробимо на нове невмираюче діло. Життя моє, воно нам, усім людям, у природі покаже. Ми, усі люди, побачимо на ньому цю істину, котра ним робиться. Це природа, це повітря, це вода, це земля. А вони є мої милі друзі, я їх один полюбив, ними оточив себе, як любимими друзями. Вони мені помогли, вони мені помагають, і будуть вони мені помагати за моє все зроблене[90].
    А Бог — це є твоє діло в природі. Ти його робиш і повинен його зробити, щоб вийшов живий у людях корисний факт. Ось чого треба буде в природі добитися своїм терпінням фізичного тіла — себе примусити зустрічатися з природою однаково: як із теплом, так із холодом. Треба вчитися жити холодно й тепло. А ми прийшли до хорошого й теплого, а від холодного й поганого ми в природі відходимо. Ми так природу недолюблюємо: своє тіло оточуємо зсередини та ззовні чужим, не живим, бездушним. Хочемо ми жити в цьому здоровими, сильними — це люди всі хочуть, але в них ця чара не виходить. У них усіх бажання жити хороше й тепло, а природа підсовує своє погане й холодне. Вони потрапляють у біду, часто хворіють і завжди вони вмирають. Це вважається не кругозорі, а однобокі умови життя. Людське, але не Боже. Люди не захотіли Богом бути, а жили по-людському. Бог то Бог, але не будь сам поганий. Це найгірше, коли сам хочеш те, що людям не треба. А треба побажати людям те, що сам хочеш. Бог — це Іванов, він своє місце не присвоює. Дуже просить, запрошує: будь ласка, ставайте й робіть ви, усі люди, за цим ученням[91].
    Люди для Божого діла не старались що-небудь зробити, щоб у людях зостатись Богом через одну любов до природи, через холодне й погане. А через хороше й тепле можна втратити Бога[92].
    Я показував їм ненормальне холодне й погане. А вони своє мали: хороше й тепле, що приводило їх до поганого й холодного — це їхня смерть. Тому вони вмирали й будуть умирати в цьому ділі. Я кричав людям: для чого ви це робити, що проти природи озброюєтесь? Люди вважають її ворогом, хочуть її знищити. Їхнє таке право: природу люди стали з першого разу розводити й тут же знищувати. Їх таке право, що вони купляють і продають живого чоловіка за гроші[93].
    Оля наша скупалась. У неї я питаю: “Як почуваєш?” Вона мені як Учителеві говорить: “Хороше”. Хто тільки захоче в себе бачити хороше, той буде оточений поганим[94].
    Моя ідея, вона живе без усяких грошей. Вони не рятують в житті, за них чоловіка вбивають. Я, як у цьому ділі ділок, гроші в житті не визнаю. Моя ідея: їх попалити. Вони помагають смерті, вона через них живе. Якби не гроші в нашому житті, ми б з вами не продавались[95].
    Він любить своїм тілом усю нашу природу, вона його полюбила за його все те, що він зробив у ній. Він свою мисль проклав для того, щоби по-людському не робити. Від хорошого й теплого треба відійти геть, а до холодного, поганого звернутись. Ось чому Іванов у дружбі є з повітрям, з водою, із землею. Це його любимі, вічно невмираючі друзі. Він їх як природу просить у біді, щоби вони йому помагали[96].
    Не люди людей мусять примушувати, як треба буде жити, а люди людей мусять просити в природі, щоб люди навчилися користуватися природою в житті[97].
    А в природі з душею, із серцем усі люди народжені однаково — їм треба життя однакове від старого до малого, 33 карбованці всім. Ось що нам еволюція приносить — свідомість. Одна пройде по землі між людьми дружня ввічливість. Люди візьмуться за холодне й погане в природі, за природне[98].
    Люди хочуть так зробити самі хороше і тепле. А треба робити для того, щоб оточити себе холодним і поганим. Це робить між нами сам Учитель. Він є для цього Учитель, його діло одне — щоб жити[99].
    Він може ходити по траві, по росі, по грязі, по суші, по снігу тільки роззутим. Це все дає йому приємне почуття для його такого життя. Це — засоби природні: повітря, вода й земля. Я як Учитель ці якості знайшов у ній, ними оточив себе. Мені, моєму тілу погано, красоти на мені нема, і без одягу дуже холодно. Але я добре зрозумів у цьому, що погане й холодне, воно чоловікові дає хороше й тепле. Ми, люди всі наші на землі, від цього всього відходимо, а наближаємось до хорошого й теплого, що нас і веде в природі до відмирання[100].
    А моя ідея є, вона людям говорить: здорове тіло — здоровий дух. Це треба оточити себе холодом і голодом[101].
    Ми з вами повинні це зробити в людях: своє взяти, а іншому такому хворому, ображеному чоловікові помогти, щоб він тяжко не мучився, щоб йому було від цього всього легко. Ось що треба нам, усім багатонаціональним людям, треба поважати в себе свідомість це робити. А те, що ми з вами зробили, інші люди ввели свої війська, це не нове, а старе. Образа була, образа буде вічно. Задоволеними люди не стануть. Ось що треба нам, усім людям, у природі зробити: стати своїм тілом близько до природи, щоб вона не була нашим учинком незадоволена[102].
    Тільки я своїми ногами у природі виробив у своєму тілі природне тепло. Усі умови, що бувають на покрої землі, я босими ногами проходив. Не так це було хороше, але терпіти можна. Я вам не надіну ні за які гроші. Мені буде краще, якщо моя нога буде стояти й у самого себе довільно робити[103].
    А коли ми холодом оточуємось, ми є близькі до єства, у нас тепло розвивається, від чого є наше людське життя, воно робиться на чоловікові сильне. Найголовніше в житті є наші люди, їх природа народила по-своєму, природно, а вони стали відходити від цього діла. Це буде істина наша людська, самих себе зберегти в природі за рахунок її повітря, води й землі[104].
    Пожили з південної сторони — переходьте на північ. Ми жили на заході, тепер поживемо на сході. Усе це наше, людське. Пожили, похвалились, потанцювали, проспівали свої пісні, а тепер візьмемось за найгірше в житті й холодне. Що може бути краще від природи, від повітря, від води, від землі[105].
    А природа така є, вона говорить: побуло одне хороше й тепле — тепер треба взятись за холодне й погане[106].
    Чоловік має жити в природі, щоб йому було тепло й холодно, хороше й погане, щоб не гидував природою. Вона ж нашим тілам – мати, вона всіх людей зустрічає однаково повітрям, водою, землею. А ми не схотіли, узялись за діло робити діло, щоб нам було в цьому хороше й тепло. А нас оточила втома. Ми в природі захворіли. А щоб у цьому помогти комусь, у нас засобів нема й нема такого чоловіка. Учитель у нас є для цього діла, він чоловіка в холодній воді купає, повітрям задовольняє. Вдих і видих робить глибоко через гортань і по землі повзає босим у будь-яку пору. Це не технічний шлях жити за рахунок штучного, а треба жити фізично в природі на ногах[107].
    Ми з вами від цього, як від свого імені, відмовимось, визнаємо це все природним добром, ніким воно не присвоєне, і на ньому робити не будемо. Ми, люди, навчимось жити в природі за рахунок самих себе. Ми перестанемо чужим природним користуватись, візьмемось за своє живе енергійне. А те, що ми робили на цьому місці, ми більше робити не будемо[108].
    Хочете в природі жити еволюційно, незалежно в ній — фізично сильно терпіть від холоду й поганого. Вам показати на фактах у житті можна буде. Старе минуле — гниле, воно нам не треба. Ми обійдемось без усього цього. Як легко й життєрадісно буде, коли чоловік не буде їсти, не буде одягатись і в домі жити не буде. Це — першого початкового нашого земного чоловіка. Він був Бог землі, зберігав сам себе, як робить тепер Іванов[109].
    Капіталісти — це за історією лежить Бог Отець. А соціалісти, радянська влада — Бог син, народжений людьми. А слідом іде еволюція — вона Бог Дух Святий. Вона нічого такого не присвоює, своїм не називає, а це все — природне, спільного характеру. Якщо я як такий чоловік природного характеру, незалежний не від кого. Природний чоловік повинен жити й дружити в природі, усі умови любити[110].
    Ми з вами зробимося такими людьми, як наш є Іванов. Він наш рідний Учитель, який зберігає наші душі й серця. Ми з вами ніколи не будемо вмирати. А раз ми з вами цього доб'ємось, то природа свої природні сили змінить і нас не буде так непокоїти. Ми з вами будемо вічно жити, у нас буде тепло всередині чоловіка, сили. Ми з вами знайшли й оточили себе ними, хочемо сказати всім, великій матері природі, всесвіту, атмосфері. Ми теж єсть раса людська, а тіло — природа. Коли в нас усередині загоряться полум'ям наші в цьому серця й душі, нас із вами ніхто так не переможе[111].
    Це діло, що ми робимо, нам буде погано й дуже холодно, але зате ми оточимо себе здоров'ям таким. На нас жодна сила не накинеться, запах не дасть напасти. Усе це зробить нам, таким людям, природа[112].
    Не треба ждати завтрашній день, що прийде. Завжди держись поганого, то тоді прийде хороше. Я є автор своїх слів. Хочу нашим людям сказати. Не треба думати про іншого погане, а треба вважати його завжди хорошим[113].
    Роблять суботник усією Росією. А якби ми не їли, яка була б у цьому економіка. Не треба нічого[114].
    Техніка не буде відігравати такої ролі, щоб у цьому довелось чоловікові помагати. Техніка сама щезне, а зародиться в людях свідомість, вона визначить буття. Ми з вами навчимось, як треба буде в природі жити. Хороше й тепле відійде, а оточить нас усіх холодне й погане. Люди цього бояться, їм робити буде нічого. Люди це створили — вони це й [115].
    Його (дитину) люди зустріли з найкращою матеріальністю — це сторона нехорошого порядку. Перш ніж жити хороше, треба жити погано без цього всього. Воно не претендувало, щоб ми йому створювали це хороше діло. Люди не змогли зостатись без цього, задоволення знайшли, чим його зародити: усередині зробити продукт, щоб він псувався, переходив у негоже[116].
    Лише б вона захотіла, її сили ображають тіло чоловіка грибком, виразкою оточують. Не дають йому такого спокою, щоб він жив хороше й тепло. У неї є холодне й погане, що все в житті перемагає. А найголовніше, є в природі холод — білий енергійний сніг. Білішого й холоднішого від нього нема нічого в житті, тому люди цих умов бояться, у них є до цього всього недовіра. Учитель народу, він цю енергію зберігає своєю любов'ю. У нього милі невмираючі друзі — це повітря, вода, земля у чому вся енергія розташована[117].
    Мені холодно й погано, зате здорово. І красоти одягу на мені нема, і я не потребую його: він є чужий. Ми його зробили руками, він став річчю, котру ми стали купляти й продавати. Значить, усьому діло є гроші. Адже гроші є теж продукт, здобуваються людьми. А люди є продукт у природі, він зберігається нею. Значить, треба нам, усім людям, робити в житті те, що треба буде нам усім для нашого здоров'я. Треба любити природу, з нею нарівні жити хороше й тепло, холодно й погано[118].
    Скажіть, шановні читачі: що буде краще, штучне чи здоров'я? А його дає не руки чоловіка, а природа через великий холод і дуже погане. А в природі це є, воно бережеться нею[119].
    А кому забороняється в себе Бога мати? У природі є умов дуже багато, особливо для людей є дві сторони. Одна — коли люди придержуються в житті хорошого й теплого, а друга — холодного й поганого. Кому забороняється бути чоловіком Божим? Це єсть любов. А ми, коли захворіємо, скоріше в лікарні шукаємо порятунок у житті. А найголовніше в цьому — холодне й погане любити й берегти. Будеш це робити — будеш Бог. Паршек є чоловік такий, як усі люди. Він любить хороше й тепле, а також холодне й погане. Завдяки цьому він загартувався в природі, сил набрався, ними оточив себе[120].
    Люди для Божого діла не старались що-небудь зробити, щоб у людях зостатись Богом через одну любов до природи, через холодне й погане. А через хороше й тепле можна втратити Бога[121].
    Їм (людям) хороше й тепло. А на мені як Учителеві красоти нема. Я без усякого одягу. Мені холодно, мені погано. Я живу для людей, своїм тілом убиваю біль. Ось що Учитель людям робить. Його діло — робити одну користь[122].
    Учитель нам усім говорить, що треба не одного чоловіка любити, а треба любити природу, її дні, що прийшли. Вони до нас приходять і літом, і зимою, але ми всі їх зустрічаємо неоднаково: одні любимо, а інші не любимо. Які ж ми є люди, якщо ми не любимо природу, найголовніше в житті. Природа — це повітря, вода й земля — усе це нам життя дало[123].
    А тепер ми найшли таку ідею, їй не доводиться зустрічати хороше, а проводжати погане. Для ідеї Іванова все в природі на білому світі є хороше, відвертатись не доводиться. Для даного чоловіка весь розвиток не поганий, а хороший. Усіх людей треба вважати однаково, щоб жити з ними не так погано, як нам до цього доводилось жити — ми жили дуже погано[124].
    Іванов вносить свою пропозицію щодо чоловіка життя. Ми, усі люди, повинні цього діла діждатись. Це буде потік людського життя. Зміниться це хороше й тепле, відійде від людей; прийде на зміну цього всього холодне й погане. Життя почнеться нове небувале. Хороші й теплі умови примушували чоловіка вмирати. А от холодні та погані умови примусять жити вічно. Природа вирішить це ось питання в житті нашому. Ми як такі люди цим оточимось, нас природа пожаліє. 5 жовтня. Після такого сильного дощу стало холодно. Значить, треба не їсти, це веде до хорошого. Люди цього в житті доб’ються, вони цим заслужать, їх природа за це діло не буде карати. Ми забудемо ці ось могили[125].
    Це все, ним зроблене, не помогло, а примусило в цьому ділі більше тяжко трудитись, придбавати для самих себе це. Чоловік став робити діло, сам він у цьому помилився, став хворіти, похворів і вмер у цьому. Я ці засоби знайшов у природі, ними оточив себе, став робити те, від чого мені стало хороше й тепло. Цю можливість мені дало холодне й погане. Я не прагнув жити так, як живуть усі люди. Вони ненавидять холодне й погане, стараються мати в себе чуже природне явище, тобто добро. Воно народжене природою. Вона ради чоловіка дала, і буде вона давати чоловікові. Хіба погано буде, коли люди не будуть простуджуватись і не будуть хворіти, їх оточить сміливість? Вони будуть упевнені в житті. Смерті як такої не стане, буде прогресувати життя. Люди як такі не будуть боятись природи. Будуть гарантовані щодо свого здоров'я. Їх примусить це сили в природі одержати. Ми зробимось господарями. Це все будемо берегти, як око своє. Так наступати, так убивати ми не станемо джерело. Не будемо ми завойовувати в природі те, що треба. Хіба буде від цього погано, якщо ми не будемо обжиратись. Від нас воняти не буде. Ми більше харкати не будемо. А одягатись? Свою красоту знімемо, фасонне одягати не будемо. Трудитись ми перестанемо. А от легкими ми з вами будемо. Нас як таких повітря прийме, підемо сміло по воді. Це так природа буде нас оточувати. Ми потребувати нічого не станемо. Бідність свою ми з вами зживемо. Ось які ми в цьому ділі зробимось багатими людьми. Ворога більше не буде[126].
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  5. #5
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Ось які в нас будуть у цьому діла. По-новому будуть жити люди в природі. Не літаки, не супутники, а люди цього доб'ються. Чоловік піде своїм тілом по воді. Ось чого люди самі доб'ються. Їх за це природа не буде карати. Люди заслужать від неї увагу. Природа зробиться для людей матір'ю, годувати, одягати перестане, дім не треба буде. Ось де життя нове почнеться, ніколи не бувале. Ми не будемо потребувати, апетит відійде зовсім від нас. Тепло проявиться в енергійному тілі, воно вмирати більше не буде. Ось чого ми доб'ємось у природі. Бог усім він простить. У нього в ідеї не буде злочинного світу. І не будуть простуджуватись та хворіти. Тюрма й лікарня щезнуть, люди туди попадати не будуть. Рай на землі засяє. Люди цього діждуться, їх оточить правда. Усі із загробних умов піднімуться. Той, хто чоловіка закопував, він його відкопає. Це зробить сам Бог. Його зараз не визнають за його діло, а тоді його визнають. Він своїх людей візьме із собою й скаже: “Ви, мої рідні, знали мене й робили те, що треба”. А зараз люди Бога забули, не хочуть його бачити. А він народився тепер, живе з нами й хоче нас усіх любити своїм ділом. Він за це діло сам особисто не їсть і не буде зовсім їсти ради людей. Це є його зброя, котра прямо по теорії стріляє. Мій Дух Святий докаже всім ученим. Вони хваляться чужим. Це їхня техніка, створена ними; штучне, котрим огородились; хімія, що введена в життя людям. Вони забули цілком і повністю Бога. Я, як Дух Святий, їм свої сили як ніколи покажу, що буде в житті своє й що буде в природі чуже. Ми всі, як один чоловік, зариті в землю в могилу, свої місця зайняли. В історії сказано Богом про свій прихід у люди. Вони його теж ждуть новим у загробному житті. Вони ждуть на собі суд й воскресіння з мертвих у живі. А для чого я не їм, і для чого ходжу в такій формі? Мені як такому чоловікові холодно, і мені некрасиво, з мене люди сміються. А я ж не звертаю уваги[127].
    А я, як Учитель народу, Переможець природи, Бог землі. На мені красоти нема, тепла не роблю. Мені сильно холодно. Я живу в цьому холодно й погано. Моє життя Боже є. Ніхто йому не вірить і не робить, і не хоче, щоб воно було таке. Я ж — чоловік, живу по-своєму. У мене мисль така: треба зовсім кинути цю звичку щодня їсти. Ця звичка в житті нікуди негожа. Легше й здоровіше, коли ти не їси[128].
    Вони хотіли, щоб їм було від цього ось усього хороше й тепло. Це може зробити в житті тільки Бог. Він своїм ділом, своєю любов'ю всіх утихомирить, цим люди задовольнять себе, образи ніякої. Усі люди зостануться задоволені. Погане, черга щезне, її не буде. Ось чого люди в цьому доб'ються. Тюрма з лікарнею через це все відійде. Це все зробить у цьому Паршек. Він де б не був, що б не робив у цьому, йому на відстані робиться. Лише б чоловік, ображена чим-небудь особа, мене такого попросив, йому обов'язково в цьому поможуть. Він оточить себе цим, що просив. Він обов'язково задовольнить себе[129].
    Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (любить холодне, погане і хороше, тепле), той живе вічно в природі, йому слава в ній. Бог, він назвався ним через відкриття очей. У нього тіло заслужено бути ним[130].
    А ми ось люди такі, котрим треба не відходити від такої справи — погане, холодне. Це життя характерне, живе, пробуджуюче. Воно невмираюче, вічно живе. А тепле, хороше — воно довго не живе й зі своїм добром себе веде до поганого, холодного. Це кінець йому всьому, далі одне ціле, це буде нашому тілу смерть, кінець на віки-віків[131].
    Я, Паршек, такий на білому світі чоловік, знайшов істину в природі, нею оточив себе. Хочу я сказати про любов свою: для мене холод — це є все. Мені не треба буде тепла пора, щоб доглядати за землею й сіяти в неї зерно, щоб природа дала врожай[132].
    А треба нам усім братись за холод, за погане в житті, це буде нам хороше[133].
    Жити за рахунок чужого не можна ніяк. Учитель говорив і буде говорити: якщо свого тепла в тілі не буде, природного, то технічне не обігріє. Живе енергійне – котре одержано через повітря, воду, землю – краще, ніж це все чуже[134].
    Ні на що не подивлюсь, а своє все рівно зроблю, дорогу дам усім, волю. Тюрми не стане, лікарні теж не буде, а буде рай на землі. Через це харкати, плювати не стануть, і не будуть робити цього люди. Свідомість визначить буття. Мої діла, вони невидні. Сам собі думаю: підождіть, це не все ваше, моє прийде на арену всього світу. Я прийду на арену вашу, у вас як у таких спитаю: як же ви жили? Це було моє, так воно й залишилось моїм. Землі своєї не видно, є своє тільки тіло. Свого в людей такого не було, усе — чуже, природне. Від цього всього хазяїна нема. Свої люди, вони стали мати чуже. На тіло своє ніхто не піде війною. А на чуже? Кожний чоловік сильний в цьому, він піде як на чуже, він буде правий. Чуже є наше, їхнє теж чуже. Якби цього не було в житті нашому, такої війни в людях ніколи не було. А якщо ми з вами чужим оточені, то чому сила в житті буде мовчати[135].
    Я — за ображеного, хворого, психічного, щоб природа його не карала. А треба запобігти його такому захворюванню, такій біді, а він нею мучився. Я цьому всьому — спаситель, особливо здоровому чоловікові. Якби в мене цього засобу не було, що б я в цьому робив? Без природи я ніщо. А коли за мене природа! Та ще ув’язнений, мученик від адміністративної особи. Моя ідея така: від чужого треба відмовитись[136].
    Паршек для того народився, щоб сам генерал відмовився від армії, від дивізії — полковник, від полку — майор, від батальйону — капітан, і лейтенант — від роти, і прапорщик — від взводу; солдат нікому не буде потрібний. Це діло – самого генерала помилка. У житті ворога не було, і не буде його. Він зробився в цьому ділі, у цій науці. Ми для цього робимо всю належну техніку, учимось бути такими. Коли ми в житті визнаємо цю велику помилку, сам генерал визнає цю помилку всіх, війни ні в нас, ні в них не буде ніякої. Солдата не буде, кому запрошувати, і не буде, кого слухати. Таке ж робиться всіма людьми, це ж саме діло, від чого доводиться нам, усім людям, в усьому відмовлятись. Це все чуже відійде, його більше не буде між нами такими, завдяки цьому всьому моєму ділу[137].
    Своє самовілля робити як місце своє, котре він захопив і ним він розпоряджався. Це місце не твоє, ти його захопив, нікому не хочеш віддати. Ти зробився своїй дружині чужим чоловіком – це теж така є в житті природи неправда. Вона так само присвоюється своєю, як і місце. У природі такого власного нема — є спільного характеру, для всіх однаково[138].
    Місто чиє? Ми в ньому народились, це місто наше. Ми в ньому трудимось, те ми робимо, що треба. Чим ми жили? Це наше діло, у котрому ми сильно помилились, присвоїли до свого імені: це моє. А моє — це приватна власність, індивідуальний капітал. Його ніхто не має права собі присвоювати, щоб назвати своїм ім'ям. Одна природа в силах поділити цього хазяїна добро. Цьому хазяїнові за це все вона подала його призначену природою смерть[139].
    Не звикай у природі чужому заздрити. Твої завидки — твоє діло рветься. У тебе цей нестаток появився, ти пав від сусіда через твою таку мисль. Ти про це саме не думай, а більше старайся з душею, із серцем робити. За тебе природа, ніколи вона так не забуде. А ти хочеш без усякого труда одержати. Труд — усьому діло в усьому. А любов — найголовніше. Не сиди зайвий час, і не старайся відпочивати. Бийся, колотись, а своє роби. Природа, таких вона ніколи не забуває, невидимо дає вона[140].

    Як із холодного і поганого отримати хороше здоров'я

    Ми прийняли, як усіх я приймаю. А потім водою холодною облили, потім він прийняв таке вчення, що робити.

    • Перше. Це треба два рази, вранці й увечері, купатись холодною водою. (Спочатку ноги мити).
    • З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло — їм сказати, а їхнє діло — вони як хочуть.
    • Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок; сам скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені нічим не хворіти. (Ціни збільшились — можно дати більше).
    • У п'ятницю о шостій годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти (тягни повітря) й говори (проси): «Учителю, дай мені здоров'я». Після цього всього їж, що хочеш і скільки хочеш. Твоє здоров'я — це є все.
    • Не харкай, не плюй на землю, не пали, не пий вина (тобто не вживай алкоголь).

    Це твоє законне в цьому діло. Природа, для нас вона одна, кожного з нас зустрічає, вона нас цим проводжає. Не будеш це робити — у тебе реального нічого не вийде. А коли ти це все з душею, із серцем будеш робити, то ти оправдаєш цим усім себе. Це наша така ідея робиться в природі нами[141].

    Примітки

    Джерела і література


    • Книга життя Ош. (Упор. Ош В. О.). — Вінниця: Книга-Вега. 2005.— 272 с. — ISBN 966-621-293-3
    • История Паршека (Упор. Пичугина Н. А.). — 1-е изд. — Воронеж, 1991. — 896 с.
    • История Паршека: в 2 т. (Cост. Пичугина Н. А.). — 2-е изд. — Самара: 1994. — ISBN 5-86611-002-4
    • История Паршека: 100 лет со дня рождения.— 3-е изд. — М.: ОНІКС, 1998. — 320 с.— ISBN 5-249-00048-7
    • Бронников А. Ю. Учитель Иванов. Жизнь и учение — М.: ОНІКС, 1997. — ISBN 5-89270-068-2
    • Бронников А. Ю. Учитель Иванов. Его дорога. — М.: ОНІКС, 2006. — 560 с., Іл. — ISBN 5-488-00456-4
    • Л. О. Зіганшина. Незалежність як життєтворчість за умови абсолютної необхідності за вченням П.Іванова 2009
    • Л. О. Зіганшина. Світоглядні засади вчення Порфирія Іванова. — Київ 2012. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук. —http://www.parshek.com/upload/book88.pdf
    • Ю. Г. Іванов. Природное развитие человека.— Дисертация на соискание вченой степени кандидата философских наук.— http://bugor.lg.ua/index.htm
    • Ю. А. Казновская. Дисертация на тему учения Порфирия Иванова на соискание ученой степени кандидата философских наук.
    • Хващевский И. Кондидат физико-математических наук. Исследовал учение


    Посилання

    Зміст
    1 Іванов Порфирій Корнійович — творець еволюції
    2 Закон єдності двох протилежностей
    2.1 Природа і людство як протилежності
    3 Дія, протидія, синтез
    3.1 Еволюційний ряд
    4 Сім періодів
    5 Від теорії до практики
    5.1 Еволюційний ряд і свідоме терпіння
    5.2 Еволюційний ряд і періоди історії
    5.2.1 Перший період. Створив слово
    5.2.2 Другий період. Створив біле світло
    5.2.3 Третій період. Навчив правильно користуватися повітрям
    5.2.4 Четвертий період. Навчив правильно користуватися водою
    5.2.5 Пятий період. Навчив правильно користуватися землею
    5.2.6 Шостий період. Навчив учня бути подібно до себе без потреб
    5.2.7 Сьомий період. Еволюція Святого Духу
    6 Збірка праць Порфирія Іванова
    6.1 Для чого Іванов написав праці
    6.2 Заповіт щодо суспільного надбання
    7 Цитати. Висновки Іванова
    7.1 Хороше і тепле веде до холодного і поганого
    7.2 Чуже і своє
    7.3 Любити холодне і погане, і тепле і хороше
    7.4 Як із холодного і поганого отримати хороше здоров'я
    8 Примітки
    9 Джерела і література
    10 Посилання


    ---------- Добавлено в 01:10 ---------- Предыдущее сообщение было размещено в 01:03 ----------

    здравия желаю, я скоро вернусь)
    вот, опубликовал всё википособие в оригинале, впереди перевод російською, чтоб не было языковых трудностей.
    мечтаю всю эту историю подать ещё хотябы на английском.
    Последний раз редактировалось святослав; 14.08.2015 в 00:44.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  6. #6
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Порфирий Иванов

    Здравствуйте, начало труда по развитию Учения Паршека уже заложено на страницах российского викиучебника и отныне доступно в ключе этого языка. Расшифрованы уникальные тетради Отца Ош (в миру - Порфирий Корнеевич Иванов) и публикуются впервые.
    Благодарствую за взаимопонимание.



    Материал из Викиучебника


    Порфирий Иванов — книга, составленная последователями Иванова Порфирия Корнеевича. Это — учебник для самообразования. Цель: научить всех земных людей всех национальностей жить по эволюционному по науке Порфирия Иванова. Иванов утверждает, что с 1989 года началась новая эпоха эволюция, при которой человечество должно развиваться в природе и технически, и биологически как вид. Книга предназначена для молодежи и всех людей: школьников, студентов, специалистов разных знаний. Также для широкого круга читателей, которых интересует здоровый способ жизни, как предохраниться от заболеваний в своей жизни, как ее продолжить. Наука Порфирия Иванова представлена в его трудах, которые есть общее достояние человечества, это подарок Иванова всем людям всех национальностей, они принадлежат всему народу всей Земли по завещанию Порфирия Иванова, которое есть в его трудах. Порфирий Иванов благословил своих учеников редактировать свои труды, публиковать, распространять – об этом написано в трудах Иванова. В Викиучебнике публикуем собрание трудов Порфирия Иванова, в которых есть все эволюционное учение.
    Книга всем людям всего мира о всем, что надо для жизни.

    Иванов Порфирий Корнеевич (известный также как Ош, Паршек, Победитель природы, Учитель народа, Бог земли; 20 февраля 1989, с. Ореховка (Лутугинский район), Екатеринославская губерния, Славяносербская волость (ныне Луганская область), Украина — 10 апреля 1983, с. Верхний Кондрючий, Свердловский район, Луганская область, Украина) — творец системы здоровья и духовной системы, науки закалки, основатель движения последователей Иванова. В 35 лет Иванов начал сознательно постепенно отказываться от одежды и обуви, стал ходить летом и зимой босым, одетым в одни шорты. Полвека практиковал закалку холодной водой, долго обходился без пищи и воды, оздоровлял людей, распространял свое учение. он стал независимым от природы, то есть был без потребностей пищи, одежды и жилого дома. Иванов сотворил учение, которое он назвал «наука закалка» для всех, она зафиксирована в его собрании трудов. Ученые исследуют его учение. Последователи Иванова выполняют идеи закалки, оздоровления. Делая выводы своей деятельности за 50 лет, он объявил, что сделал то, что когда-то говорил нам Иисус Христос
    [1]. Но он говорил, что он далекий от религии. Последователи Иванова признали, что он один выполнил все заповеди Христа, таким образом прославил Христа[2]. Люди Порфирию Иванову за дело дали название Победитель природы, Учитель народа, Бог земли[3].

    Ссылки. Собрание трудов




    Примечания








    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  7. #7
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Порфирій Іванов/Історія

    Частина 1.


    Історія Порфирія Іванова

    Іванов Порфирій Корнійович [1] (відомий також як Ош, Паршек, Переможець Природи, Вчитель народу, Бог Землі; 20 лютого 1898, с. Оріхівка (Лутугинський район), Катеринославська губернія, Слов'яносербський повіт (нині Луганська область), Україна) — 10 квітня 1983, с. Верхній Кондрючий, Свердловський район, Луганська область, Україна) — творець системи здоров'я і духовної системи, науки загартування, засновник руху послідовників Іванова. У віці 35 років Іванов почав свідомо поступово відмовлятися від одягу і взуття, став ходити літом і зимою босим, одягненим в одні шорти. Піввіку практикував загартування холодною водою, подовгу обходився без їжі й води, оздоровлював людей, поширював своє вчення. Він став незалежним від природи, тобто був без потреб їжі, одягу, житлового дому. Іванов створив вчення, котре він називав «наука загартування для всіх», вона зафіксована в його збірці праць. Науковці досліджують його вчення. Послідовники Іванова дотримуються ідей загартовування, оздоровлення. Підсумовуючи свою діяльність у житті за 50 років, він об'явив, що зробив те, що колись говорив нам Ісус Христос[2]. Але він говорив, що він далекий від релігії. Послідовники визнали, що він один виконав усі заповіді Христа[3], таким чином прославив Христа. Люди Порфирію Іванову за діло дали назву Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі[4].

    Біографія


    Ранні роки життя

    Народився 20 лютого 1898 в селі Оріхівка (Лутугинський район) на Луганщині (Україна) в багатодітній (9 дітей) родині шахтаря[5]. Його батько рідний спочатку мав прізвище Несторенко Корній Іванович[6]. Потім його прізвище змінилось на Іванова. Про батька Порфирій Іванов писав: «Батько, отець український рідний»[7] Мати Мотря любила своїх дітей, своїми руками все робила: годувала, одягала тощо. Порфирій був старший син, перший помічник у сім'ї. Порфирій Іванов є українець за походженням. Жили бідно, своїм селянським трудом за рахунок своєї землі. Займались хліборобством, батько працював також шахтарем. Дідусь Іван любив Порфирія, завжди брав із собою, коли їхав куди-небудь із дому. Порфирій їздив з дідусем у сусіднє село. Одного разу малий Порфирій намалював у шкільному підручнику, за це його учитель бив, ще й на коліна поставив[8].

    У віці 15 років Порфирій став працювати в шахті, пройшов усі спеціальності, давав вугілля на-гора. Після аварії, в якій він дивом залишився живим, він залишив роботу в шахті. На його думку, природа вигнала його з шахти. Потім працював на військовому заводі, котрий виготовляв порох для артилерійських снарядів[9]. У 1917 році був призваний в армію служити цареві. Їхав на війну з Німеччиною з думкою замирити війну. Не встиг доїхати до місця призначення, цар відмовився від престолу. Воювати не довелось через перемир'я. Був демобілізований у 1918 році. Вболівав за більшовиків. Після демобілізації в 1918 році одружився, у нього народилися два сини, Андрій і Яків. Змінив багато місць роботи. У 1930-і роки працював експедитором. У 1928 переїхав з родиною в місто Красний Сулін, де жив до 1975 року.

    Освіта


    Іванов закінчив 4 класи церковно-приходської школи, залишив школу у віці 12 років[10]. Далі навчався самоосвітою і в природі. Йому доводилось учитись і працювати. Він самостійно вивчав книжки професора Ранке про людину. Знав будову людини, скелет, нерви, всю внутрішність тощо. Вивчав еволюцію людини. Вивчав економіку і політику. Також його прямо вчила природа: повітря, вода, земля, люди. Паршек любив природу, як матір рідну. Він питав природу з душею і серцем все, що йому було треба, а через деякий час приходила йому відповідь як правильна мисль[11][12].


    Став робитися в природі новим чоловіком


    Іванов став робитися в природі новим чоловіком, він працював і вчився в природі практично, для цього відпустив шевелюру волосся, бороду — головний убір. За видом був не цивілізований чоловік. А природа запитала, чому це так відбувається? Люди самі створили їжу, одяг, житловий дім. Здавалося б, у цьому жити, але вони хворіють і вмирають. А природа визнала їхню помилку, вони стали жити за рахунок природи, її добра. А природі це важко, вона за це покарала, посадила на тіло болячку і грибок. Природа обрала Паршека, довірила йому допомагати людям у здоров'ї. Він працював заготівельником продуктів на селі для робітників міста Ростов-на-Дону. Одного разу він реалізував продукти, і люди прийняли його за священика, пожалувалися в райком. Він у житті не був священиком, але директор звільнив його з роботи. На суді сказав, що Паршек нічого не робив. Суд вирішив його звільнити з робити і заборонив шість місяців влаштовуватись на роботу. Забрали хлібну картку. Він кидає сім'ю, діток, жінку і йде. Куди, сам не знає? Свій одяг взяв у портфель. Природа послала, він залишив Сулін. Його зустріли суцільні колючки, він пішов прямо, поколовся до крові, у воді відновив здоров'я. Прийшов у місто Шахти, там люди не дали напитися води — пішов далі. Прийшов у Новочеркаськ до рідних, до Івана Захарова. Матінка — двоюрідна сестра матері Паршека. У них ліг спати, а сам думав, куди йти? Опівночі пішов від них, ворота на секретному запорі самі йому відчинились. Одяг залишив. У місті Новошахтинськ відвідав друга дитинства Івана Олексійовича, він начальник дільниці шахти. Допоміг у здоров'ї жінці. Паршек запросив Івана йти за ним, але він не погодився, бо вірить техніці. Опівночі пішов від них. Прийшов на шахту Голіцинську до знайомого Фірса Івановича Носова. Питає: хворі у вас є? Хозяйка Євдокія говорить, що у неї радикуліт. Паршек послав її надвір, щоб зробила вдих і видих і просила того, кому вона вірить. Вона пішла, все зробила, приходить і говорить: «Ти Христос, ти мене спас, я вже не хворію». Смажить сало з яєчнею. Потім допоміг свасі Євдокії, вона пять років мучиться, не ходить ногами, лежить у постелі. За ніч поставив її на ноги, вранці вона сапала на городі. Паршек хотів, щоб радянська влада про це знала. Їм доповіли, а вони послали в дім для божевільних, Паршек від них пішов. Прийшов у Луганськ, там жив брат дружини Федір Федорович Городовитченко. Там була хвора, з нею став займатись, вона отримала здоров'я. Шурин подивився на це і говорить Паршекові: ти, мовляв, щодо цього Христос. А він відповів, що перед ним Паршек, кому природа дала ці дари. Коли узнали про це лікарі, хотіли покласти Паршека в лікарню, а він пішов від них у трусиках.

    Йшов через аеродром, а літаки кукурузники літають, один від іншого у висоті. Він перед найвищим літаком ставить питання: якщо тільки цей літак найвищий сяде біля моїх ніг, то моя ідея буде у славі. Так воно і вийшло, цей літак найвищий у цю хвилину став спускатись, близко робить посадку. Він запитав у пілота: в чому причина посадки? Він відповів: невідомо. Іде далі. Він зустрів дві дороги, одна вправо, друга вліво. Він не міг попасти на Синельникове. А чоловік показався, що йде по правій стороні. Жде його. А коли прийшов, Паршек перед ним вибачився, питає, як попасти на Синельникове? Він відповів: іди по ось цій дорозі, по котрій я йшов. Паршек пішов, пять кроків пройшов. Глянув, що за чоловік. А його нема. Що за чоловік був, невідомо.
    Паршек іде в Красний Сулін. Йому говорять, що у виконроба волос на пальці. Паршек до нього, а він комуніст, не вірить. Паршек взяв палець, подержав, він тут же перестав боліти — став вірити. Тепер іди працюй здоровим. У місті Сніжне знайшов дядю свого Михайла Єгоровича, він добре прийняв, Паршек його жінку вилікував. Дощ проливний Паршекові закривав дорогу. Він згадав про свою сім'ю — десь узялось сонечко. А тепер дорога прямо додому. Дядя одягнув Паршека в сорочку і брюки, і він поїхав у Сулін до сім'ї. Потім Паршек в Ростові розказав прокуророві свою історію. Прокурор сказав, щоб він шукав роботу, він допоможе влаштуватись. Скоро Паршек став уповноваженим децентралізованого порядку заготовок при залізниці. Поїхав в Овечкіне в комуну. Для нього головне — це хворі. Там жінку хвору на малярію оздоровив. Люди хворі з району стали йти до Паршека натовпом. Він вдень працював, вночі приймав хворих. Він зроду по снігу не ходив босим. Взимку 1934 — 1935 рр. він прийняв хвору жінку, котра 17 років не ходила ногами. Перед прийомом сказав собі, що якщо тільки її поставить на ноги, то по снігу піде розутим. Жінка стала ходити своїми ногами — а Паршек виконав слово, став ходити босим по снігу. Він прийняв рішення назавжди відмовитись від взуття. В лікарні оздоровлював людей. Для нього малярійні були в пошані, туберкульозних ставив на ноги, астма відходила, простуда була ніпочому. Він робив те, що людям було треба — здоров'я. Лише б тільки взявся за хворого, малярія десь дівалась. У Паршека руки золоті, ум дорогий. Паршек не боявся нікого, а робив своє діло, як говорив закон. Укладав договори з колгоспами. Адміністрація перешкоджала. Вони Паршека постригли, побрили і скоротили з роботи. Він звернувся в Азово-Чорноморську комісію. Вони вирішили його прибрати від себе. Він наважився зробитися таким, як природа підказувала: весь одяг скинути, і піти в природу. Він ішов і зустрів стадо овець, між ними пастух стояв сліпий, на дотик він їх пас. Паршек став його вчити, що робити. Повітря тягнути і дивитися в очі. Він став робити, у нього відкрилась видимість, він побачив своїми очима Паршека. Він у свято Трійці зустрів троє молодих дівчат, вони привели до жінки, у котрої не відкривались повіки. Вона стала робити діло Паршека, її очі відкрились. Далі він прийшов до Генерального села, його зустріли, як безпритульного. Міліція привезла в Ростов-на-Дону у відділення, він був у трусах. Міліція направила його до психіатрів, вони хотіли зробити його перед усім світом ненормальним. Лікарі готували до ВТЕК, у них діагноз Паршека паранойя розвиток особистості, шизофренія. Він пролежав у них місяць. Потім лікарі району робили йому ВТЕК, дали 1-у групу, діагноз шизофренія. Загорював він у цьому, бо був здоровий[13].
    Іванов почав писати свою історію. Він говорив, що спочатку було слово, і слово було у Бога, і все через це слово стало бути. Одне сказане слово примусило чоловіка в природі шукати, на що обпертися в житті[14]. Іванов сам весь час писав свою історію для людей. Він писав стоячи, зошит держав у руці.
    25 квітня 1933 року, згідно із записами самого Іванова, прийшов до думки, що причина усіх хвороб і смерті — у відриві людини від природи. За його словами, потреби в їжі, одязі, житловому дому приводять до залежності й смерті. Треба навчитися жити незалежно, за природних умов повітря, води, землі. Ця ідея послужила початком різкого повороту в житті Іванова і 50-річного особистого експерименту. Він почав зменшувати кількість одягу на тілі, і через два роки став ходити серед людей цілий рік тільки в одних довгих трусах, шортах. Дата 25 квітня відзначалася Івановим і його послідовниками як день народження ідеї. У віці 35 років Іванову прийшла від природи небувала мисль: чому так в житті відбувається, люди їдять щодня досита, одягаються в хороший одяг до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами, але не задовольняються, хворіють і вмирають? Вони неправильно роблять[15]. Він усвідомив, що залежність людей від природи є причиною захворювань і смерті людей. Він залежність не визнав істиною. Якщо людям навчитися бути в житті незалежними від природи, то тоді вони зможуть перемогти хвороби і смерть. Він любив людей, не хотів, щоб люди хворіли і вмирали. Він сам свідомо заради блага здоров'я всіх людей вирішив стати незалежним від природи, тобто жити без потреб їжі, одягу, житлового дому, показати людям нову дорогу в житті. Він робив, щоб знайти людям усім якості в природі, щоб вони не хворіли і не вмирали. Така свідомість визначила буття Іванова на все життя. Він став загартовуватись. Спочатку став ходити зимою і літом без головного убору, потім став ходити без взуття босим літом і зимою, потім став носити на собі одні шорти. І так ходив без потреб одягу 50 років. Він любив природу, як матір рідну, вона його такого незалежного народила, вона його освітила. Повітря, вода і земля – це його вірні милі, любимі невмираючі друзі, вони йому в усьому допомагали. У нього від природи появилися сили оздоровлювати себе та інших людей, він допомагав усім бажаючим людям у здоров'ї. Після його прийому каліки ходили, сліпі бачили світло, так колись робив Ісус Христос. Про це все докладно описано в його збірці праць. Йому в житті було холодно і погано, з його люди сміялись, але він терпів все ради блага всіх. Люди, котрим він допоміг у здоров'ї, назвали його за діло Учителем народу, Христом, Богом Землі. Він не називав себе Богом, люди самі за діло дали йому ім'я Бог. А раз пішла в людях добра слава про нього, її вже не зупинити. Він писав, що ім'я Бог отримав у людей через діло своє, він відкрив сліпим світло[16]. Через 30 років випробувань Іванов став називати себе Богом[17]. Іванов є за ділом Бог. Він говорив, що його вчення є наука загартування[18]. Вона зафіксована в його збірці праць.
    Коли Іванов став зимою ходити без головного убору, він своїми очима побачив біле світло[19]. Через це він отримав здоров'я, і можливісь ходити літом і зимою без одягу. За цю якість створювати природне явище люди його визнали Богом творцем, бо так само творив світло Ісус Христос. Мф 17:2.
    Навесні 1934 року через конфлікт з начальством Іванов був звільнений без права влаштуватися на роботу протягом 6 місяців. Цей період вимушеного безробіття (травень—жовтень 1934 року) Іванов вирішив повністю присвятити своїй ідеї. В одних шортах і босий, подовгу утримуючись від їжі й води, він ходить по Луганській області. Він починає практику оздоровлення хворих людей[20]. Методику виробляє сам інтуїтивно.
    Перед Івановим стояло завдання, головне, навчити людей правильно користуватися природою: повітрям, водою, землею.

    Під час війни 1941 — 1945 рр.


    Під час окупації німцями міста Красний Сулін (21 липня 1942 — 14 лютого 1943) перебував на окупованій території. Іванов розповідає, що німці його увічливо, з повагою називали «гут пан», не заважали[21]. Восени 1942 Іванов зустрічався з німецьким генералом Паулюсом під час дислокації його штабу в Красному Сулині. Результатом зустрічі був охоронний документ на німецькій мові, виданий Іванову, за підписом Паулюса[22]. У документі говориться, що Іванов представляє інтерес для світової науки. Незважаючи на охоронний документ, в листопаді 1942 року Іванов 27 діб випробовувався в гестапо в місті Дніпропетровськ. Його закопували голого в сніг на 20 хвилин, вночі під 22 листопада в сильний мороз возили роздягненим на мотоциклі по вулицях Дніпропетровська. Він у цей час просив природу, щоб вона допомогла руському солдатові перемогти. Він випросив, природа пішла назустріч. Одинадцять німецьких офіцерів спитали Іванова, хто переможе у війні? Іванов відповів, що перемога буде за Сталіним. Він розповідає, що 27 діб він копався в голові Гітлера, тобто командування. Іванов говорить, що завдяки його просьбі природи німців під Москвою зупинили, під Сталінградом оточили і розгромили.

    14 лютого 1943 року були звільнені від німців Ростов-на-Дону і Красний Сулін. У боях за визволення Ростова загинув старший син Андрій.

    Ідея: зробити з ворога любимого друга

    Ідея Іванова — воюючих сторін зробити любимими друзями. У грудні 1943, коли результат війни був фактично вирішений, Іванов поїхав до Сталіна з політичною пропозицією укласти мир з Німеччиною. Бо ідея Іванова: зробити з ворога любимого друга. Голого чоловіка зимою на вокзалі, який говорив, що він прибув з політичними пропозиціями, міліція доставила в інститут судової психіатрії ім. Сербського, де він перебував близько 100 днів. В інституті він говорив з професором І. М. Введенським, і пропонував взяти на себе місію переговорити із Сталіним про мир[23]. На це професор відповів, що його за це розстріляють або в інститут положать.

    1943 — 1949 рр. Навчив людей правильно користуватися повітрям


    Іванов запропонував інше ставлення до повітря. Він ходив взимку і влітку без одягу, без сорочки, крім шортів, і навчив інших цьому методу. Показав користь від такого стилю життя — покращення здоров'я і виліковування від хвороб. Наголошував, що не треба відгороджуватись одягом від природи. Природа — це повітря, вода, земля, люди тощо. Іванов говорив, що його ідея — любити природу, цінувати, берегти, як око своє. Сніг — як біле щастя всього світу людей[24]. Він говорив, що в природі є холод, Бог любить тих, хто любить його[25]. Під час війни в 1941 році він виступив проти німців без сорочки і босим, без зброї. Його німці поважали, називали «гут пан». Вони хотіли, щоб він допоміг їм перемогти у війні.


    Повітря — важливий засіб

    Паршек говорив у статті «Перемога моя»[26], що найголовніше — чисте повітря, вдих і видих, снігове пробудження — миттєве оздоровлення центральної нервової частини мозку. Повітря давало Паршеку сили для життя. Він говорив, що у нього сили природні: повітря, вода і земля — це милі вічно не вмираючі друзі. Казав, що він їх любив, любить і буде любити вічно. Іванов учив людей користуватися повітрям у своєму житті, це починалось відразу на прийомі. На прийомі Учитель хворого чоловіка просив на чистому повітрі в природі робити вдих через гортань до відмови і просити в Учителя здоров'я. Повторити тричі. Паршек говорив про повітря, що це наша сила, без дихання ні кроку в нашому житті. Якщо якесь місце тіла турбує, болить, треба вдихати з висоти через гортань до відмови, при цьому дивитись на те місце, котре турбує[27].

    1949 — 1959 рр. Навчив людей правильно користуватись водою


    Іванов запропонував інше ставлення до води. Вода — це друг людей, вона пробуджує наше тіло, дає здоров'я. Сніг — наш друг. Повітря, вода і земля — це наші милі, любимі вірні друзі. Вони помічники людям, їх треба любити[28]. Навчив обливати тіло холодною водою. Обливання холодною водою є однією з головних заповідей Іванова для оздоровлення.


    Терпіння без дихання під водою

    1949 рік. Іванов сам практично вивчав якості води. У 1948 році з 23 листопада до 5 грудня Іванов зробив експеримент – прохід від Туапсе до Сочі по берегу моря. Прохід починався під час 12-бального шторму на морі, як тільки Іванов зайшов у море, воно тут же заспокоїлось. Він 12 діб був в умовах природи без їжі, одягу, житлового дому. Періодично заходив у воду і був без дихання. Коли прийшов у Сочі, випав білий пухнастий сніг, люди його оточили на пляжі. Люди говорили, що Бог спустився з гір. А Іванов зайшов у море і просидів у глибині близько години під водою без дихання[29]. Його витягнули сіткою живого[30]. Методика бути без дихання під водою описана в багатьох працях.
    Після смерті Сталіна увязнених стали випускати. Іванова звільнили в 1953 році 25 грудня. Три роки 10 місяців продержали. Він досвід став мати, став ображеному хворому допомагати. Люди стали оздоровлюватись через його вчення. Жінка Місячишка вперше назвала Іванова «Учителем», люди підхопили цю назву, всі стали називати Іванова Учителем. Він став приймати хворих, як Учитель.

    Ввів систему п'яти заповідей

    1959 рік. Учитель у 1959 році обгрунтував людям п'ять порад для здоров'я. Серед них перше, що треба робити, — це загартування холодною водою. Це природна профілактика, пробудження центральної нервової системи. Це випробовано на самому собі, приносить реальну користь, хороше здоров'я. Це продовження життя. Вранці й увечері мити свої ноги холодною водою до колін. Здороватися з усіма, знайомими і незнайомими. Допомогати бідним нужденним. Терпіти без їжі з вечора пятниці до неділі, до 12 годин. Не плювати на землю, не курити, не вживати алкоголь[31].
    У процесі загартування в ногах робиться тепло внутрішнього характеру, вони стають завжди теплі, це оздоровлює все тіло[32]. Ноги є виробництво всього людського життя. Це природне самолікування, догляд за собою. Обов'язок кожного — самому доглядати за собою, а не лікуватись технікою, штучним, хімією. Терпіння — легке лікування. Учитель пять заповідей давав усім людям на прийомі до 1983 року. Учитель не лікар, він не лікує, а учить, як самому запобігти всяким захворюванням.

    1960 — 1975 рр. Навчив людей правильно користуватися землею


    Війна вводиться із-за присвоєння землі

    1960 рік. Іванов пише, що в липні 1960 йому мисль прийшла така, що людина неправильно огородилась на своєму одному законному місці [33]. Він говорив, що землю не можна присвоювати, бо вона природна, спільного характеру, є суспільне надбання людства, вона належить усім. Через присвоєння землі між людьми існують війни. Люди воюють з природою, її знищують всякими шляхами, убивають живе. А він, як Бог, творив природу. Він був проти війни людей з природою. Він говорив, що якби люди нічого не робили в житті, вони б жили вічно. Їх з путі зняла природа за їхнє зроблене діло, це місце до свого імені присвоювати[34]. Вони оточили себе чужим.
    Він любив землю, ходив босою ногою по землі літом і зимою. Благославляв людей, особливо молодь, ходити босим по землі літом і взимку. Таким шляхом можна завоювати мир між людьми[35].

    Благословив жити навколо райського місця бугра з 1989 року

    1975 рік. Він знайшов людям місце на землі для життя, назвав його райським місцем, освятив, у 1975 році благословив людей жити навколо райского місця без усяких потреб[36]. У майбутньому тут буде людям рай на землі[37], і люди завоюють безсмертя. Це місце є всіх земних людей спільне[38], його не можна присвоювати. Люди навчаться жити на спільній землі, і не будуть її присвоювати, а тому не будуть воювати за неї. Життя вводиться через любов.

    Райське місце Чувілкін бугор


    Чувілкін бугор є на околиці села Оріхівки, де Порфирій народився і виріс [39]. Цей бугор Паршеку дістався за спадщиною від рідного отця. Він людям говорив, що в майбутньому місце життя Паршека буде Чувілкін бугор. Згодом, коли Паршек шукав людям місце на землі для райського безсмертного життя, де люди будуть без всяких потреб, він згадав слова батька, і вирішив Чувілкін бугор зайняти як райське місце[40]. Він його вивчив, освятив, назвав райським, запросив людей прийти на нього жити без усяких потреб. Це місце є святе, на ньому ступав своєю ногою сам Бог[41]. Про нього забувати не можна. На нього люди прийдуть, поклоняться, попросять природу й Учителя, що треба їм для життя.


    Ідея народження людини без потреб на бугрі

    Це місце треба для одного — народити чоловіка без потреб і виростити в природі[42]. Іванов пише, що він прийшов на землю для того, щоб знайти місце з умовами, які дадуть кожному чоловікові можливість бути без усякої потреби. Це є наше райське місце, тут люди завоюють безсмертя.
    25 квітня 1975 року Іванов відзначав 42 роки своєї ідеї поїздкою великої групи людей на Чувілкін бугор. У 1975 році 15 липня Іванов з учнями пробував на Чувілкіному бугрі народити дитину, щоб виростити її в природі без усяких таких потреб, їжі, одягу, житлового дому. Це дорога ідея Іванова. Це буде новий чоловік без усяких потреб, він буде вчити всіх людей бути без усяких потреб, він буде Учителя син, він буде наш Учитель, Бог, його ідея Христа буде в людях жити, він сам буде на цьому бугрі, на місці його. Але спроба не була успішна, влада не дала народитися дитині на бугрі, матір забрали в пологовий дім у Луганськ, там вона народила. Люди виявились неготові, більшість учнів не прийшли на бугор, не підтримали ідею Іванова, крім двох учнів. Іванов говорив, що іншого разу ми його народимо[43].
    Учитель пробував сам бути без потреби їжі. У 1978 році Іванов разом з Валентиною Сухаревською п'ять місяців свідомо терпіли без їжі. У деякі дні вживали в малій кількості молочні продукти і фрукти[44].
    Последний раз редактировалось святослав; 14.09.2015 в 05:53.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  8. #8
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Порфирій Іванов/Історія (продовження)

    Частина 2.

    Тюрма, психіатрична лікарня, домашній арешт

    У 1928 році був засуджений на два роки за статтею 169 (шахрайство) за несплату патентного податку. Відбував покарання на лісоповалі в станиці Архангельська, та за ударну працю був звільнений достроково через 11 місяців[45]. Іванов жив, як усі люди, як його навчили, вони прагнуть до теплого і хорошого. Він крав, але людей не вбивав. З 1933 року він змінив свої погляди.
    У січні 1936 року перебував у Ростовській психоневрологічній клініці, де був поставлений діагноз «хронічний душевний розлад у формі шизофренії[46]. ВТЕК міста Ростова виносить рішення про визначення Іванова інвалідом першої групи[47]. Із цієї причини в роки війни він не призивався в армію.
    У листопаді 1936 року Іванов повіз особистий лист з політичними пропозиціями в Москву на VIII Надзвичайний з'їзд Рад, на якому планувалося ухвалити нову Конституцію СРСР[48]. На його думку, в проекті нової Конституції не були враховані права ув'язнених і божевільних. У Москві на Красній площі Іванов без документів, без сорочки і босий, був затриманий міліцією й доставлений спочатку на Луб'янку, де з ним розмовляв глава НКВС Єжов. А потім він був доставлений у слідчий ізолятор «Матроська тиша». Діагноз Ростовської психіатричної лікарні, поставлений Іванову на початку 1936 року, врятував йому життя. Через 67 діб під конвоєм і в одязі він був доставлений до місця проживання.
    1937 рік. Одного разу Іванов зустрів у поїзді жінку, котра влітку в жару їхала в шубі. Виявилось, що вона хвора, їй завжди холодно, вона родом із міста Моздок. Іванов на ходу її оздоровив, і вона запросила його в гості, щоб віддячити йому, щоб він допоміг іншим[49]. Іванов іхав до неї. Взимку в 1937 був заарештований співробітниками НКВС міста Моздок як «диверсант». Був у тюрмі. Перевірявся на загартованість: при 27 градусах морозу тривалий час обливали водою з колодязя. Через три місяці був відпущений з вибаченнями.
    13 лютого 1951 року Іванова заарештували в Москві за статтею 58-10 частина 1 КК РРФР — антирадянська агітація. 14 квітня 1951 року особливою нарадою при МДБ СРСР направлений на примусове лікування в поєднанні з ізоляцією. Пройшов по етапу три спеціальні психіатричні лікарні тюремного типу МВС СРСР у місті Ленінград, Чистополь і Казань. Перед висилкою по етапу був у Таганській в'язниці. Звільнений 29 листопада 1954 р.[50]
    23 травня 1964 року Іванова заарештували в місті Бобринець, Кіровоградська область (Україна), та порушено кримінальну справу за статтею 143 частина 2 КК України (шахрайство). Іванов приймав людей хворих, але вони не виконували його поради, здоров'я не отримали, що привело до суду[51]. 1 вересня 1964 відправлений на експертизу в Москву в Інститут судової психіатрії ім. Сербського, де визнаний неосудним. 12 листопада 1964 справу, заведену на Іванова за ст. 143 ч.2 КК України, було припинено. Через Бутирську тюрму Москви направлений на примусове лікування в Казанську спеціальну лікарню МВС, де був з 13 лютого 1965 по 4 травня 1967. Потім переведений в Новоровенецку психіатричну лікарню Ростовської області[52]. За рішенням Красносулінского суду остаточно звільнений навесні 1968[53].
    4 листопада 1975 до 5 березня 1976 року Іванова ізолюють на період роботи XXV зїзду КПРС, куди він написав звернення і збирався їхати. Його зняли з поїзда, що йде на Москву, і відправили в психіатричну лікарню міста Новошахтинськ. Умови утримання в лікарні були настільки тяжкі, що Іванов був доведений до стану, близького до смерті. Просьба на звільнення була задоволена тільки після закриття з'їзду. Іванов був виписаний під розписку в тяжкому стані під опіку Валентини Сухаревської, вона перевезла його в хутір Верхній Кондрючий. На свободі Іванов за три доби став на ноги, відновив здоров'я. Лікар Новошахтинскої психлікарні приїхав, засвідчив оздоровлення.
    25 квітня 1979 року в день свята ідеї міліція оточила хутір Верхній Кондрючий, закрила приїзд до нього послідовників. Іванова взяли під домашній арешт, заборонили приймати людей і покидати територію дома далі 30 метрів. Арешт продовжувався більше трьох років, був скасований після виходу статті про Іванова «Експеримент завдовжки в піввіку» в журналі «Вогник», № 8, 1982.
    За висновком прокуратури міста Москви від 7 липня 2008 року був реабілітований відповідно до Закону РФ "Про реабілітацію жертв політичних репресій"[54]. Всього понад 10 років перебував під режимом [55].

    1976 — 2001 рр. Навчив учня бути подібно до себе без потреб


    У 1979 році Іванов створив гімн, який за словами Іванова і послідовників у стислому вигляді виражає суть вчення, у ньому вся ідея, є все[56].

    Люди Господу вірили, як Богу.
    А він сам до нас на Землю прийшов.
    Смерть як таку вижене.
    А життя у славу введе.
    Де люди візьмуться? На цьому бугрі.
    Вони гучно скажуть слово.
    Це є наше райське місце.
    Чоловікові слава безсмертна.
    Іванов через загартування отримав у природі Дух Святий. Зима, білий сніг — це його Дух Святий[57]. Іванов 25 квітня 1979 назвав себе Богом Духом Святим, записав у щоденник[58]. І просив, щоб усі люди його просили, щоб війни не було. Він це зробить. У 1979 році Іванов написав у праці, що в 1989 році його визнають Богом землі в усьому світі[59].
    У травні 1979 Іванов прийняв учня, як усіх, благословив виконувати його заповіді. Потім доручив редагувати і публікувати праці, приймати бажаючих людей. У 1981 році учень написав Учителеві лист-звіт, що зробив у житті. Учитель прийняв лист-звіт, переписав у свій зошит, написав учневі нове прізвище Ош, як отець синові[60].
    1980 рік. Іванов написав пророчі слова про війни, які будуть у нашому житті, це сказала йому природа. Він сказав, що треба готуватися 10 років. Він сказав, що згорить Москва і Київ[61]. Ці слова Іванова здійснились. Через 10 років Радянський Союз розпався. А неоголошена війна між Москвою і Києвом, тобто Росією й Україною, розпочалась у 2014 році, кожен день гинуть люди. Іванов попередив, що може застосуватись ядерна зброя[62]. Ці слова для нас усіх попередження. Війну можна зупинити. Іванов тут говорить, що нам усім робити, щоб запобігти війні.
    1981 рік. Учитель наперед сказав, що його визнають у 1989 році, прийдуть люди на бугор, підтримають його ідею на бугрі, почнеться еволюція[63].
    Квітень 1982 року. Іванов усно сказав учню Ош, щоб продовжував виконувати його ідею. Треба пробувати шість днів у тиждень не вживати їжу, а на сьомий їсти стільки, скильки треба. Потім пробувати два тижні не вживати їжу, потім пробувати місяць не вживати їжу, пробувати ходити без сорочки[64].
    У 198З році Іванов зробив підсумок своєї діяльності за піввіку, він написав, що зробив те, що колись говорив нам Христос[65]. Він виконав заповіді Христа, таким чином прославив Христа.
    Іванов пішов з життя 10 квітня 1983 року на хуторі Верхній Кондрючий у віці 85 років[66]. Він усе своє здоров'я віддав людям. Чоловікові Богу слава безсмертна.
    У 1989 році учень прийняв прізвище Ош від Учителя Іванова. На підставі прізища Ош від Учителя назвав Учителя Іванова Богом Отцем Ош, а себе сином Ош, бо кожен отримує прізвище від отця, і прізвище отця і сина одне. Підтримав ідею Учителя на бугрі в 1989. У 1989 році люди визнали Іванова Богом землі, прийшли на бугор, в тому числі учень Ош, сказали, що це є наше райське місце, чоловікові слава безсмертна [67].
    Ім'я Ош у перекладі з марійської мови означає «білий».
    Для чого Іванов створив духовного сина Ош? Щоб його люди визнали законно. Щоб його як Отця засвідчив син. Щоб Отець свідчив про сина, а син свідчив про отця, двоє свідчили про одне. А за прийнятим всіма людьми законом, свідчення двох свідків про одне є істинне. Також для того, щоб через сина передати людям свою ідею. Іванов писав, що люди мають обрати одне ім'я і на ньому базуватись у своєму житті[68]. Учні Учителя Іванова обрали ім'я Ош як особисте ім'я Бога, на ньому одному базуються в житті.
    З 1989 року учні Іванова на райському місці навколо бугра створюють умови і можливість кожному бажаючому бути без потреб за ідеєю Учителя. Бо ідея Іванова: знайти місце з умовами і можливістю кожному бажаючому бути без усяких потреб. Це є наше райське місце.

    Еволюція


    Що буде далі? Іванов сказав, що буде еволюція, з 1989 року почнеться[69]. Іванов в історії виділяв три великих періоди, побудованих за еволюційним законом, за основу взято золотий перетин. Бог отец — царське самодержавство, капіталізм. Бог Син — колективне суспільство, соціалізм. Бог Дух Святий — еволюція, незалежність, Божа дорога. Учитель Іванов пройшов цю дорогу[70]. Бог отець не задовольнив людей, бо вмирали люди; він заперечується, його замінив Бог син. Бог син також не задовольнив людей, бо люди вмирали ще більше; він заперечується еволюцією. Еволюція прийшла замінити отця і сина. Іванов говорив, що еволюція почнеться у 1989 році[71]. Вона була, є і буде.
    Історія людська від початку людського роду до теперішнього часу ділиться на три еволюційні періоди. Перший період — люди були близькі до природи, були незалежні від природи, жили в єдності з природою, як у раю[72]. Загартування було джерелом життя. Цей період Порфирій Іванов називає загартуванням в природі[73]. Другий період — люди не стали приймати загартування, відійшли від природи, стали залежні від природи. Тут характерний початок переходу до вчення Ісуса Христа, церква передає досвід апостолів Христа. Відбувався приблизно до 2000 року. Третій період за наукою є синтез двох попередніх періодів. Так є в дійсності. Вчення Порфирія Іванова в дійсності є синтез повного виконання людьми вчення Ісуса Христа і загартування в природі за наукою Порфирія Іванова, тобто синтез двох попередніх періодів. За наукою Іванова, віднині люди житимуть за вченням великого і мудрого Порфирія Іванова, котрий один виконав усі заповіді Христа[74].

    Іванов прославив Христа


    Іванов прославив Ісуса Христа, бо виконав його найшенші заповіді, не порушивши жодної, і навчив людей. Він взяв від вчення Христа, доповнив своїм досвідом, виконав сам, і навчив людей. І вони увіровали в Христа.

    Як Іванов виконав заповіді Христа


    Іванов найменші заповіді Ісуса Христа зібрав у систему, виконав їх, доповнив своїм досвідом, і навчив людей. Він учив.

    • Перше. Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою (Виконав Ін 13:5. Спочатку ноги мити).
    • З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть (Виконав Мф 5:48).
    • Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти (Виконав Мф 19:21).
    • У п'ятницю о шостій годині повечеряй, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: «Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я – це є все (Виконав Мф 6:33; 9:15).
    • Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь (доповнив із свого досвіду)[75].

    Іванов виконав також інші заповіді Христа.
    Іванов любив, шанував Ісуса Христа, виконував його заповіді. Іванов поважав Христа за те, що він виконував волю свого Бога Отця. Вірив, що Бог є в людях, котрі отримали перемогу над собою. Іванов, як і Христос, вважав, що Бога треба бачити, йому вірити, виконувати його сказане слово. Бог є в людях[76] . Христос називав себе Сином людським і Сином Божим. Учні вважають, що через це все Іванов вважав вчення Христа не релігійним, а науковим, і виконував його. Іванов вважав Христа Богом Отцем, бо виконував слова його. Так Іванов через Христа прийшов до Бога Отця. Про це пророкував Христос, що тільки через Христа прийдуть до Бога Отця. Іванов виконав заповіді Христа і навчив людей[77].
    Ідея Іванова: своє знайдене став, а іншим не заважай[78]. Він не заважав будь-якому віруючому вірити в свого Бога.

    Погляди щодо релігії


    Іванов говорив про себе, що він далекий від релігії[79]. Церква вважає Іванова і його послідовників сектою, критикує його вчення[80]. Іванов критично ставився до церкви. Іванов особливо критикував церкву за те, що в церкві не виконують заповідь Христа: бажай людям те, що собі хочеш. Також критикував за те, що просять Бога, щоб дав їм тепле і хороше. А холодного і поганого не просять, вони самі себе обманюють і народ[81]. Іванов говорив, що буде осуджений праведний, хто багато вірив у Бога, але виконувати його слова не захотів[82]. Іванов вважав віру в Бога, котрого не бачили, неправильною[83].

    Літературна творчість


    Відомо близько 300 рукописних зошитів (щоденників) Іванова, котрі охоплюють період 1933 – 1983 рр., і багато його листів. Іванов хотів, щоб його праці були надруковані й опубліковані, тоді його зрозуміють і визнають люди. Офіційні державні видавництва не видавали праці Іванова. Тоді Іванов благословив учня редагувати і видавати його зошити, тобто збірку праць, у друкованому варіанті[84]. Більшість зошитів уже відредаговано й опубліковано в електронному форматі на сайті, розповсюджується вільно безплатно в основному через Інтернет, також паперовим шляхом. Письмова мова Іванова – це суржик або суміш російської й української мови. Українських слів у зошитах понад 500, їх нема в російському словнику, з них зроблено окремий словник з перекладом на російську мову. Іванов використовує українську граматику, закони благозвучності мови тощо. Наприклад: він вживає префікс «без» замість «бес», «в» замість «у» тощо. Пише без розділових знаків, не вживає м'який і твердий знак. Так писали русичі тисячу років тому. Редагується в двох варіантах. Перший. Зберігаються всі слова, котрі є в рукопису, внесені редактором слова виділяються круглими дужками. Другий. Редагуються тексти на літературній російській мові, щоби була можливість перекладати тексти на інші мови всіх земних народів з допомогою словників.

    Заповіт Іванова щодо праць як суспільного надбання


    Всі праці Іванова тепер належать усім людям всіх національностей, суспільне надбання людства, подарунок Іванова всім земним людям, на підставі заповіту Іванова, котрий він написав у своїх працях[85]. Іванов любить всі національності однаково[86]. Згідно заповіту кожен бажаючий має право перекладати праці Іванова на свою рідну національну мову і розповсюджувати вільно, як подарунок. Значна частина праць Іванова перекладена на українську мову. Іванов написав праці, щоб усі люди всього світу читали, розуміли, старалися самі себе зробити досконалими і здоровими, як він. У збірці праць зафіксовано вчення, яке він називає наукою загартування[87].
    20 лютого 1982 року вийшла про Порфирія Іванова стаття Сергія Власова. «Експеримент завдовжки в піввіку» в журналі «Вогник», № 8, 1982. У цей час Іванов перебував під домашнім арештом, йому заборонили приймати людей. Після виходу статті у відповідь на листи читачів у 1982 році Іванов написав молоді й усім людям практичні поради для зміцнення здоров'я, відомі під назвою «Дитинка»[88].

    Збірка праць Порфирія Іванова


    • Книга Ранке про людину. 1933.07.02.с.1.
    • Історія і метод мого загартування.1951.11.с.45.
    • Дані в архів. 1952.12.10.с.4. Чоловік — це природа. 1953.02.с.4. Питання. 1954.11.с.4.
    • Для листів. Яке тяжке життя на землі. Лист земельному управлінню. Далі не буде життя. Користь невмираюча, а шкода жити не буде. Скоро буде життю кінець. Журнал «Крокодил». П'ять карбованців. 1958.05.с.101.


    • Для історії пройдено по природі загартуванням-тренуванням. 1958.04.с.77.
    • Моє загартування. 1958.06.18.с.27. Моє загартування. 1958.с.1.
    • Моє загартування. 1958.12.10.с.100.
    • Хвороба.1958.с.4. Товариші.1958.с.3
    • Загартування-тренування від жари і холоду. 1959.01.17.с.145.
    • Вклад семирічного плану для чоловіка. 1959.02.с.24.
    • Доволі мучити уколами. 1959.03.с.21.
    • Загартування-тренування. 1959.04.с.30.
    • Путь і к комунізму. 1959.05.с.15. Лист. 1959.06.
    • Вода. 1959.11.14.с.62.
    • Моєму загартуванню люди зацікавлені ставлять питання. 1960.02.с.43.
    • Вранці в 5 годин. 1960.08.15.с.160.
    • Дві дороги. 1960.10.с.127.
    • Продовження другої дороги. 1960.11.21.с.63.
    • Чи буде цьому всьому початому кінець.1962.01.с.183
    • Переможець природи це буду я. 196205.21.с25.
    • Ми боїмось війни. 1965.06.с.75.
    • Чоловік. 1962.07.16.с.73.
    • Рак. 1962.07.с.30. Віра самого хворого. 1962.08.с.2. Путь один. 1962.08.с.6.
    • Для чого чоловік живе в природі. 1962.09.с.69.
    • Я герой. 1962.09.27.с.94.
    • Віра вірою, а діло ділом. 1963.01.с.9. Порада. 1963.02.с.11.
    • Пропозиція.1965.02.с.3. Алмаз Разаєвич. 1965.04.10; 1965.04.11.
    • Катя. 1965.06.10.с.197.
    • Розумовий труд і здоров'я. 1965.07.с.2. Чому я повинен кинути їсти. 1965.07.с.2.
    • Чому чоловік умирає. 1965.07.с.2. Чому чоловік не повинен їсти. 1965.07.с.2.
    • Для чого ми трудимось.1965.06.с.2. Що треба зробити, щоби бути як Іванов.1965.06.с.2
    • Сонечко. 1965.07.11.с.194.
    • Життя незалежного чоловіка Партія. 1965.08.с.190.
    • Партія. 1965.09.с.190.
    • Бідні ми люди. 1965.09.11.с.135.
    • Муха. 1965.10.с.187.
    • Практика у теорії питає. 1965.11.13.с.193.
    • Здоровий дух здорового тіла. 1965.11.29.
    • Найгірша дорога, гіршої не може бути. 1965.12.с.187.
    • Ми. 1966.01.25.с.192.
    • Тракторист.1966.01.27.с.190.
    • Маяк. 1966.02.с.192.
    • Історія людського життя. 1966.02.26.с.100.
    • Я не вашою дорогою іду. 1966.03.с.93.
    • Я чи ви. 1966.03.27.с.99. Просьба. 1966.04.01.с.47.
    • Це буду я. 1966.04.17.с.201.
    • 20 лютого 67 років. 1966.04.24.с.193.
    • Земля. 1966.04.29.с.54.
    • Чоловік. 1966.05.03.с.190.
    • Лікар буде лікувати. 1966. 05.20.с.192.
    • Ворог. 1966.07.02.с.190.
    • Бог то Бог, не будь сам поганий. 1966.07.31.с.190.
    • Два путі. 1966.08.25.с.192.
    • Вересень. 1966.09.20.с.202.
    • Один чоловік в полі воїн. 1966.09.24.с.94.
    • Вченим людям. 1966.10.21.с.217.
    • Звідки я мисль взяв, що таким став. 1966.10.с.192.
    • Потім чоловік не буде вмирати.1966.10.27.с.96.
    • Пузир. 1966.11.14.с.192.
    • Один проти другого.1966.12.01.с.48.
    • Для снів. 1966.12.02.с.100.
    • Що буде далі. 1966.12.16.с.192.
    • Одна, що йде, друга зворотня. 1966.12.31. с.193.
    • Просьба до вас, учені. 1966.12.с.1. Що хоче незалежний чоловік. 1966.07.с.3.
    • Козел. 1967.01.07.с.192.
    • Буде це. 1967.01.17.с.191.
    • Як позбутися захворювань, і бути здоровим. 1967.02.с.10.
    • Якщо я знаю, мені буде добре. 1967.03.с.13.
    • Паспорт. 1967.03.05.с.189.
    • Якщо ви мою ідею визнали. 1967.02.с.23. Зернятко початкового раку. 1967.03.с.37.
    • Туз бубновий. 1967.03.04.с.193.
    • Час ішов. 1967.03.25.с.22.
    • Загартування і люди. 1967.05.27.с.192.
    • Загартування і люди. Прод. 1967.07.07.с.193.
    • Буде писатися про нового чоловіка. 1967.08.04.с.189.
    • Новий чоловік. 1967.10.10.с.192.
    • Дорога.1967.10.29.с.192.
    • Сни квітневі. 1967.12.20.с.187.
    • Арктика. 1967.12.21.с.189.
    • Серце. 1968.01.12.с.192.
    • Сім'я або моя, або їхня. 1968.01.18.с.96.
    • Сон мій. 1968.01.с.92.
    • Хто ти є. Продовж. 1968.02.16.с.80.
    • Мати. 1968.02.с.95. Друга серія про нову матір. 1968.02.23.с.96.
    • Ріка сучасна. 1968.02.27. с.96. Ріка. 1968. с.96.
    • Сажень. 1968.03.09.с.192.
    • Смерть. Товариші, пани. 1968.03.14.с.25.
    • Донька. 1968.03.29.с.192.
    • Лампочка.1968.06.08.с.197. Сни на 1968 р. 1968.07.с.15.
    • Сонце. 1968.07.26.с.41.
    • Москва. 1968.08.14.с.114. Москва. Прод. 1968.08.31.с.97
    • Я ніколи таким не був. 1968.11.с.100.
    • Загартування і люди продовжується. 1968.12.09.с.96.
    • Середа.1969.02.28.с.193. Ви мене такого. 1969.02.с.10.
    • Місяць і годинник. 1969.04.26.с.191.
    • Що буде далі? Прод. 1969.06.26.с.192.
    • Раз один, два, три. 1969.08.19.с.192.
    • Природу не обдуриш. 1969.10.16.с.192.
    • Поїзд. 1969.11.24.с.192.
    • Водій. 1969.12.31.с.189.
    • Держава. 1970.05.25.с.192.
    • Зернятко. 1970.10.07.с.163.
    • Таксі. 1970.10.07.с.163.
    • Плуг. 1970.11.04.с.193.
    • Геологорозвідка. 1970. 12.06.с.193.
    • Мука. 1971.01.14.с.192.
    • Портрет. 1971.02.07.с.190.
    • Продовження портрета. 1971.03.20.с.192.
    • Портрет шукає в природі істину. 1971.04.с.190.
    • Небувале. 1971.12.06.с.195.
    • Сонечко. 1972.01.15.с.191.
    • Бог народився в Росії. 1972.02.12.с.196.
    • Бог народився в Росії. Прод. 1972.04.02.с.192.
    • Удар, стихія. 1972.04.с.97. Верблюд. Прод. 1972.07.с.21.
    • Бик. 1972.10.02.с.191.
    • Школяр. 1972.12.19.с.171.
    • Ворота. 1973.01.30.с.184.
    • Понеділок. 1973.09.12.с.191.
    • Я став було думати. 1973.09.26.с.185.
    • Володя. 1973.11.29.с.193.
    • Я згадав сам про цього Бога. 1974.02.09.с.212.
    • Ворота продовжуються. 1974.06.27.с.193.
    • Бог. 1974.07.с.127.
    • Я захворів. 1974.12.20.с.180.
    • Люди. 1975.02.с.192.
    • Життя человіка. 1975.03.с.83.
    • Люди. (2). 1975.07.10.с.188.
    • Человік. 1975.10.19.с.95.
    • Чувілкін бугор. 1975.11.с.95.
    • Бог прийшов на землю для порятунку душі… 1976.01.с.48.
    • Люди (3). 1976.05.25.с.191.
    • Это люди продовжують вивчати, розуміти цей бугор. 1976.06.с.190.
    • Люди. Продовж. 1976.08.09.с.190.
    • Батько, отець українский рідний. 1977.01.с.190.
    • Перші хвилини. 1977.02.с.192.
    • Бог то Бог, але не будь сам поганий. 1977.04.с.192.
    • 1977 рік, він рокам початок. 1977.07.с.190.
    • Смерть Богові від мертвеців із-за ихнього безсилля. 1977.10.
    • Свято 60 років Жовтня. 1977.12.
    • Це мое здоров'я.1977.12.03.с.190.
    • Початок. 1978.02.14.с.60.
    • Це буде таке безсмертя. 1978.04.18.184.
    • Паршек.1978.05.13.с.75. Це треба. 1978.08.15.с.20.
    • Чувілкін бугор губа. 1978.06.10.с.192.
    • Діти наші. 1978.08.18.с.22.
    • Ти, я, чоловік, я чи природа. 1978.08.20.с.45.
    • Ігоря діло. 1978.11.02.с.96.
    • Паршек. 1978.12.07.190.
    • Паршек. 1979.01.10. с.1. Выписка.
    • Паршек. 1979.05.с.137.
    • Паршек. 1979.06.с.191.
    • Паршек. 1979.10.03.с.190. Вода.1979.11.23.с.29.
    • Паршек говорить про природу. 1980.01.20.
    • Паршек. 1980.09.21.с.192.
    • Паршек. 1981.02.26.с.176.
    • Паршек – продовжувач справи. 1981.04.с.192.
    • Паршек. 1981.09.28.с.190.
    • Паршек. 20 февраля 1982 года. 1982.02.09.с.190.
    • Паршек із загартуванням-тренуванням продовжує своє діло… 1982.04.с.190.
    • Лист Брежнєву. Дитинка. 1982.06.с.1. Моє це дело є.1982.07.с.12.
    • Не ображається на це Паршек. 1982.09.29.с.192.
    • Паршек. 1982.11.01.с.192.
    • Паршек. 1982.12.18.с.192.
    • Паршек. Мій подарунок молоді. 1983.02.с.192.
    • Паршек. 1983.03.29.с.192. Моя ідейна дорога. 1983.04.10.с.9.
    • Іванов без дат
    • Іванов Переписка


    Оцінка діяльності

    Іванов, підсумовуючи свою діяльность за піввіку, сказав, що він зробив те, що колись говорив нам Христос[89]. Він говорив, що він далекий від релігії[90]. Послідовники Іванова визнали, що Іванов один виконав усі заповіді Ісуса Христа[91], таким чином прославив Христа. Люди Іванову за діяльність дали назву Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. Іванов своє вчення називає наукою загартування для всіх[92], вона зафіксована в його збірці праць.

    Ушанування памяті


    У літературі


    • Ош В. О. Книга життя Ош. — Вінниця. Книга-Вега. 2005.
    • История Паршека. (Сост. Пичугина Н. А.). — Самара. 1994.
    • Бронников А. Ю. Учитель Иванов. Его дорога. — М: ОНІКС. 2006.


    У кіно


    Відомі аудіо матеріали (бесіди з людьми), документальні кадри і фотографії Іванова. Ці матеріали представлені в друкованій літературі, демонструвались у кінофільмах. Найперший 10-хвилинний фільм для широкого показу, змонтований тільки з документальної кінохроніки і аудіо записів голосу Іванова, вийшов у 1987 році.
    У 1993 році кіностудією Центрнаучфільм випущений перший повнометражний (88 хв.) фільм про Іванова «Живе життя».
    Неодноразово демонструвались фільми «Порфирій Іванов. 12 заповідей» і «Бог моржів. Порфирій Іванов».
    У 2012 році Перший канал представив документальну стрічку «Холод. В пошуках безсмертя». Центральне місце в фільмі дано особі та вченню Іванова.

    Музеї


    1971 році в хуторі Верхній Кондрючий учні Іванова побудували дім по вул. Садова, 58. Тут останні 7 років жив і приймав відвідувачів Іванов. Тепер дім також відкритий для приїзду людей.
    Недалеко від хутора Кондрючий у краєзнавчому музеї міста Свердловськ експонується виставка, присвячена життю і вченню Іванова.[93][94]
    Особливо своє шанування памяті Іванова люди виражають в мережі Інтернет, це тисячі різних сайтів.

    Послідовники збираються на природі


    Послідовники всюди групами збираються на берегах рік, озер, біля джерел, в лісах, гаях. Там вони купаються у воді, спілкуються, співають гімн Іванова, славлять його, згадують добрим словом. Особливе спільне місце Чувілкін бугор, це святе місце всім доступне, всім людям дозволяється на ньому бути[95], сюди люди з любов'ю приїжджають звідусіль, тут перебувають без усяких потреб. Вони поклоняються, співають гімн, славлять Учителя, просять Учителя, купаються в річці в колдибані.

    Джерела, Посилання та Примітки

    Зміст (Порфирій Іванов/Історія)
    1 Історія Порфирія Іванова
    2 Біографія
    2.1 Ранні роки життя
    2.2 Освіта
    2.3 Став робитися в природі новим чоловіком
    2.4 Під час війни 1941 — 1945 рр.
    2.4.1 Ідея: зробити з ворога любимого друга
    2.5 1943 — 1949 рр. Навчив людей правильно користуватися повітрям
    2.5.1 Повітря — важливий засіб
    2.6 1949 — 1959 рр. Навчив людей правильно користуватись водою
    2.6.1 Терпіння без дихання під водою
    2.6.2 Ввів систему п'яти заповідей
    2.7 1960 — 1975 рр. Навчив людей правильно користуватися землею
    2.7.1 Війна вводиться із-за присвоєння землі
    2.7.2 Благословив жити навколо райського місця бугра з 1989 року
    2.8 Райське місце Чувілкін бугор
    2.8.1 Ідея народження людини без потреб на бугрі
    2.9 Тюрма, психіатрична лікарня, домашній арешт
    2.10 1976 — 2001 рр. Навчив учня бути подібно до себе без потреб
    3 Еволюція
    4 Іванов прославив Христа
    4.1 Як Іванов виконав заповіді Христа
    5 Погляди щодо релігії
    6 Літературна творчість
    6.1 Заповіт Іванова щодо праць як суспільного надбання
    6.2 Збірка праць Порфирія Іванова
    7 Оцінка діяльності
    8 Ушанування памяті
    8.1 У літературі
    8.2 У кіно
    8.3 Музеї
    8.4 Послідовники збираються на природі
    9 Джерела
    10 Посилання
    11 Примітки
    Последний раз редактировалось святослав; 14.09.2015 в 06:38.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  9. #9
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    System

    "Детка" – это 12 советов для укрепления здоровья.




    В 1982 году в журнале ”Огонёк” (N8) впервые было напечатано об опыте Порфирия Корнеевича Иванова, который он приобрёл за 50 лет практического поиска путей здоровой жизни. В статье были приведены правила, которым следовал Иванов:

    1) Живи с постоянным желанием сделать людям добро и, коли сделал, никогда не вспоминай об этом, поспеши сделать еще.
    2) Все старайся делать только с удовольствием, с радостью. И пока не научишься дело делать с радостью, считай, что не умеешь его делать.
    3) Не пей ни вина, ни водки.
    4) Один день в неделю голодай, а в другое время ешь поменьше мяса и вообще ешь поменьше.
    5) Ходи круглый год босиком по траве и по снегу хотя бы несколько минут в день.
    6) Ежедневно, утром и вечером, обливайся холодной водой.
    7) Почаще бывать на воздухе с открытым телом, и летом и зимой.

    После этого к Порфирию Иванову стали приходить письма с вопросами по поводу этих правил и их выполнения. Чтобы предоставить интересующимся более полную информацию, была создана "Детка":
    Порфирий Корнеевич Иванов говорил: Я прошу, я умоляю всех людей: становись и занимай свое место в природе, оно никем не занято и не покупается ни за какие деньги, а только собственными делами и трудом в природе себе на благо, чтобы тебе было легко”.


    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  10. #10
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Рівняння еволюції.

    Вы по истории или фантазия это нам свои слова писала за Вавилонскую башню.
    Нас этаких заставляет воевать с природой ее тайна. Нам надо найти то, чего перед нами не было, и мы с вами этого еще не видели.
    История человеческой жизни

    В історії можна вирахувати періоди за методологією золотого перетину.

    Практика і теорія
    Порфирій Іванов говорить про статус будь-якої праці: «А в природі цього немає, що це твоє. Раз ти зробив у природі, тобі це все далося, вже це є наше спільне, але не твоє особисте». Бог то Бог, та не будь сам. 1966.07а. с.125. Праця будь-яка, також ця праця, є спільне надбання людства, але не власність будь-кого особисто. Це є наше. Кожен має право вільно безплатно користуватися, копіювати, видавати, перекладати на будь-яку мову, розповсюджувати. Іванов: «Ви, учений чоловік, знаєте добре, що з будь-якої практики можна побудувати будь-яку теорію. А коли обґрунтується теорія, і практика буде визнана, тоді-то визнається це право Паршека. Він із колії не сходить, жде цього моменту». 8202-52. «Прийде такий час, про мене заговорить теорія». 8204-177.

    ПРАКТИКА


    Приклад 1. Іванов говорив про еволюцію, що еволюція – це не вживати їжу, тобто свідомо терпіти певне число годин у тиждень. Наше терпіння постійно росте. Іванов показав своїм досвідом, що терпіти без їжі треба певне число годин підряд в тиждень.
    24, 42, 66, 108, 144 годин в тиждень. Маємо послідовність чисел, яка будується за законом: кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Відношення будь-якого члена до попереднього приблизно дорівнює постійному числу, яке називається золотий перетин: 1,618... Це число часто зустрічається в природі.
    Приклад 2. Розглянемо чисельний ріст такого стада корів протягом якогось часу. Доросла корова народжує одне теля щороку, а народжене теля стає дорослою коровою через рік після народження. Якщо підрахувати число голів стада щороку, то отримаємо послідовність чисел, в котрій кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Ця модель характерна для еволюції всіх живих істот у природі.
    Ці два приклади приводять до думки, що в еволюції якості виражаються діалектично послідовністю чисел, тобто кількістю.
    А1, А2, А3, А4, А5 ... Аn. Це є еволюційна послідовність у загальній формі. Де n – натуральне число. Далі цю еволюційну послідовність чисел будемо пробувати знайти.

    ТЕОРІЯ, КОТРА В ПРОЦЕСІ ПОБУДОВИ


    Приєднуйтеся до процесу, будь ласка!
    Будемо користуватися діалектичними законами.
    1. Заперечення заперечення. (Заперечення).
    2. Дія, протидія, синтез. (Дія-синтез).

    Побудова еволюційної послідовності


    Вибираємо перший член. Перший член послідовності може бути будь-яке число, воно не впливає на результат. Еволюційний ріст всякого виду починається з однієї особи, або пари, тобто з одиниці. Тому перший член послідовності вибираємо рівним одиниці.
    Другий член. Другий член має бути число, відмінне від одиниці, згідно з законом (Заперечення). Якби другий член дорівнював одиниці, то в такій послідовності не виражався б еволюційний розвиток, що не підтверджується на практиці. Отже, другий член не одиниця, а якесь число: X.
    Третій член. Третій член послідовності згідно з законом (Заперечення) є не (1) і не (Х). Згідно з другим законом (Дія — синтез) є синтез першого і другого члена, котрий є сума в числовій формі. Звідси виходить, що третій член дорівнює сумі: 1 + Х. Також два приведені приклади з практики підтверджують, що третій член є (1 + Х). Отже, перші три члени еволюційної послідовності побудовані за діалектичним законом – дія, протидія, синтез.
    1, Х, 1 + Х
    Ця послідовність трьох членів побудована за законом – третій член дорівнює сумі двох попередніх. Припускаємо, що за цим законом має будуватися еволюційна послідовність чисел для будь-якої кількості членів. Це можливо, якщо еволюційна послідовність буде геометрична прогресія, у котрої відношення будь-якого члена до попереднього є постійне число, яке називається знаменником. Можливо, існують інші варіанти, перевіримо на практиці цей. Будемо вважати, що еволюційна послідовність є геометрична прогресія. Отже, ми маємо послідовні три члени геометричної прогресії, тепер можемо знайти точно її знаменник (Х) та будь-який член послідовності. Знаменник (Х) дорівнює відношенню третього члена до другого.
    Х = (1 + Х)/X. Звідси маємо квадратне рівняння. Основне рівняння еволюції.
    Х у другій степені – Х – 1 = 0. (1)
    Перший корінь Х1 = 1/2(1 + 5 з половиною). Позначимо Х1 = Z.
    Другий корінь Х2 = 1/2(1 – 5 з половиною). Використовуючи попереднє позначення, маємо друге позначення: Х2 = – 1/Z.
    Послідовність з першим коренем (П1): 1, Z, Z у другій степені, Z у третій степені... (2)
    Зростаюча прогресія. На практиці зручно користуватися аналогічною послідовністю цілих чисел: 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55... В ній кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Відношення між будь-яким членом і попереднім приблизно дорівнює золотому перетину.
    Послідовність з другим коренем (П2): 1, – 1/Z, 1/Z у другій степені, – 1/Z у третій степені... А. (3)
    Прогресія, що убуває, із змінними знаками членів. Аналогічна послідовність обернених цілих чисел: 1, – 1/2, 1/3, – 1/5, 1/8, – 1/13, 1/21... А. (4)
    Якщо початковий член послідовності є будь-яке число (а), то кожен член послідовності П1 і П2 буде помножений на це число (а). Якщо початковий член дорівнює (а), то маємо перші три члени: a, aX, a + aX . Звідси отримуємо знаменник прогресії: aX/a = (a + aX)/aX. Після спрощення отримуємо виведене раніше рівняння еволюції (1).
    Ми побудували послідовність будь-якої якості у природі, які виражаються певними кількістю, тобто числами, бо кількість і якість діалектично пов’язані між собою. У природі є дві єдині протилежні сторони за діалектикою – це створення чого-небудь і знищення його. Очевидно, що в природі має бути щось спочатку створено, щоб потім воно було знищено. Отже, процес створення чого-небудь завжди випереджає процес знищення його. Це підтверджується практично в житті астрономічного Всесвіту, котрий перед нами більше створюється і розширюється, і майже непомітно знищується. Розміри Всесвіту значно перевищують розміри галактики, у котрій відбуваються процеси знищення матерії, тіла з масою притягуються один до одного. Матерії більше створюється в природі, ніж знищується. Взяти чорну діру. Це, на нашу думку, пояснює існування створеного Всесвіту. Бо по-інакшому не може бути. Те, що створено та існує в цю мить, в наступну мить буде знищено. Хто створив світ, той його знищує. Ми всі зазичай запитуємо: хто створив Всесвіт? Відповідь: той, хто його знищить. У теорії ці процеси описують дві протилежні послідовності, що виходять з єдиного рівняння еволюції. П1 є зростаюча послідовність, вона виражає процес створення чого-небудь, наприклад матерії. П2 послідовність, що убуває, вони виражає процес знищення того, що створено. Початковий число послідовності П2 є набагато менше від кінцевого числа послідовності П1.
    Із практики Порфирія Іванова ми з вами спробували побудували теорію. А тепер далі цією теорією будемо пробувати описувати практику природи, знаходити підтвердження на практиці теорії, тобто підтверджувати істинність теорії. Бо критерій істини є практика.

    ГІПОТЕЗА КВАНТА ЯКОСТІ


    Квант якості – найменша частинка будь-якої якості природи, тобто матерії. Наприклад, фізичної величини енергії. В процесі еволюції матерія зростає через еволюційну послідовність чисел (П1) від малого числа до Великого числа. Тут перший член є одиниця. Це підтверджується на практиці Всесвіту астрономічного, Всесвіт і його матерія збільшується, він розширюється.
    Основне рівняння еволюції показує, що закономірний також зворотний процес скасування, зменшення матерії від великого до малого числа (П2). Тут перший член є велике число. Тобто обов'язково відбувається знищення матерії за законом (Заперечення). Це підтверджується на практиці за космологією. Наприклад, в галактиках чорна діра.
    Та матерія, яка виникла через послідовність П1, закономірно знищилася через послідовність П2. Скільки матерії виникає або утворюється в послідовності П1, стільки матерії зникає або скасовується в послідовності П2. Якщо подивитися на природу в цілому, то можна відзначити, що матерія не виникає і не зникає, а перетворюється з одного виду в інший.
    Рівняння еволюції дає дві послідовності П1 і П2, одна зростаюча, друга убуває. Вони є дві протилежності, котрі єдині. Якщо спочатку одна зростає, то потім убуває. Це проявляється в нашій практиці. Ош говорить, що в природі є дві протилежні сторони щодо почуття в природі людей. Якщо люди спочатку в житті мають почуття хорошого, теплого, то потім природа сама підсовує такі умови життя, що люди відчувають погане, холодне. І навпаки.
    Рівняння еволюції показує, що матерія спочатку збільшується від малого до Великого Всесвіту, а потім зменшується до малого, потім знову збільшується и так далі. Так відбувається коливальний процес без кінця. Причина і рушійна сила еволюції є в самій природі.
    Можливо, світло перетворюється в матерію з певною масою, котра має властивість притягуватися або до себе притягувати матерію, що має масу.

    ГІПОТЕЗА КВАНТА ЯКОСТІ


    Матеріальний об'єкт має місце в просторі в певних точках, а не в неперервному просторі, як ми всі досі розуміли. Найменша відстань між двома сусідніми точками, у котрих може бути матерія, називається квант відстані і дорівнює: mZ (одиниця виміру метр). Матеріальний об'єкт займає місце в просторі за такою послідовністю чисел, одиниця метр.
    m, mZ, mZ у другій степені, mZ у третій степені ... Mn. (метри). m — початковий член. Послідовність Пm.

    ГІПОТЕЗА КВАНТА ЧАСУ


    Матеріальний об'єкт існує в природі через певні проміжки часу, а не в неперервному часі, як ми, всі люди, досі розуміли. Квант часу – це найменший проміжок часу, що йде в природі. Проміжки часу виражаються такою послідовністю чисел в одиницях часу, секунда.
    k, kZ, kZ у другій степені, kZ у третій степені ... Kn. (секунди). k — початковий член. Послідовність Пk.

    СВІТЛО. ШВИДКІСТЬ


    Коли виникає світло, воно починає розповсюджуватися в просторі на квант відстані за квант часу. Тобто виникнення світла, відстань, проміжок часу мають одну фазу. І також світло має одну фазу в будь-якій точці простору, і будь-якому проміжку часу. Послідовність відстані і часу починаються разом, їм дає початок світло. Тому швидкість світла дорівнює:
    V світла = m/k = mZ/kZ = mZ у другій степені/kZ у другій степені = mZ у третій степені/kZ у третій степені метрів/секунду = с = триста тисяч кілометрів за секунду.
    Із послідовності відстані і часу бачимо, що швидкість світла максимальна в природі, найбільша, більше її не може бути. Швидкість світла постійна в будь-якій точці простору і момент часу, не залежить від руху джерела світла чи спостерігача. Світло поширюється в просторі необмежено, на велику відстань. Ці властивості підтверджуються на практиці. Космологія підтверджує, що Всесвіт астрономічний весь час розширюється.
    Біле світло, простір і час зв'язані за формулою: s = c t. Відстань (s) і час (t) проявляються як дві протилежності. Якщо виникає відстань, то також виникає і час. Ці три фізичні явища існують в єдності.
    Основне рівняння еволюції показує, що світло має двояку властивість. Світло проявляється як корпускулярна частинка, і як хвиля, котра має різні частоти. Послідовність П1 описує розповсюдження світла як корпускулярної частинки. Послідовність П2 описує хвильові властивості світла. Хвилі поздовжні.
    Наслідки. Породжується світло — породжується також простір і час. Отже, через породження світла породжується матерія, Всесвіт. Відомо, що люди можуть породжувати світло і його бачити. Отже, люди породжують матерію і Всесвіт, творять світ. Природа народжує людей для життя природи, а люди, створюючи світло, породжують природу. Отже, природа безсмертна, їй немає кінця. Отець Ош береже природу і людей, робить все, щоб люди жили здорові і щасливі, і творили світло. Він говорив: «Жити треба, а вмирати не треба».

    СЕРЦЕ ЛЮДИНИ


    Автоматія серцевого м’язу. Практика. Здібність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у самому серцевому м’язі отримала назву автоматії серця. Автоматія забезпечує відносно незалежну від нервової системи роботу серця. Скорочення шлуночків продовжується приблизно 0,3 секунди, після чого вони розслабляються. І протягом 0,4 – 0,5 секунди весь серцевий м’яз перебуває у стані спокою, або загального розслаблення. Тривалість всього серцевого циклу приблизно 0,8 секунди. Отже, відношення між тривалістю розслаблення і скорочення дорівнює золотому перетину. Значить, це є еволюційний процес. Цей процес можна описати теоретично. Він описується рівнянням еволюції, має дві послідовності чисел П1 і П2, у котрих два члени, він має бути автоматичним за своєю природою. Очевидно, таку здібність автоматичності руху серця мають усі живі організми, що еволюціонують, інакше вони б не існували. Далі побудуємо теорію.

    РУШІЙНА СИЛА ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ. АВТОМАТИЗМ


    Еволюційна послідовність може мати будь-яку кількість членів. Розглянемо послідовності П1 і П2 з двома членами. Перший член (а) і наступний. Відношення між ними дорівнює золотому перетину.
    П1: а, аZ. Де а – перший член. 1). Послідовність П2 може мати перший член (а). Тоді маємо: П2: а, – а/Z. 2). Також П2 може мати перший член (aZ). Тоді буде така П2: aZ, – aZ/Z. Або після спрощення П2: a Z, – a. Можливо, кінцеве значення є імпульсом для запуску другого циклу послідовності П3. Після першого циклу автоматично запускається другий цикл. І так далі автоматично продовжується циклічність необмежено. Іншими слова, відбувається рух по спіралі. Процес починається спочатку.
    П3: a, aZ, a, aZ, a, aZ… Кількість циклів теоретично нескінченна, тобто процес вічний.
    Причина руху, рушійна сила є в самій еволюційній системі. Цей процес незалежний від будь-яких інших систем. На практиці цей процес відбувається в природі скрізь, і в великому, і малому. Цей автоматичний механізм можна назвати серцем природи. Теорія побудована на практиці автоматії серцевого м’язу. Це підтверджує гіпотезу кванту часу.

    ДВІ ПРОТИЛЕЖНІ СТОРОНИ. ХОРОШЕ І ПОГАНЕ


    Вище ми розглянули автоматичну дію в еволюційній послідовності:
    П3: а, аZ, а, аZ, а, аZ, а, аZ… Ці два члена, що періодично повторюються, виражають дві протилежні сторони в природі. Вони є дія і протидія, кожен є запереченням попереднього. Приклад. Скорочення і розслаблення м’язу серця. Іванов пише, що в природі є дві протилежні сторони в житті людей. Люди в своєму житті мають почуття тепле і холодне, хороше і погане. Людина приймає в житті хороше, а потім приходить погане. Цикл закінчується і починається другий, третій і т. д. Тепле літо і холодна зима. Учитель говорить, що люди люблять хороше, всі хочуть хороше в своєму житті, і не люблять холодне, бояться холоду, захищаються від холоду одягом тощо. Це помилка в житті людей. Учитель робить висновок. У природі треба любити і приймати дві сторони природи: тепле, хороше і холодне, погане. Це природно, еволюційно. Кожен живий чоловік повинен у природі жити по-природному, по-еволюційному. Якщо люди так роблять, то природа іде їм назустріч, дає життя, здоров’я, всілякі блага. Тільки не треба боятися в природі холоду, поганого, голоду тощо. Треба любити природу, як матір рідну. Вона нас усіх народила, дає все для життя. Якщо люди бояться холоду і приймають у своєму житті тільки тепле, хороше, то вони живуть не по-природному, не по-еволюційному. В їхньому житті закономірно виникає всякого роду стихія, хвороба, смерть. Природа не сприяє в житті, а заважає. Природа такого чоловіка не любить, гонить з життя, щоб він не жив, робить в тілі будь-яку хворобу, і він вмирає.
    Природа народжує людей для незалежного життя в природі, але не для смерті. Еволюційна автоматична послідовність П3 в нормальному стані має нескінченну кількість циклів, тобто вічна. Якщо чоловік любить природу і приймає в житті дві протилежні сторони, то природа дає йому вічне здорове життя. Він є хазяїн природи, він творить у своєму житті еволюцію за автоматичною послідовністю П1. Він своєю волею створює природне серце, котре діє вічно. Іванов стверджує. Якщо людина любить холодне, погане, вона безсмертна в житті. Для цього треба створити відповідні умови в житті. Якщо люди живуть не по-природному, однобоко, приймають у житті тільки хороше і тепле, а погане і холодне гонять, то природа обмежує послідовність П1, і люди живуть недовго, хворіють, скоро вмирають. Якщо в якомусь органі збій еволюційного автоматичного процесу, то це називається хворобою.
    В житті людей є два способи життя, як дві протилежності. Перший. Люди залежні від природи, їм щодня треба їжа, одяг, житловий дім. Цього всього досягають через труд. Залежність веде людей до втрати здоров’я, до хвороби і смерті. Так живуть більшість людей. Другий спосіб незалежність тепер практично твориться в людях. Люди будуть жити незалежно у природі, без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. До незалежності треба прагнути всім, поступово ставати незалежними. Незалежність веде людей до еволюції, здоров’я, життя вічного. Незалежність в повноті проявилась на одному чоловікові Іванову, він практично творить незалежність у людях. Це перший незалежний чоловік. Створив вчення, це його вчення наука загартування-тренування. Висновок. Люди своє життя повинні будувати так, щоб було дві сторони природи. Любити тепле, хороше і холодне, погане однаково. Тобто життя будь-якого чоловіка описувалося еволюційною автоматичною послідовністю П3, котра вічна, із-за цього життя людей буде безсмертне. Тобто люди не будуть умирати.

    ЖИТТЯ ПО-ЕВОЛЮЦІЙНОМУ


    Іванов знайшов метод і практично перевірив, як у дійсності людям жити по-еволюційному, приймати тепле хороше і холодне погане. Учитель приймав бажаючих, вони отримували здоров’я. Учитель писав про прийом: «Чоловіка ми прийняли, як усіх я приймаю. А потім водою холодною облили, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою. (Спочатку ноги мити, бажано все тіло). 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У п’ятницю о 6 годині повечеряй, 42 години не їж і не пий, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тричі тягни повітря й говори: «Учителю, дай мені здоров’я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров’я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь. Це твоє законне в цьому діло. Не будеш це робити – у тебе реального нічого не вийде». 1983.03. Загартування – це наука всіх людей усього світу, джерело людського життя. Хто виконує, той запобігає всякому захворюванню, біді. Механізм автоматичної дії серця діє в кожній клітині організму, загартування сприяє цьому процесу. Іванов говорить у статті «Моя перемога», що його загартування – це «самозбереження своєї клітини», тобто клітина сама себе зберігає, діє, підтримує життя автоматично. Велика заслуга Учителя Іванова, що він знайшов метод виходити в будь-кого серце, щоб воно було завжди «молоде, здорове, загартоване, як 25-річного молодого чоловіка». Практика підтверджує це, у людини будь-якого віку після терпіння без їжі 42 години спостерігаємо тиск крові 120/80, як у молодої людини. Іванов учить оздоровлюватися самому і передавати своє здоров’я іншим людям.

    ЯК ПЕРЕДАВАТИ ЗДОРОВ'Я ІНШИМ ЛЮДЯМ БАЖАЮЧИМ


    Практично доведено автором, коли здоровий загартований чоловік, котрий багато років не застуджується і не хворіє, руками торкається до другого хворого не загартованого чоловіка, то проходить через руки струм, який включає еволюційний процес у кожній клітині нездорового організму, вони оздоровлюються, починають діяти автоматично. Імпульс струму відчутний. Аналогічно з допомогою електричного розряду запускають серце, коли воно зупинилося. Так здоров’я передається від здорового чоловіка до хворого. На цьому базується метод Учителя Іванова прийому хворого чоловіка. Учитель хворого кладе на спину, оточує його тіло своїми руками, правою бере за великі пальці ніг, ліву кладе на лоб, потім говорить, щоб хворий дивився на серце, легені, живіт, потім тягне за кожен палець ніг і рук, робити вдих і видих. Потім ставить на ноги, бере своїми руками за руки, говорить, щоб дивитися на органи, потім робити вдих і видих. Потім обливає холодною водою, потім дає усно пораду, що робити вдома, це п’ять заповідей. Цілує, прийом закінчується. Після прийому бажано не припиняти заняття, бо це подібно до зупинки серця. Початківців приймати можуть також учні Іванова, котрі навчені приймати, не простуджуються і не хворіють. А просити всі люди мають Учителя Іванова: «Учителю, дай мені здоров’я». Щоб мати здібність струмом рук оздоровлювати іншого, треба в природі електризуватися, тобто накопичувати електричний заряд. Електрика накопичується у кожного під час обсихання тіла після обливання всього тіла холодною водою надворі, при цьому проходить через тіло електричний струм, тобто електризація тіла відбувається в процесі загартування. Отже, починати загартування за системою Іванова бажано з прийому, щоб було з гарантією. Для цього Отець Ош створив людям науку загартування. Якщо ми, всі люди, займаємося практикою, то треба прочитати все, що Учитель написав у своїх працях.

    НОВИЙ МЕТОД ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я


    Його суть не в лікуванні технічними, штучними, хімічними засобами, а в догляді кожного за собою, щоб запобігати будь-якому захворюванню, простуді. Ми з вами, всі люди до одного чоловіка, що живуть на білому світі, свідомо, добровільно при сприянні всього суспільства і медицини загартовуємося за системою Учителя Порфирія Іванова, щоб не застуджуватися і не хворіти, запобігати будь-якому захворюванню. Іванов говорить про роль медицини в оздоровленні всіх людей: «Ми повинні цього навчитися самі лікарі, щоб не застуджуватися і не хворіти. А потім навчити інших хворих цього, що робить у природі сам лікар». 6607.с.87.

    ЗБІЛЬШЕННЯ І ЗМЕНШЕННЯ ВІДСТАНІ МІЖ ОБ'ЄКТАМИ В ПРИРОДІ


    Відстань між об’єктами проявляється в природі як дві протилежності, вони описуються рівнянням еволюції. Рівняння має два розв’язки. Має послідовність П1 з першим коренем і послідовність П2 з другим коренем. У послідовності П1 відстань збільшується від малого значення до великого, в послідовності П2 відстань зменшується від великого значення до малого. На практиці ми бачимо, що в області галактики відстані між космічними тілами зменшуються, вони мають масу. А відстані між галактиками в космосі весь час збільшуються. Це породжує в уяві простір, в якому тіла відштов|||ться, начебто між ними діє сила відштовхування, які приводить до відштовхування. Ми уявляємо, що в масштабах галактики начебто діють сили тяжіння між тілами з певною масою, її називають гравітацією, яка приводить до зменшення відстані між тілами. Всі тіла втягуються в чорну діру. Це все відбувається в уяві. В дійсності сил між тілами немає, і немає гравітації. Фізичні явища сила і тому подібне введені як поняття для зручності пояснення явищ природи. В природі є дві єдині протилежні сторони: почуття людини тепле і хороше, холодне і погане, також відстань, що збільшується і зменшується тощо.

    ЩО БУДЕ ДАЛІ


    Коли люди стали залежні, вони втратили здібність знати, що буде далі. Так живуть протягом всієї історії. Тепер люди живуть свавільно в природі, не по-еволюційному, тому не знають, що буде далі. Так було, є і буде доти, поки не стануть жити по-еволюційному. Люди не знають всієї еволюційної послідовності, вони сьогодні живуть і не знають, що буде завтра, через рік. Тому вони помиляються, їх природа карає всякими своїми силами, їхнє життя важке. Незнання – причина ворога хвороби. Що є еволюційна послідовність? Це послідовність у часі всіх явищ у природі. Тобто люди, хто знає цю послідовність, завжди знають сьогодні, що буде завтра, через рік, через період, тобто що буде далі. А щоб людям знати еволюційну послідовність, треба жити по-еволюційному, тобто бути творцями еволюції в природі. Тепер нам відома еволюційна послідовність чисел. А числа пов’язані з якістю природи. Отже, тепер ми з вами можемо знати, що буде в природі в будь-який час, день, рік, період. Тобто, знаючи еволюційну послідовність, ми з вами можемо знати, що буде далі. Ми, всі люди, можемо свідомо впливати на природу, вона піде нам назустріч, не буде карати своїми силами, хворобами тощо.
    Приклад з практики. Спочатку в нашій історії люди були близькі до природи, приймали все: холодне погане і тепле хороше. Цей період називається загартуванням. Потім люди відійшли від природи, не стали її любити. Почався другий період – віра Ісуса Христа. Люди заперечили загартування. Заперечували в своєму житті холодне і погане, а стали прагнути до одного хорошого і теплого. Це період віра Христа, продовжувався два тисячоліття. Отже, маємо послідовність якості природи з двох членів: загартування, віра Христа. За наукою еволюції, третій член послідовності є заперечення одного загартування і заперечення однієї віри Христа. Третій член – це є синтез або єдність загартування і вчення Христа. Так і здійснилося в природі через два тисячоліття від Христа. У природі народився Порфирій Іванов, він практично створив науку, в складі якої є наука загартування в природі та вчення Христа. Отже, за вченням Іванова, з 1989 року почалася еволюція, третій період. Еволюційна послідовність така: загартування, віра Христа, наука Іванова і Христа. Перший період: залежність від особи і речей. Це господар і підлеглий раб, залежність люди від природи: їжі, одягу, житлового дому. Другий період: незалежність від особи і залежність від речей. Нема підлеглого раба і володаря раба, є залежність від природи, тобто потреб їжі, одягу, житлового дому. Третій період: повна незалежність кожного від особи і речей, тобто від когось і чогось.. Незалежність від природи: їжі, одягу, житлового дому, тобто життя без усяких потреб. Отже, що буде далі? Людство в третьому тисячолітті буде жити на основі науки Іванова і вчення Христа, його наукової частини, а не релігійної. Іванов далекий від релігії. Далі. Іванов виділяє три періоди в історії: Бог отець, Бог син, Бог Дух святий. Бог отець – це відношення в суспільстві самодержавному, де цар як бог. Життя тяжке, люди вмирають. Бог син – це відношення в суспільстві соціалістичному на основі колективізму. Бог Дух святий – суспільне життя по-еволюційному, Іванов перший еволюційний чоловік. Люди при Богу сину заперечили Бога отця, вони його скасували в житті, бо люди вмирали. При Богу сину люди ще більше стали вмирати, тому його заперечив Бог Дух святий, заперечує Бога отця і Бога сина, вони себе не виправдали. Він ввів у життя людям дух, незалежність, життя без усяких потреб, здоров’я, щоб люди не вмирали.
    Бажаємо щастя, здоров’я. 2016.03.24.
    Посилання.

    Дія, протидія, синтез


    Кожній якості відповідає кількість. Кількість переходить у якість. Проявлення відбувається в кількості. Оскільки еволюційний процес існує в розвитку, то кількість виражається еволюційним рядом чисел. Будемо пробувати знайти такий ряд чисел, котрий виражає єволюційний процес. Для цього розглянемо еволюційну модель розвитку системи, яка характерна для еволюції. Жива система саморозвивається, кількість членів збільшується. Спочатку маємо одну особину, це дія. Через якісь визначений проміжки часу особина народжує іншу особину дитину. Народження дитини, котра заміняє дорослу особину – це по суті прояв заперечення самого себе, або протидія. Дитина через цей проміжок часу стає дорослою особиною, і ще через проміжок часу народжує свою дитину. Це самозаперечення, синтез. І так все повторюється без кінця. Для наочності візьмемо для прикладу стадо корів. Спочатку маємо одну корову. Доросла корова народжує одне теля кожен рік. Теля через рік стає дорослою коровою, перший свій рік не народжує своє теля, а потім народжує, як доросла корова.
    Перший рік. Маємо одну дорослу корову.
    Другий рік. Маємо одну дорослу корову 1д і одне теля 1т. 1д + 1т = 2. Всього – 2 голови.
    Третій рік. Маємо дві дорослих, бо теля стало дорослою, і маємо також одне теля. 2д + 1т = 3.
    Четвертий рік. Маємо три дорослих і два теля, бо тільки двоє народили телят. 3д + 2т = 5.
    Пятий рік. Маємо пять дорослих і троє телят. 5д + 3т = 8.
    Шостий рік. Маємо вісім дорослих і пять телят. 8д + 5т = 13.
    Сьомий рік. Маємо 13 дорослих і 8 телят. 13д + 8т = 21.
    Отже, маємо ряд чисел росту стада за сім років: 1; 2; 3; 5; 8; 13; 21. Ряд має особливість. Кожен член ряду дорівнює сумі двох попередніх.
    Перший член ряду є вираз якоїсь дії в природі. Для простоти приймемо, що він дорівнює — 1.
    Другий член ряду по суті заперечує перший, є протилежність дії, тобто першому члену. Тут діє закон двох протилежностей. Цей член повинен бути більше одиниці. Бо ми бачимо, що всесвіт розширюється, кількість збільшується. Бо якщо ця одиниця буде залишатись незмінною, то не буде життя, розвитку, еволюції. Оскільки еволюція є, то це число має бути більше одиниці, воно дорівнює невідомому числу, позначимо його буквою — а. Отже, маємо ряд:
    1, а...
    Ми бачимо, в природі існує закономірність. Має бути закономірний ряд чисел, тобто ряд має будуватися за якимсь законом. Отже, має бути геометрична або арифметична прогресія. Очевидно, це буде геометрична прогресія, бо в природі існує прискорений розвиток. Визначимо закон, за яким будується геометрична прогресія. Третій член синтез є запереченням або протилежністю перших двох, він будується за законом двох протилежностей. А кількісно третій член повинен дорівнювати сумі двох попередніх членів, оскільки є заперечення дії і протидії. Звідси виходить закон, за яким будується ряд геометричної прогресії — кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Отже, маємо ряд:
    1, а, 1 + а...
    Знаменник прогресії дорівнює — а.
    Маємо рівність: а = (1 + а)/а. Звідси маємо квадратне рівняння: а2 — а — 1 = 0. Звідси отримуємо значення а. а = 1,618... Це число називається золотий перетин. Золотий перетин випливає із закону двох протилежностей. Еволюція твориться за законом золотого перетину.

    ЕВОЛЮЦІЙНИЙ РЯД


    На практиці доцільно і зручно користуватись рядом цілих чисел, утвореним за законом кожен член дорівнює сумі двох попередніх, це еволюційний ряд: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55...
    В ньому відношення будь-якого члена до попереднього наближено дорівнює золотому числу. Також використовується еволюційний ряд, утворений множення кожного члена на 2:
    2, 4, 6, 10, 16, 26, 42, 68, 110...

    Космологія


    Рівняння еволюції: X у другій степені — X — 1 = 0. Це рівняння має два розв'язки, тобто корені, вони описують два основні протилежні напрямки процесу розгортання Всесвіту.
    Перший корінь, позначимо: x. x = 1/2(1+5 з половиною). Це значення задовольняє еволюційному розвитку системи. Система збільшується від одиниці до великого числа. Наближено це ряд Фобіначі. 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21 ... N. Цей процес ми називаємо еволюційним. Цей процес існує в дійсності при розгортанні Всесвіту, підтверджується на практиці.
    Другий корінь. 1/2(1-5 з половиною) = -1/x. Якщо будувати ряд за цим рішенням, і прийняти початкову умову, що значення є велике число N, то ряд буде зменшуватись від великого числа N до одиниці. Це ряд Фобіначі перевернутий. N ... 21, 13, 8, 5, 3, 2, 1. Тут маємо перестановку, перевертання напрямку розгортання, який називається еволюція. Тобто процес іде від більшого значення до меншого. Цей процес назвемо інверсія еволюції. Цей процес також існує у Всесвіті, як підтверджує практика.
    Отже, рівняння еволюції в загальних рисах описує основні процеси розгортання Всесвіту, як дві протилежності, розширення і згортання, так званий "великий вибух" і знищення. Після розширення після вибуху виникають підстави для знищення і навпаки. Можливо. коли закінчиться повністю процес розгортання, всі його періоди, тоді починається процес згортання. Учитель називає природу матір'ю, котра все народжує. А як мати народжує дитину? Чоловік девять місяців росте в утробі матері, а потім народжується на білий світ. Тобто інверсія еволюції. Отже, відбувається коливальний процес Всесвіту, розгортання, потім згортання і так далі. Особливість. Всі явища в природі по суті мають квантовий характер.
    Перший корінь відповідає за взаємодію між тілами, котру називають сила відштовхування між тілами. Другий корінь відповідає за взаємодію між тілами, котру називають силою гравітації між тілами.
    [увесь...]

    Стосовно золотого перетину:
    https://uk.wikipedia.org/wiki/Золотий_перетин

    Рівняння, запропоноване автором Валентином Олександровичем Ош, унікальне в своему роді, але його методом також отримуємо 1.618...

    Знаючи рівняння еволюції, можемо вирахувати історичні періоди з точністю до року, про що докладніше у наступних публікаціях.
    Последний раз редактировалось святослав; 26.04.2016 в 00:44.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  11. #11
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Залежність і незалежність. Наука безсмертя.

    даруйте, там помилка: потрібно читати "корінь з п*яти", а не "5 з половиною"
    перепрошую

    власне, текст посту:
    Учитель Іванов на своїй практиці показав нам усім, що є в людському житті залежність і незалежність. Ми, всі люди, залежні від природи. Нам щодня треба їжа, одяг, житловий дім. Це все люди отримують у природі через труд. Ми не любимо природу, у котрій дві сторони. Тепле і хороше, холодне і погане. Ми живемо однобоко. Ми всі любимо в природі тепле і хороше, і створюємо в природі відповідні теплі і хороші умови для свого життя. І ми не любимо в природі холодні і погані умови життя, ми боїмося природи, тому ми самі захищаємо тіло одягом тощо. Природа за нелюбов карає залежних людей хворобами, забирає сили, і вони вмирають. Залежність людей веде до смерті, такий висновок зробив Учитель у 1933 році. Він 35 років жив, як усі залежні люди. Люди залежні не живуть, а поступово вмирають. Учитель говорить: жити треба, а вмирати не треба. Щоб жити, треба бути незалежним у природі від потреб їжі, одягу, дому. Учитель сам став незалежним у природі, щоб показати людям нову незалежну дорогу в житті, це перший незалежний чоловік. Він став учити людей любити однаково тепле, хороше і холодне, погане. Незалежність дає і буде давати людям здоров’я, щастя, тривале життя, природа не буде карати людей хворобою і смертю. Люди смерть проженуть, завоюють безсмертя, зроблять рай на землі. Залежними люди стають із самого народження на білий світ, новонароджену дитину годують, одягають, спати укладають у домі. Природа народжує людину для життя в природі, щоб вона була незалежною в житті. Але не для смерті вона народжується. А люди самі свавільно роблять маленьку людину залежною в природі. Залежні люди живуть для смерті, а незалежні люди живуть для життя. Висновок Учителя. Нам усім треба народити дитя в природі без усяких потреб їжі, одягу, дому, і навчити жити силами природи повітря, води, землі. Це буде незалежний чоловік, еволюційний, безсмертний.
    Учитель називає своє вчення наукою безсмертя. Його гімн – вся його ідея. Завдання і мета Бога Ош – смерть від людей вигнати, а життя ввести. Іншими словами, зробити, щоб люди не вмирали, а жили вічно. Для цього він знайшов місце на землі, назвав його райським, освятив, запросив усіх земних людей на ньому жити без усяких потреб, тобто незалежно. Люди прийдуть, зроблять на цьому місці людський рай. Бог Ош прийшов на землю знайти райське місце на землі і умови, які дадуть кожному можливість бути без усяких потреб. Для цього він готує людей. Найперше, треба народити на райському місці одного чоловіка без потреби. Це буде незалежний чоловік, він буде безсмертний, він буде учити всіх людей жити незалежно в природі без усяких потреб, з нього почнеться у людей новий потік, а старий смертний відійде.
    Як говорить про це теорія? Якщо чоловік живе в природі без потреб їжі, одягу, дому, то це еволюційний незалежний чоловік. Його еволюційний процес розвитку описує одна єдина еволюційна послідовність П1, котра описує необмежене створення кого-небудь або чого-небудь. Процес створення відбувається вічно, необмежено в часі, у постійному розвитку. Це навіть не можна собі уявити. Будуть вічно розвиватися фізичні, духовні, моральні якості людини: тіло, розум, свідомість тощо. Чоловік не вмирає, тут смерті немає. Чому розвиток за П1? Люди свідомо приймають холодне погане, а найгірше є смерть, а за це в природі отримують протилежне хороше тепле, тобто життя вічне. Незалежні люди шукають у природі те, що залежні люди називають смертю, а находять у природі вічне життя.
    Чоловік новонароджений спочатку в перший момент був незалежним у природі, а потім його тіло примусили бути залежним у природі, тобто навчили дитину їсти, одягатися, жити в домі, як зазвичай робимо ми, усі люди. В такому випадку його розвиток описують дві еволюційні послідовності: П1 створення і П2 знищення. Вони існують, діють одночасно паралельно. Спочатку в ранні роки домінує і переважає процес створення над знищенням, чоловік росте приблизно до 25 років, його розум, свідомість, тіло. А потім ріст тіла припиняється, процеси зрівноважилися, починає домінувати, переважати процес знищення за послідовністю П2. Проходить деякий час, виникають хвороби, безсилля, мозок сохне, серце перестає працювати, чоловік умирає, перестає жити. Так відмирають залежні люди, ніякі особливості не можуть спасти в житті. Учитель говорить: що якби чоловік нічого не робив у своєму житті, тобто був незалежний без потреби, то він жив би вічно. Чому в залежних відбувається знищення за П2? Тому що люди приймають у житті одне хороше і тепле, а через це отримують у природі протилежне холодне погане, а найгірше є смерть, тобто знищення. Ми, всі люди, залежні від природи. Якщо ми відмираємо, то який сенс нашого життя залежного зараз, навіщо жити? Відповідь. Щоб усім до одного чоловіка брати участь у народженні нового незалежного чоловіка без усяких потреб на райському місці. Він треба людству для еволюції, для безсмертя людського життя. Отже, істинність практики Учителя про безсмертя підтверджує теорія.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  12. #12
    Старожил Достижения:
    1 год регистрацииThree FriendsTagger Second Class5000 Experience Points

    Регистрация
    14.01.2015
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,058
    Очки
    5,997
    Уровень
    18


    0 из 1 участников нашли это сообщение полезным.
    да,только чегой то сам "Учитель" окочурился и не воспитал ни одного "безсмертного" ребёнка,выращеного по его "технологии"
    Alex7907 нравится.
    Слава APU! Смерть дискретным оккупантам!!!

    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  13. #13
    Бан Достижения:
    500 Experience Points1 год регистрации

    Регистрация
    05.03.2016
    Адрес
    В тумане
    Сообщений
    908


    ну и дуля у тебя,,,,,,ффффффуууууу

  14. #14
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    асемблер авалон

    Цитата Сообщение от Ласковый Посмотреть сообщение
    "Учитель"
    человек решил спрятаться от официального внимания
    до 33 лет в тибете
    лхаса, йо-канг
    русалим, золотые врата

    безсмертие доступно, но зачем, сударь, оно ВАМ
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  15. #15
    Старожил Достижения:
    Overdrive1 год регистрации10000 Experience Points

    Регистрация
    08.04.2016
    Адрес
    наша страна
    Сообщений
    3,578
    Очки
    10,766
    Уровень
    24


    1 из 1 участников нашли это сообщение полезным.
    вот смееятьсяне надо..... у нас рядом двое жили...братья... ходили так же ... по снегу и не важно как.... голыми ногами по земле.... справил я как то младшего... старший то совсем старый был... типа а на фигам...тебе лет 80.... что выпендриваться... и ответил мне младший... мне 97...а папе больше... значительно....
    после вопросов не было..

  16. #16
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Укр Першек Osh





    Іванов Порфирій Корнійович (Нестеренко) народився 20 лютого 1898 року в Україні, Катеринославської губернії, Слав’яносербського повіту, селі Оріхівка, нині Луганська область, Лутугинський район, село Оріхівка. Люди дали йому прізвисько Паршек. Він 35 років свого життя жив, як усі люди, залежним від природи, тобто мав потребу їжі, одягу, житлового дому. Потім усвідомив, що залежність людська є основною причиною хвороби і смерті людей. Щоб люди не хворіли, не вмирали, треба їм бути незалежними від природи. Заради блага здоров’я всіх людей вирішив на собі випробувати незалежність у природі, тобто жити без потреби їжі, одягу, житлового дому. Потім навчити людей. Він від 1933 року до 1983 року піввіку ходив без одягу, крім трусів, свідомо не вживав їжу, не потребував житлового дому, загартовувався в природі. Створив здоровий спосіб життя, науку загартування, практично допомагав людям у здоров’ї.

    Порфирій пише в своїх працях. 6911.24.с60. «Я – Ростовської області, народився в Україні, проживаю в Красному Суліні. Цим от займаюсь, та ще навчився допомагати бідним, хворим. Це моя практична в природі професія, я в цьому ділі хворий. Якщо побачу хворого, стараюсь, йому всі сили кладу, хочу допомогти[i]».
    8109с1 «Паршек народився в Україні, Катеринославської губернії, Слав’яносербського повіту, село Оріхівка, руське велике село. У цьому селі жив Іван Тимофійович, у кого було два сина, Федір і Корній. Вони жили разом. Федір по-селянському робив дома, а Корній до людей наймався. У Федора – жінка Гликерія, а в Корнія – жінка Мотря, моя матір, Паршека народила[ii]».

    Його батько рідний Несторенко Корній Іванович, мати Мотря. Про своїх батьків Порфирій з любов’ю і шаною пише у своїх працях.
    6608.25с21. «Про мою появу люди дізналися, сказали про те, що Мотря Корнія Нестеренкова в наше таке, що живе в нестатку, піднесла. Священик єдиновірної церкви дав цьому новонародженому чоловікові в природі по святому словнику належне його ім'я Порфирій. Не який-небудь, а святий. Це ім'я прозвучало. У Біблії було написано про нього, зроблене в природі ним: його вчені визнають божевільним. А село наше, село Оріхівка, всі люди, що живуть тоді і зараз, молодь називають мою появу до них Паршек. Дуже важке ім'я звучало[iii]».
    6705.27.с18. «Ми, як Нестерята, по-вуличному на Горі так нас називали за народним руським словом, коли це наші предки жили в Курській губернії. А тепер ми перебрались на це місце, де виявився ніким не зайнятий Чувілкін бугор, котрий мене народив у житті своєму. А ми жили після смерті мого дідуся дуже тяжко, не так, як жили інші[iv]».
    7101с14. «Вони в суботу приходили чорні, як вугілля. А в кишені несли золото, срібло для підтримки своїх сімей. Був Максим Куліш, його так називали. У нього був кум Корній Іванович Нестеренок[v]».
    7702с182. «Мене як такого виняньчили мої рідні по матері тітки. Вони брали мене на руки й несли по всій слободі. А люди бачили, хто кого ніс, старались на мене глянути й спитати в тьоті Степи. Вона мене такого красеня любила, і більше від усіх вона няньчила. Говорила: «Це мій племінник, а Корнія Івановича Нестеренка син». Його звуть Паршек, він на всіх дивився очами, і дивились люди на нього. Вони говорили свої слова: «Ну й хлопчик, красень з усіх». Йому всі завидували. А я що тоді розумів? Та нічого[vi]».
    7812с4. «День робили, а рік поїдали, що й робилось цими людьми Оріхівки. Були вже щасливі тим, що в них такий хлопчик інтересний народився. Його тьотя Степанида по вулиці носила на руках, його як малюка показувала. У неї люди самі питали: «А чий же це такий хлопчик?» Усі ним інтересувались. Їм Степанида відповідала про отця рідного, його звали Корній Несторенок. Він був пастух, пас на Кубані овечок із Кирилом Чулоком. 5. Це був мій рідний батько. Мати моя Мотря була Григорія Милосовського донька. Вони трудились, як усі. А про цей бугор Чувілкін знали літаючі птахи жайворонки[vii]».

    У Порфирія дідусь Іванов Іван Тимофійович був не рідний, він його батька Корнія прийняв у сини. Про це пише Порфирій у своїх працях. За всім висновком, Корній Іванович Нестеренко став мати друге прізвище Іванов, також Порфирій Корнійович Несторенко став мати друге прізвище Іванов. Порфирій писав у працях, що прізвище Іванов не визнає, але вимушений був завжди ним користуватися.
    6510с106. «Перш ніж жити доводилося в нашому селі, треба було подумати, для чого я в такому племені народився. Мене народили не таким, як я в процесі свого життя показав. Мій дідусь, він мені не рідний, по всьому висновку, мого батька прийняв у сини[viii]».
    6912.31.с145. «Примусила природа між цими всіми мужиками бути за прізвиськом (просьбою) одному хазяїну, з Нестерят вихідцеві, Тимофію Кузьмичу. У нього було два сина, один Георгій, другий Іван, котрий був любитель сам себе ганчіркою хорошою прикрашати. У нього, як батька, було теж два сина. Одного звали Федор, другого Корній. Федір тримався хазяйства, а Корній сам себе продавав, за копійку наймався в найми. 148. Порфирій народився у Корнія Івановича сином. Він не по дням, а по часам прибавляв за рахунок догляду свій ріст. За ним доглядала більше від усього материна сестра Степанида. Вона над ним, як матір. І годувала, і поїла, і завжди на руках носила скрізь в край від своєї хати до самих Нестерят[ix]».

    Рідний батько Корній Іванович був українець. Про це пише в працях Порфирій Іванов. Про національність батька рідного Порфирій Іванов пише у відомому своєму труді під такою назвою: «Батько отець український рідний[x]». 1977.01. Ця назва свідчить про батька українця. Через це все в Україні Іванов Порфирій Корнійович вважається українцем за походженням. Його народила українська земля і народ.
    Порфирій Іванов пише про своє народження. «Сни». 1967.04.с40. «Український народ заслужений, в їхній території народився він».

    Про мову усну і письмову Порфирія Іванова. Він піввіку жив у Росії, тому спілкувався російською. Мова письмова Іванова – це російсько-український суржик. У працях Іванова зустрічається понад 500 українських слів, котрими в Росії не користуються, і в словнику російської мови їх немає. Це практично свідчить про українське походження Порфирія Іванова і його батька, і нестерят. Іванов Порфирій не забуває про землю своїх предків Русь, що на берегах Дніпра, і шанує мову руську. Бо Русь завжди тисячоліття була, і названа колись від слова «русий», бо землящедро полита кров’ю її захисників. І Русь завжди буде. Чому Русь так називається? Бо земля наша русою зветься, звідси прикметник «руський». Про це говорить історична пам’ятка «Валесова книга», д. 24г: «Про ту зі старих часів землю нашу Союзу Антів (Київську Русь), яка через кров,щедро пролиту на ній, русою зветься, бо руду (кров) лили, і так в спрагу її до кінця. І буде та земля наша прославлена племенами і родами[xi]». 880 р. Назва країни і мови політична не вічна. Через це все Іванов у своїх працях називає себе руським чоловіком, а свою мову руською. Він є чоловік, що відноситься до Русі, але не Росії. Іванов українцям дав приклад, що треба вважати себе руським. Українці не шанують свою колишню назву Русь і руську назву мови і нації – це велика помилка. Україну треба буде називати Україна-Русь, як колись пропонував М. Грушевський, тоді не буде у деяких сусідів мотиву для війни з Україною-Руссю, що послужить миру між народами. Бо сьогодні деякі сусіди вважають, що в Україні живуть руські та українці, які пригноблюють руських, а тому «руський світ» треба захищати всякими способами навіть зброєю, через що утворюється війна. А коли всі будуть знати, що в Україні-Русі живуть одні руські, які хочуть жити в мирі, у сусідів не буде мотиву захищати «руський світ» від когось – і не буде війни. Гіпотеза, як утворюються нації? Тисячу років тому на берегах Дніпра процвітала Київська Русь зі своєю руською мовою і руською нацією. Частина населення з Русі переселилася на береги ріки Москви, і там стала утворюватися держава Московія з руською мовою і руською нацією, така їхня назва і сьогодні. Пройшло тисяча років, 2000 рік. В житті націй взагалі існує природний об’єктивний закон. Лінгвістам відомо факт, що за тисячу років словниковий фонд будь-якої мови змінюється на 20 %, це природно. Отже, мова Русі і мова Московії незалежно змінилася на 20 % відносно початкового стану по-різному, а різниця між цими мовами сьогодні теоретично повинна бути 40 %. Саме така різниця між цими мовами і є в дійсності, на практиці, це підтверджує гіпотезу. Так утворилося дві нації, бо мова визначає націю. Дві мови – дві нації. Назва Московія змінилася на Росію, похідна назва від Русь, а назва Русь змінилася на Україну. Отже, утворилося дві нації, як їм жити далі? В мирі, дружбі, допомагати одна одній, але не воювати одна з одною зброєю і не знищувати, а змагатися показниками здоров’я, довголіття, загартуванням тощо. З ворога зробити любимого друга. Так обидві нації будуть процвітати і прогресувати в житті.

    Народ високо оцінив діяльність Порфирія Іванова на благо здоров’я. Порфирія за діло назвали Великим, Великим українцем. Хоч Паршек є далекий від релігії, але він виконав не релігійні заповіді Христа. Він писав у працях: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос[xii]». 1983.02.с49. Христос колись давав нам з вами заповіді для виконання і говорив нам: «Хто порушить одну із цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві небесному». Мф5:19. Іванов виконав ці найменші заповіді Христа і навчив інших бідних, хворих, нужденних людей. Він взяв у Христа, доповним своїм, навчив людей, так прославив Христа: «1.Треба два рази в день, вранці й увечері, купатися холодною водою. (Спочатку ноги мити до колін, бажано все тіло). (Виконано Ін 13:5). 2. З усіма людьми здороватися, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. (Мф5:48). 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 коп. або більше. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. (Мф 19:21). 4. У п’ятницю о 6-й повечеряй, не їж і не пий 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тричі тягни повітря і говори, проси: «Учителю, дай мені здоров’я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров’я це є все. (Мф 6:13, 9:15). 5. Не харкай, не плюй на землю, не пали, не вживай алкоголь[xiii]». Порфирій Іванов. 1983.03 Хто виконує ці заповіді Христа і Паршека, той отримує здоров’я. Він учить запобігати будь-якій хворобі. Він учить, щоб люди не застуджувались і не хворіли. Як легко безплатно запобігти гіпертонії, грипу, раку, тощо. Після терпіння тиск стає 120/80. Паршек виконав заповіді Христа і навчив людей, за це корисне діло люди дали йому назву Великий. Також люди за корисне діло дали Іванову назву Переможець природи, Учитель народу, Бог землі. У Бога землі є особистеім’я Ош, яке в перекладі означає Білий. Як воно виявилося? Учень Іванова звітував перед Учителем як Богом, що робив. Учитель Іванов написав у своїй праці своєму учневі з Києва нове прізвище Ош, як батько синові. Паршек[xiv]. 1981.02.c127. Учень прийняв прізвище Ош, Учителеві дав назву Отець Ош, а себе назвав син Ош. Бо люди зазвичай отримують прізвище від батька чи отця, і прізвище у батька і сина одне. Син свідчить про батька, а батько про сина, їхнє свідчення істинне. 08.07.2016.





    [i] www.osh.kiev.ua/ruiv6911 c11

    [ii] www.osh.kiev.ua/ukiv8109 c1

    [iii] www.osh.kiev.ua/ukiv6608 c21

    [iv] www.osh.kiev.ua/ukiv6705 c18

    [v] www.osh.kiev.ua/ruiv7101 c14

    [vi] www.osh.kiev.ua/ukiv7702 c182

    [vii] www.osh.kiev.ua/ukiv7812 c4

    [viii] www.osh.kiev.ua/ukiv6510 c106

    [ix] www.osh.kiev.ua/ruiv6912 c145

    [x] www.osh.kiev.ua/ukiv7701

    [xi] Велесова книга. Д.24г. – Б. Яценка. 2004.

    [xii] www.osh.kiev.ua/ukiv8302 c49

    [xiii] www.osh.kiev.ua/ukiv8303 c34

    [xiv] www.osh.kiev.ua/ukiv8102 c127
    Последний раз редактировалось святослав; 11.07.2016 в 20:51.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  17. #17
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Про долю України-Русі і Росії. Що буде далі?

    Учитель Іванов – Ош, котрого московська влада за ідею понад десять років держала в тюрмі і психлікарні, пише про долю України-Русі і Росії, Москви і Києва.

    Іванов. 6807.с1. Москва. Ми всі вважаємо її нашою столицею. Навіщо вона потрібна мені. Вона мені не потрібна з усією якістю. 4. Якби я не бачив цього, і не сподівався на це, що воно (вчення Іванова) нам буде потрібне в подальшому людському житті, я б не приїхав у вашу, так висловлююсь, Москву. Вона для мене ніякої ролі не відіграє, ролі відіграє в усьому чоловік. 5. Не буде її – не буде й навколо всього цього, чим скористався чоловік, і з цим же самим помер.

    8009.с97. «Є війни в житті для народу, як буде? Про це діло говорить природа: «Москва згорить, Київ теж». 98. Десять років треба готувати себе в цьому ділі. Ми в житті злодії, ми вбивці всього. Не бережемо своє тіло, живемо за рахунок чужого, а своє ми хоронимо. Відходимо від природи. Себе хвалимо, Бога в цьому ганьбимо. Вважаємо, що ми є люди праві. Ось чим ми всі програємо в цьому ділі. 111. Це така історія, вона прийде. Ми з вами втратимо економіку. 112. Усе це буде природа, вона сама буде відкривати ці багатства для життя мені. Ось де буде одне з усіх у житті таке. Люди будуть шукати своє загублене це багатство, а природа не буде його давати. Воно буде все в мене. Я прийшов не відбирати його в людей. Я сюди прийшов до цих людей любов між ними вводити. Як хімію вводять, так я введу людям життя їхнє через повітря, воду, землю. Це - азот, він мені прокладе цю штуку». Це пророцтво здійснилось через 10 років, Радянського Союзу не стало.

    8109.с68. «А еволюція прийде на землю Духом Святим. Це Чувілкін бугор, це райське наше місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа, вона за мене правду свою, завжди вона скаже. Я в неї як матері рідної спитав про свій хутірКондрючий (Боги): «Коли буде ядерна війна введена, як вона потривожить?» Вона мені так сказала: «Нікуди не їдь, це твоє ніколи не вмираюче місце». А про Москву сказала: «Вона не буде жити». Так що всім доля – це природа». У 1989 році це пророцтво здійснилося.

    У Іванова є правило: своє знайдене установлюй, а іншим не заважай. Він не заважає будь-якому віруючому. Церква себе хвалить, а Бога Землі Іванова – Ош ганьбить, проклинає, вважає себе правою, називає послідовників деструктивною сектою, тобто шкідливою. Так церква творить неправду, обман, вона не права. При цьому священик церкви порушує найменші заповіді Христа і навчає людей так робити. Наприклад, порушує п’ять заповідей Христа, описані вище, які виконав Великий Паршек. Священик за це заслуговує у народу назву найменший у царстві небесному. Якщо так буде далі, ми всі програємо в цьому ділі, церква запустіє. Бог прощає простому віруючому, який не знає, він не карає його, а спасає. Паршек ці п’ять заповідей Христа виконав і навчив народ, за це отримав назву Великий у царстві небесному. Прошу, не робіть, як робить священик найменший. Треба робити, як учить Паршек Великий.

    Іванов у 1981 році написав своїм учням лист, щоб послідовники вийшли з міста Москви, і жили навколо райського місця в Україні-Русі. Луганська область. Це лист Учителя до Олени Ківериної. Здійснюється пророцтво Іванова, що буде горіти у війні Москва і Київ. Зараз Росія веде з Україною-Руссю необ’явлену гібридну ганебну війну, захоплює області, щодня гинуть руські люди в Україні-Русі, війні не видно кінця. Руські з Росії вбивають братів руських в Україні-Русі, не треба так робити. Росія має негайно припинити війну, і жити зі своїми сусідами в мирі. Руські люди України-Русі за мир, сердечно просять руських Росії скласти зброю і не воювати з братами. Бог Ош на землю прийшов, приніс вчення, смерть як таку вижене, життя введе, зробимо рай на всій землі, не треба вже війна. Бог Ош через любов творить білий світ. Бажає щастя, здоров’я хорошого. 26.07.2016. Послідовник Ош.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  18. #18
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Система. (початок)

    Іванов Порфирій Корнійович
    Система

    Цитати про здоров'я і коментар

    Упорядник – Ош.

    Іванов Порфирій Корнійович (Несторенко), котрому за корисне діло дали назву Великий, Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі, народився 20 лютого 1898 року в Україні, Луганська область, Лутугинський район, село Оріхівка. Люди дали йому прізвисько Паршек, також відомо його власне ім’я Ош, що в перекладі означає Білий. Порфирій є українець за походженням, його батько рідний українець[1]. Він 35 років свого життя жив, як усі люди, залежні від природи, тобто мав потребу їжі, одягу, житлового дому. Потім усвідомив, що залежність людська є основною причиною хвороби і смерті людей. Щоб люди не хворіли, не вмирали, треба їм бути незалежними від природи. Заради блага здоров’я всіх людей вирішив на собі випробувати незалежність у природі, тобто жити без потреби їжі, одягу, житлового дому. Потім навчити людей. Він від 1933 року до 1983 року піввіку ходив без одягу, крім трусів, свідомо не вживав їжу, не потребував житлового дому, загартовувався в природі. Створив спосіб життя по-еволюційному, здоровий спосіб життя, науку загартування, практично допомагав людям у здоров’ї. Його праці опубліковані на сайті[2]. Система Іванова – це п'ять заповідей, практична частина його вчення.

    Порфирій Іванов говорить про п'ять заповідей. У кого він взяв ці слова? 7202.103. «Він ввів людські слова, щоб наші люди це робили. Вони повинні мити ноги холодною водою по коліна, щоб пробуджуватися. Вранці встав – мий. Це буде твій енергійний догляд за собою. Тепер друге, теж невмируще пробудження. Йде по дорозі чоловік, який би він не був. Ти не чекай від нього ввічливості, щоб він тобі її сам представив. Ти повинен сам її йому або їй представити, своєю голівкою з душею і серцем поклонитися і сказати їй або йому: «Здрастуй». Твоє діло – сказати, а вони нехай, як хочуть. А третє. Ти повинен знайти такого бідного, нужденного чоловіка, а вони є у нас, їм ніхто не допомагає, а йому треба допомогти, хоч 50 копійок йому треба дати, і сказати вперед: я, мовляв, тобі даю за те, щоб не хворіти ніде ніяк.104. Четверте. Це потрібно дочекатися суботи, 42 години часу, у п'ятницю ввечері повечеряти і розговлятися у неділю в обід в 12 годин. Коли сідати за стіл, треба вийти надвір, і підняти обличчя догори і повітря тягнути через гортань, і просити Учителя, щоб він дав йому або їй здоров'я. Учитель навчає всіх: не красти, не вбивати, не сміятися, не засуджувати, а бути всім перед усіма ввічливими. А коли. Це робитимеш щосуботи, як свято. А п'яте. Не харкати, не плювати, не пити вино і не палити тютюн. Це ось людські слова, вони знайшли самі в природі і передали їх вони, Бог їх у систему зібрав і за законом своєї ідеї цим ось учить. Для них не буде потрібна в'язниця і лікарня[3]». Отже, ця система заповідей перевірена на практиці людьми.

    5803.с3. Мій вчинок такий у житті для всіх добрих живих людей. Він починається з пробудження ніг. Вранці мити ноги по коліна і ввечері холодною водою, два рази систематично. Щоб встав з ліжка – помий, і лягаєш в ліжко – теж помий. 4. Для кожної людини це здоров'я. Потім друге слідом за цим. Чоловік іде по дорозі, з ним зустрічається старий чоловік. Хто б він не був, дідусь, чи бабуся, з ним треба привітатися. Сказати: «Здрастуйте». Дідусь, чи бабуся. Для них треба застосувати це слово обов'язково. Третє. Між нами живуть люди, які потребують чого-небудь. Йому потрібна допомога, а її треба пізнати на ньому. І допомогти йому, щоб він більше не потребував. Про себе сказати, що я допомагаю для того, щоб не потребувати самому цією допомоги. Четверте. Це 30 годин часу поспіль протерпіти без їжі в тиждень раз. Моя порада – в суботу до неділі до 12 годин. Ти вичерпав сили, тобі потрібно знову їсти. Для цього треба знову повітря свідомо тягнути з висоти через гортань. 5. Три рази вдих і видих, а сам проси, кому віриш, у кого ти вчишся. А він Учитель, вчить нас, щоб ми не застуджувалися і не хворіли. Найголовніше, говори: «Учителю, дай мені здоров'я». Він не шкодує, через свої руки передає силу волі. Але ви від нього далеко. П'яте. Це не плювати на землю і не харкати. Також не курити, не пити вино. Ці п'ять усних роблять людину новою. Я вас прошу. Поки ти ходиш на своїх ніжках, не лежиш у ліжку, займайся.[4]

    5804.с74. Встав – помив, і лягаєш – помий. Лягай у ліжко з митими ногами. Це друге. Ідеш по дорозі, по шляху. З тобою зустрінеться людина старше від тебе. Ти його зовсім не знаєш. А твоє діло – треба низько вклонитися голівонькою, і сказати йому: «Здрастуйте». Дідусь чи бабуся, чи дядько з тіткою. Третє. У нас є особливо бідні, живуть дуже погано. Вони покинуті долею. Можливо, ти завтра гірше будеш жити. Але зараз ти живеш добре. Допоможи йому, щоб тебе задовольнити, в повній формі є здоров'я. А його у нас не кожен має. У нас здоров'я різне. Один дає, від нього ніхто не відмовляється. А нездоров'я, якщо воно пробирається в твоє тіло, то буде, як завжди, прогресувати. Гроші даються за працю, а ти їх даєш за своє хороше. Я, мовляв, даю за те, щоб не хворіти. Четверте. День суботній з ранку до неділі, до 12 годин не їж їжі і води. А коли потрібно сідати, то потрібно обов'язково потягнути три рази повітря через гортань вдихом і видихом. І сказати: «Учителю мій, дай здоров'я». П'яте. Не плювати, не харкати. Це вчинок один для всіх, щоб люди для себе робили, і з цього всього отримували реально для свого здоров'я. Це буду я відігравати ролі, як ініціатор. Один для всіх, а всі для одного. Будуть цього вчинку вчитися.

    5902.с6. Природна профілактика, пробудження центральної нервової системи, щоб ми знали про цю справу, що воно нам дає реальне і хороше в своєму тілі здоров'я. Це продовження життя. Що ж буде для цього зробити людині, щоб не виходило стомлення, а завжди було енергійне пробудження. 1. Мити ноги по коліна холодною джерельною водою вранці й увечері, два рази. Встав – помив, і лягаєш – помив. 2. З дідусем і бабусею, з дядьком і тіткою, тобто з людиною вітатися. 3. Бідного шукати, знайти, довідатися і йому допомогти, тільки зі словом, для чого ти даєш, для доброго здоров'я. 4. Суботній день до самої неділі, до 12 годин не їсти ні їжі, ні води. А в 12 годин обід, треба сідати їсти. Ти, як людина, вийдеш надвір. І піднімеш голову в атмосферу обличчям, і тягни до відмови повітря вдихом і видихом. Сам говори, тобто проси. Віриш у вчинок цей, що він корисний буде піднесений. Треба Учителя визнати, що він його знайшов, і зараз сіє його на хворих людях. Хворі виконують і отримують від цього здоров'я. А цей вчинок, не рекомендує харкати і плювати на землю, легше і краще буде проковтнути через гортань. Свідомість нас оточить всіх, ми зробимось ввічливими. Цей вчинок нам допоможе легко кинути палити і горілочку пити.

    6011.с.150. Мити по коліна ноги два рази в день. Із старими, з дядею, тітонькою здороватися. Низько кланятися, щоб люди були спокійні. Бідного самому шукати для того, щоб найти його і йому допомогти. Чим можеш і вмієш, допоможи. В тиждень протерпи півтори доби без усякої їжі, без води. А коли треба їсти, то треба повітря з висоти тягнути для поповнення в шлунку окису з повітря. 151. У цей час, якщо віриш моїм силам, що вони тебе вчать, проси: «Учителю, дай мені здоров'я». Щотижня будеш робити. Харкати, плювати нікому не рекомендується. А тільки треба буде проковтнути, як їжу. Спробуй таким зробитися, як зробився я.

    6201. Приходить час, треба лягати в ліжко спати. А ти свої ноги мий холодною водою по коліна, тоді твоє тіло буде з тобою розмовляти своєю мовою. Вже твій мозок буде сіяти про цю справу свою думку. 170. А то він абсолютно про цю справу нічого не думає і не гадає. Друге, що буде треба зробити, щоб наше тіло заслужило увагу самого себе зберігати. Ідеш ти, або я йду, все одно, по своїй доріжці. А з тобою зустрічаються старші від тебе люди, дідусь з бабусею, чи дядько з тіткою. Ти або я їм свою шану, голівкою своєю вклонися, зробися між ними нижче їх, і скажи їм свої слова: «Здрастуйте». Дідусь, чи бабуся, чи дядько з тіткою. Це ти вимолив, ти між ними стаєш небувалий чоловік. Про тебе слова про це ніхто не скаже поганого, а завжди позаздрять такому вчинку. І скажуть свої слова: ось, мовляв, молодий чоловік, він один з усіх ввічливий. 171. Одні потребують чогось, а інші не потребують, живуть краще від інших. От треба шукати чоловіка нужденного, щоб знати, чого він потребує. І йому треба в його житті тим допомогти. Я, як Учитель, навчився допомагати чоловікові хворому, нужденному здоров'ям. І даю пораду, щоб він її виконував. Одне робити те, що я його вчив. 172. А він зобов'язаний це робити, якщо йому сказано вже, щоб він знайшов такого нужденного чоловіка, щоб він дійсно потребував твоїми 50 копійками. І йому слід було їх віддати. Сам собі скажи: «Я ці гроші цій людині даю за те, щоб мені було в житті своєму добре». І віддай. Тепер чекай перший день суботній. У п'ятницю поїв ввечері – до самої неділі до обіду. У 12 годин дня треба буде їсти, сідай. А перед їжею вийди надвір, і піднімай своє обличчя ротом вгору. З висоти тягни через гортань повітря вдихом і видихом до відмови. У тебе народяться сили не такі, як були до цього – сили здорові. І ти сам тягни повітря, проси ініціатора. 173. Це я буду Учитель. Якщо йому віриш, що він нам Учитель, вчить нас цьому, такі суботи будеш робити кожен раз, в тиждень 42 години. Ворог здається, відступає від твого тіла, і йде геть подалі. Харкати, плювати на землю нікому права не давалося. Не пити вино, і не палити тютюн. Про це все розповідати, всім передавати один одному, щоб люди знали, і робили все, що треба для свого здоров'я. Ось тоді-то ми всі будемо здорові люди цією справою займатися. Нас природа зблизить, ми зробимося друзі, і не будемо ніколи ворогувати, а між нами зародиться любов. Ми будемо один одному допомагати, вчити цьому.

    6205.23 А це моє вчення, учися. Вранці мий ноги, і ввечері теж мий ноги, щодня доглядай за ними. Та про нас не забувай, про дорослих, з ними здоровайся завжди. Головкою їм кланяйся для того, щоб вони тебе бачили, і від тебе чули. Стань від іншого свого близького нижче на соломинку, завжди потопаючому допомагай. А 42 години часу підряд ти терпи, не їж свідомо і не пий щотижня. Мною робиться, в суботу до 12 годин дня неділі я не їм, не п'ю систематично. А потім виходжу перед їдою, і тягну повітря з висоти з природи до відмови всередину. І сам прошу природу, щоб вона мені дала життя і на мені моє вчення. А ти, дитинко, віриш, що я Учитель для тебе, вчу хорошому. 24. Проси мене особисто: «Учителю, дай мені моє здоров'я». Тобто що буде треба, те й проси. У мене в природі вистачить багатств. Не плюй на землю, не харкай. Горілку не пий, а тютюн не кури. З таким вчинком, з такою любов'ю до природи можна буде завжди в трусиках йти. Ніколи ніяк не будеш природою переможений. У природі це вчення моє випробуване на мені особисто одному. Я в цій справі ініціатор, завоював на собі сили. Через це все сказано мною молоді. Не будеш це робити – не отримаєш від природи в житті ні здоров'я, ні щастя. Тебе задавить погане через твоє невміння в житті. Ти не робиш нічого такого, щоб бути здоровою людиною. А робиш для себе погане. А погане приводить до смерті, але не до життя.

    6206. 55. Треба миттю вставати. А лягати з думкою, щоб нічого не робити, нічого за це не отримувати. А коли спав свій час, то потрібно ставати на ноги. Ти, як чоловік, інший зовсім, повинен любити сам себе. Твої ноги повинні пробуджуватися, тобто мити ноги повинна людина холодною водою по коліна вранці і ввечері. Це твій особистий догляд за собою. Друге. Коли ти йдеш по дорозі, то з тобою зустрічаються люди дорослі, люди похилого віку з бабусями, і дядько з тіткою. Ти, як чоловік, повинен їм своєю голівкою поклонитися, і сказати їм: «Здрастуйте». Дідусь, бабуся, дядько з тіткою. Твоя справа – сказати. А їхня справа – їхня. Люби іншого, чим-небудь йому допомагай. Це твої в цьому заслуги. 42 години на тиждень. Бери цей час, і терпи для свого здоров'я. Це твоє розвантаження. Але це робиться за допомогою Учителя, хто учить. Кому цікаво бути здоровим, він просить Учителя, як ініціатора цієї справи. Коли протерпів цей час, треба сідати їсти. 59. То перед тобою вся природа, особливо атмосфера, ніким не розпочата. Це вище твоєї голови. Ти підніми голову, і поглинай через горло вдихом і видихом повітря. Воно заповнить твою жадібність, для твого шлунку буде завжди легко. Сам тягни це повітря, а сам говори слова: «Учителю, дай мені здоров'я». Це роби з душею. Плювати або харкати нікому не рекомендується. І не пити вина, і не палити тютюн. Ці поради не я створив, самі люди, котрі зверталися за допомогою до мене. Я їх брав своїми руками. І їх руки тримав доти, поки моя сила і моя воля пробралася через організм іншого чоловік. Йому, як нужденному в цій справі, струмом убила його нестаток. Він через прийом чоловіка сильного, котрий природою загартовується, він сили має, і їх їм передає. Сама природа жива цю річ творить.

    6207. Це збереження здоров'я. Людина через це все не буде піддаватися ніякому захворюванню. Людина буде ходити в одних трусиках зиму і літо щодня. Йому не потрібно ніякий житловий дім. Так навіщо тоді людині працювати. Якщо праця в цій справі відпадає, людина не буде мати ніякої потреби. 23. Чоловік буде жити за рахунок природи, за рахунок джерела – це повітря, вода і земля. 24. Тому він один іде по шляху для всіх, щоб вони через одного Іванова вченню вчилися. І створювали у себе щодо цього свої сили такі, як створив сам Іванов. Він пройде по всій кулі, і навчиться говорити на всі мови, і тоді-то нас усіх осудить. Скаже нам усім: відійдіть від мене всі невіруючі в мене, і створіть те, що створив я. Іванова природа виховала, вона на ньому виходила серце 25-річного чоловіка. Через це Іванов юнак, він молодий своїм дитячим голосом, у нього ноги ніколи не втомлюються, він сильний тримати себе на ногах, і описувати своє життя-буття. Коли ми цього доб'ємося, чого добився від природи Іванов, рак не буде над людиною ворогом, і не буде на людину рак впливати. 25. Усі хвороби від людини підуть через діло самої природи.

    6207.16 с.15. Щоб люди не втрачали своє здоров'я, не застуджувалися і не хворіли. 16. Для цього треба нам усім робити, особливо з природою зблизитися. Спершу треба визнати Іванова за Учителя, що він учить нас хорошого. Щоб ми свої ноги мили по коліна холодною водою щодня двічі. Лягаєш спати – мий ноги. Встаєш з ліжка – теж мий, і йди, куди тобі завгодно. Це перше. А друге, це твоя справа. Ти йдеш по доріжці, зустрічаються старі, дорослі люди, з ними здоровайся: «Здрастуйте». Дідусь, або бабуся, дядько з тіткою. Твоє серце повинно до них з любов'ю. 17. Третє. Шукай найбіднішого чоловіка, що потребує чого-небудь, і йому треба цілісно допомогти. Коли будеш допомагати, сам собі скажи: я, мовляв, цій людині даю для того, щоб мені було добре. І віддай без усякого. Четверте. 42 години щотижня не вживай їжу і воду. Це субота до неділі, до обіду. А в неділю в 12 годин дня треба сідати їсти. То перед природою вийди надвір, і піднімай своє обличчя, і тягни повітря до відмови три рази. Віриш Учителеві, що це він знайшов, вір йому, і проси його, як Учителя: «Учителю, дай мені моє здоров'я». Три рази скажеш, і три рази потягнеш. Все життя це будеш робити. П'яте. Не плювати, і не харкати, не пити, не курити. Це все для людини добре і корисне в житті для перероблення самого себе, щоб заслужити увагу від природи. 18. Щоб вона нам за наше прохання дала можливість жити легко, але не важко. Наша справа одна – любити і зберігати природу.

    6209.27. с50. Щоб природа – повітря, вода і земля – не була через це все зроблене ворогом, а була другом. Раз ти на землі народився для життя, то треба йому допомога в цьому, щоб він жив не по-старому. А треба навчитися жити в природі за рахунок свого організму, за рахунок тіла свого. Тоді-то від людини відпадає весь хитрий закон. Не буде потрібна ні міліція, ні дружина, ні прокурорський нагляд, ні суддя. Немає, за що судити. Тюрма повалиться, і лікарні не буде. Це все зробить еволюційна сторона, свідомість, наука загартування-тренування. Вона доб'ється від природи, природа все допоможе зробити. 51. А в новому законі політики немає, і немає економіки. Вона загартуванню-тренуванню не потрібна. 73. Вона на чоловіка лізе, як ворог, настає. І свої сили ставить, а здорові жене з тіла. Але в тілі є сили, нитки мозкові, які залежать від очей від зору. Коли людина своїми очима думкою охоплює це місце, де турбує, то це місце цими силами попереджається. 74. Особливо тоді, коли людина через гортань тягне з висоти повітря, де робиться енергійна кров. Вона швидко проштовхується, і потрапляє в клапани серця. А серце постачає мозок якісною продукцією. Особливо без харчування користуватися повітрям. 75. Природа в цей час дуже сильно допомагає, щоб ішов з тіла ворог, це хвороба. А приходило здоров'я назад, що і потрібно чоловікові в його житті. Людина своїми наявними силами сама запобігає, і більше хвороба не прогресує, ця біль. 76. Треба тільки інші людські руки, щоб вони були здорового тіла. Вони передають людині свої розумові сили, які є у кожної людини. Ці сили прагнуть жити, вони відбирають у природі ці сили, і ними користуються. 77. І примушують самі себе, щоб були здоровими в тілі. А раз тіло буде здорове, то буде і дух здоровий. Ось чого герой добився від природи, від її умов. Ніяка хвороба не повинна на людині прогресувати. Ніяка епідемія не повинна впливати на організм людини. 78. А тільки треба за це герою сказати превелике спасибі. Людина навчилася сама себе лікувати.[5]

    6302. 7. У нього хворобу визнали фахівці лікарі злоякісна пухлина рак верхньої губи. А для мого прийому не треба ніяка хвороба, а треба його тіло. Я з ним веду розмову. Перш ніж я його приймаю, мию ноги до колін холодною водою. А потім беру за його руки, і тримаюся своїми руками, не перестаю його вчити вчинку, щоб хворий робив своїм тілом. Перше. Я кажу, щоб він вранці і ввечері мив свої ноги. Встав з ліжка – мий ноги. Лягаєш в ліжко – теж мий. 8. Друге. Ідеш по дорозі, а з тобою зустрічаються люди всякого характеру. Ти їх чужими не вважай, усі вони близькі рідні, з ними треба здороватися, свою ввічливість їм представляти: «Здрастуйте». Дідусь, або бабуся, дядько з тіткою, або молодий чоловік. Твоя справа – сказати, а їхня справа – як вони побажають. Третє. Треба самому пошукати бідного, нужденного чоловіка. Йому треба допомогти з метою: я цьому чоловікові даю цю допомогу за те, щоб у мене не було ніякої хвороби. І віддай їх без всякого. Четверте. 42 години часу треба не їсти, не пити. У п'ятницю ввечері поїв, а в неділю в обід, в 12 годин, треба сідати їсти з підготовкою. Треба повітря з висоти потягнути через гортань глибоко вдихом і видихом три рази. Сказати свої слова: «Учителю, дай мені здоров'я». Я ініціатор усьому. Всі люди, яких я приймаю, вони мене просять. Це повинен хворий робити щотижня, кожен раз на тиждень, як свято. П'яте. Не харкати, не плювати. Не палити, і не пити ніякого вина і пива. Я в цей час йому розповідаю, що я передаю через руки свою силу волі, і зупиняю його хворобу, уже запобігли їй моїми силами. У нього ноги роблять те, що обігріває. Останнє моє – його вивести за руки, виводжу надвір. Будь сніг, будь тепло, треба виходити надвір у природу роззутим. З висоти три рази тягнути повітря і просити мене. А я прошу природу, щоб людина до сонця і після сонця, кожен день систематично.

    6506. с150. Ось що треба тілу робити, коли встаєш з ліжка. Я, як піднявся з ліжка, взявся за свої ноги, як за своє око. Починаю їх холодною водою по коліна добре мити до самого пробудження, до самої теплоти. Вони після миття розгоряться, як жар. А в тілі вже здоров'я. А у здоров'ї якщо нога буде, то більше не треба нічого. Треба її зберігати роззутою. Тепер друге. Ти будеш між людьми ходити, тобто перебувати. Люди різного характеру: старі, ровесники, молоді. Ти з ними, як з рідними. Не вважай, що вони чужі. Близько роби і зі своїми словами, ввічливо їх представляй. Низько кланяйся своєю голівкою, говори сам: я повинен сказати вголос. Здрастуй, дідусь, чи бабуся, та й дядько з тіткою і молода людина. Це без усякого сміху з істиною. 151. Третє. У нас є люди всякі, особливо чим-небудь нужденні. Їм потрібно в житті допомогу, її треба створити. А перш ніж допомогти, треба дізнатися, а чи правда він потребує. А коли про це дізнаєшся, обов'язково треба допомогти йому зі словами: я, мовляв, цій людині даю через те, щоб мені в житті було добре. А четверте. Це свідомість терпіти без їжі й води 42 години. Це час один для всіх. У п'ятницю ввечері повечеряй, а будеш їсти у неділю в 12 годин дня. З чистим повітрям, вдих і видих до вживання. Якщо віриш моєму вченню, вір і проси, благай мої сили. Говори: «Учителю, дай здоров'я». П'яте. Не плюй на землю слину і не харкай, і не кури, не пий вина. Будеш гарантований у природі від в'язниці та лікарні. Не будеш робити – не будеш гарантії мати.

    6511. Мийте ноги щодня вранці й увечері холодною водою по коліна, краще було б обливати все тіло. А людей зустрічати старих, дорослих і малих наших людей, з ними треба вітатися. 89. Їх не вважай чужими, а близькими рідними своїми. Буде обом сторонам добре. А от бідного шукати доведеться особисто самому імущому, сильному чоловікові. Треба добре пізнати, чи потребує він допомоги, і як, і якої допомоги. Якщо він потребує, йому треба дати зі словами, даремно гроші не роздають: «Я даю ці гроші цьому нашому чоловікові для того, щоб більше я не хворів». І без усякого йому віддай. Даремно ніколи не пройде, а тільки отримаєш хороше. 90. Четверте в системі. А в цій системі 42 години не їсти і не пити, свідоме терпіння. У п'ятницю поїж ввечері в 6 годин, і до неділі до 12 годин дня, всю суботу не вживати нічого. А коли сідати їсти, то треба вдих і видих, з висоти тягнути треба через гортань. Тягни повітря і проси Учителя: «Учителю, дай мені здоров'я». Це кожну суботу твоє свято, в тиждень раз будеш робити. А п'яте. На землю не плювати і не харкати, не пити ніякого вина, і не палити тютюн. Це все заслуги людини між нами і природою. 91. Війна, боротьба з природою ніколи через це не буде. Тільки з любов'ю робити кожному нашому чоловікові, любителю свого життя, наше для всіх здоров'я. За гроші здоров'я не купують.

    6602.22.с129. Не кидав одного дня, щоб не проліз від головного мозку, а потім по всіх ниткам спускаюся вниз по хребту до самих ніг, по всім окремим пальчикам, і великим, і маленьким. А потім піднімаюся до серця, до легень і до плеч, та вниз по руках до самих пальчиків. І знову доходжу до самої місцевої системи, яка укладається в життя мозку.

    6602.26 Моє вчення – це здоров'я. А здоров'я є народові. 34. А от моя порада: треба буде трудитися, доглядати за собою. Встав з ліжка – ні за що не берись, як за воду холодну, свої ноги мий по коліна. Це твоє вже пробудження в теплу сторону. Лягаєш спати – теж мий холодною водою по коліна, і тоді лягай у ліжко. Енергійне тепло ногам. Два рази мий, з любов'ю мий, не лінуйся. Це одна з усіх у природі твоя робота для себе. Треба робити з душею та інше. Треба буде у себе до всіх ввічливість проявити, щоб на неї ніхто з оточуючих ніде ніяк не ображався. 35. Треба низько своєю головкою кланятися раніше від чоловіка, що зустрічається, йому казати треба: «Здрастуй». Дідусеві або бабусі, дядькові з тіткою, і молодій людині. Це наша така дружба, любов між собою в природі. Тільки хороше ти отримаєш у житті за твоє хороше. Знай добре, що ти живеш між людьми такими, які є нужденні чим-небудь. А їх треба самому знайти, і узнати, чого він потребує, чому він так погано живе. 36. У одного є, а в іншого немає, тому між нами смітить ненависть. Ми, люди, цим хворі, йдемо від неімущих людей. Їх треба нам шукати, і допомагати їм за можливістю, щоб вони не жили так погано. Тоді нас з вами природа ніколи не образить. Ми через цей весь учинок і не будемо отримувати хворобу чи застуду. Залежить від самих нас. Особливо четверте діло. Це не їсти 42 години підряд. То ти їв, а потім у тебе народилася для цього свідомість. Поїв ввечері в шість годин у п'ятницю, а в неділю о 12 годині будеш їсти. Це твій урок, один для всіх. 37. Такий час на тиждень один раз будеш робити. А перед тим як сідати їсти, то треба буде надвір до повітря виходити. І тягнуть вдих і видих до відмови, просите мене: «Учителю, дай мені своє здоров'я». Я вчу вас, щоб ви не плювали на землю і не харкали, вино не пили, і не курили тютюн. Це важке твоє буде терпіння. Щоб усно у своїй голівці тримати, і пам'ятати це все напам'ять. Для тебе це буде природна наука загартування. Ти будеш робити для самого себе хороше і для іншої людини. Ніколи ти не отримаєш від природи захворювання. Це вчення моє, зроблене мною. І в природі я сам знайшов, навчив себе в ньому, став інших учити.

    6604.07.с31. Перше. Треба холодною водою мити по коліна ноги щодня вранці і ввечері. Бажано довести себе до обливання всього. Це живе пробудження. Друге. Зустрічаєш мовчки будь-якого чоловіка. І не чекай від нього, щоб він для тебе свої слова сказав ввічливо: «Здрастуй». Це твій буде у всьому програш. Ти повинен поспішити, захопити свої слова. Йому треба сказати: «Здрастуйте». 32. Дідусь або бабуся, дядько з тіткою і молода людина. Твоє діло – сказати, а його діло – він як хоче. Третє. Треба не чекати, поки свою руку протягне людина, і буде у тебе просити милостиню. А ти йому в цю хвилину – бах, сто карбованців. Це не допомога твоя. Ти за це не отримаєш подяку від природи. Ти повинен сам по людях бачити і знаходити цього чоловіка, якому треба обов'язково допомогти, бо він потребує. Так не давати. А якщо намітиш своєю душею і серцем йому допомогти, ти дай зі своїми словами. 33. Я, мовляв, цій людині даю за те, щоб мені ніяк ніде не хворіти. Віддай без жодної задньої думки. Четверте. Це стосується твого прагнення. Ти намічаєш свій час, 42 години робиш свідомо, терпіти не їсте і не пити води. Це час у суботній день. Ти повинен заради свого здоров'я не вживати всю суботу до обіду неділі. Треба буде сідати їсти. Без всякого вдиху і видиху чистого повітря не робити. Вчителя треба просити під час цієї дії. Говори слова, сам тягни повітря. Вдих і видих, а сам говори: «Учителю, дай мені здоров'я». 34. Три рази скажи, сідай їж. Це будеш робити щотижня, один раз щотижня. Субота – твоє це свято. П'яте. Не плюйся слиною і не харкай на землю. Тютюн не кури, і вина ніякого не пий. Все це треба отримати через руки від довіреного сильного здорового чоловіка усно, не через писанину, це теорія. А практика – тіло людини, яке виходило в собі здорове загартоване молоде серце. Воно сильне вбити твою будь-яку хворобу, яка тебе мучила. Коли це все ти вивчиш напам'ять, і зрозумієш, що не людина допомагає в цьому твоєму бідному ділі. Це все залежить від тебе особисто.

    6604.24. с.92. Давайте ми з вами робити, почнемо з ніг, а до цього скинемо головний убір. Найголовніше, голову розкриємо, і її примусимо в природі побути без усякого іншого залежного захисту. Як буде добре, то скинемо і взуття з ніг, і почнемо їх водою пробуджувати. Як тільки треба буде вставати на ноги, щоб на них ходити, зараз же їх треба холодною водою мити по коліна. 93. Ноги пробудив, а потім у цьому треба ходити по землі. І не думати про сніданок, що треба його поїдати. Або ж ти йдеш, а з тобою люди зустрічаються. З ними треба обов'язково вітатися, як з близькими і своїми для того, щоб через це не робитися чужими і шкідливими. День весь прожив та зробив, що буде треба. А коли лягаєш, то для сну мий ноги так холодною водою по коліна. Але ніколи з голови не викидай про бідних, хворих, забутих усіма. А йому треба в цьому ділі допомогти. Ти повинен про його хвороби дізнатися і запитати: що тобі в твоєму житті заважає? Коли дізнаєшся, і зможеш допомогти, своїми словами скажи: я цій людині допомагаю через те, щоб мені було добре. 94. І віддай з душею і серцем, тобто допоможи. Це буде твоя заслуга. А потім на тиждень один раз візьми 42 години підряд, і не їж, води не пий. У п'ятницю о шостій годині вечеряй. А потім будеш їсти в неділю в 12 годин дня. Коли будеш їсти, то треба тягнути повітря через гортань. Потягни три рази і скажи своєму Учителю: «Учителю, дай мені здоров'я». І це будеш робити щотижня в суботу. Останнє. Не пити вина, не курити тютюну, і не плювати, не харкати. Все це діло тобі зробити не на шкоду, а на користь.

    6605.20. с.19. Але Іванова пробудження, хоча воно і важкувате. Кожен день треба мити ноги холодною водою по коліна. Я встаю з ліжка, ні за що не берися, а за свої ноги. Біжу під кран, швидше мию по коліна. Холодно, і сильно холодно. Але що ж, взявся за гуж – говори, що не дужий. Так же само лягаю в ліжко – теж мию. Але зате я отримую задоволення. Мої ноги горять від тепла, і мені приємно. А от я коли йду по дорозі, зі мною зустрічаються люди, що йдуть проти. Я нікого не проходжу мовчки. Головкою вклоняюся їм низько, кажу слова: «Здрастуй». Дідусь або бабуся, або дядько з тіткою, молодий чоловік. Так Учитель навчає нас. 20. Знайомий або незнайомий, а ввічливість. Душа і серце потрібна. Треба шукати самому нужденного. Тому, хто просить, йому не давати, він професіонал. А тому треба дати, хто не просить, а живе погано. Його треба знайти, і обов'язково допомогти зі словами: «Я даю ці гроші для того, щоб мені було добре». Віддай без усякого осуду, це теж треба. А суботній день до неділі не їсте. У п'ятницю в 6 годин повечеряв. І чекай, коли пройде 42 години, це в 12 годин дня у неділю. Їсти не поспішаю так, а виходжу надвір, і там займаюся фізично. Через гортань тягну повітря. 21. Поповнюю внутрішні умови для того, щоб продукт не впливав. І тут же прошу Учителя: «Учителю, дай мені здоров'я». Три рази роблю. А потім сідаю їсти. Це роблю на тиждень один раз, як свято, з душею і серцем. Харкати, плювати на землю не рекомендується. Пити вино не можна, також курити тютюн не можна. Все це чоловікові будь-якому дає нове. Він через це все зроблене в природі заслуговує увагу більше нічим не хворіти і не застуджується. 22. Ніколи ніде ніяк не захворіє. Гостра хвороба зникає від цього. Я не хочу ніякої подачки від людей, мені не треба ніяка нічия допомога. Я для цього не народжувався, щоб робити свою особисто економіку. Мені це старе гниле не треба. 66. Я ніколи не думала, щоб цей мій вік робив те, чого мене навчив робити він. Мене не лікував від хвороби, а вчив мене загартовуватися від інших захворювань, щоб вони не нападали більше. 67. Сам нічого не робить, крім одного – холодною водою ноги мої помив. Вони в мене розгорілися, як полум'я. Через руки передав свою силу, навчив усно, що робити. Я запам'ятовувала, сама роблю. Хіба це погано ноги мити холодною водою вранці і ввечері. Встала – помила, лягаю – мию. Все це не так роблю, проявляю любов, душу з серцем. Сама роблю. А коли йдеш по дорозі, особливо у нас у Москві. Є люди з високим розумінням. Йому головкою поклонишся низько, скажеш: «Здрастуй, шановний». А він зупиниться, та ще перепитає у мене. 68. Незнайома, а здоровкаєшся. Тут мої йому темні слова, як у воду дивляться, йому скажуть. Моє діло – вам сказати, а ваше діло – ви як хочете. Це слова Вчителя. Він нас усіх так одному вчить, хто робить. Це між людьми не погано, а добре обом сторонам, і мені, і вам, шановні ви вчені. І усмішка у нас залишається при собі. Що ж роблю я далі за вченням Учителя. Не треба бути господинею над тим чоловіком, що просить, хто стоїть на своєму місці і просить. Йому через одного потрапляє, вже його хвороба. Ви його примушуєте своїми копійками засуджувати вас. А я так не роблю. Це професіонал цьому місцю. Учитель такому не допомагає. 69. Якщо ти цій людині даси, ніякої допомоги ні від кого не отримаєш. Учитель за ту людину, хто сам шукає цю бідну людину, хто не просить, а потребує допомоги. Ось цьому треба допомагати. Навпіл поділи рубль. Собі полтинник, і йому полтинник. Зі словами говори: «Я цій людині даю ці 50 копійок для того, щоб мені було добре, щоб я не хворіла нічим». Так я роблю, не отримую збиток, а додаю. А от не вживаю їжу свідомо. У п'ятницю ввечері поїв, а в неділю в 12 годин дня їм. Без усякого повітря не їм, а виходжу надвір. 70. Там займаюся. Бажано всім це робити. Я проявляю любов у цьому. Роззутим виходжу, і тягну повітря, роблю глибокий вдих і видих. Без Вчителя не залишаюся, кажу: «Учителю, дай мені здоров'я». Скажу три рази. Можна більше про це говорити, але достатньо. Моє це свято для здоров'я ні на що я не проміняю. Я не плюю слину і не харкаю, і не курю, і не п'ю вина. Через це діло не боюся виходити надвір, і водою обливатися при будь-якій атмосфері. Я вже нічим не хворію.[6]

    6610.21. с147. У цьому ділі природа допомагає. Ноги мию сам холодною водою до колін. 148. Прошу будь-якого чоловіка, щоб він моє вчення робив. Вранці і ввечері мити ноги щодня кожен раз. Це буде перше. Друге за цим йде. Треба буде зустрічатися з дорослими людьми, їм голівкою кланятися, говорити слова свої: «Здрастуйте». Дідусю і бабусі, або дядькові з тіткою, і молодій людині. Ніколи не пропускай. Це твоє щастя, заслуги в цьому. Третє. Сам шукай чоловіка, чого він потребує. Якщо потребує, йому треба допомогти. Без усякого діла не давати, дається з метою. 149. Добре узнай, а потім зі словами дай: я, мовляв, даю, щоб мені не хворіти, тобто було завжди добре через це діло. Четверте. У п'ятницю о 6 годині вечора поїж, а потім лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Коли будеш сідати, виходь надвір, поверни вгору обличчя і тягни зверху вдихом і видихом три рази. Це найголовніше. Кому віриш, якщо це правда, проси з душею і серцем. Це твоя субота свято. Щотижня будеш робити. П'яте. Не плювати слину, не харкати на землю, не курити тютюн і не пити вино. 150. Це п'ятикутна зірка.

    6611.14. З цим вченням завойовуєш незалежність. А незалежність вчить людину самому бути здоровою людиною, хто про себе турбується і вболіває про іншого. 30. Ми з вами, люди, хочемо від природи отримати хороше з хорошого – це ніколи не буває. А от з поганого ми отримуємо хороше.

    6703.24.с77. Раз лікарі не допомагають, так от, шановний, моє бери, і роби моє. Коли будеш виконувати, ніколи не будеш ніякою хворобою хворіти. Хворий ці слова бере, тоді-то Учитель за ним починає доглядати. Ноги мити сам садить на стілець. То нагинається, то піднімається. Ноги не що-небудь, їм потрібна холодна крижана ванна. Як тільки помив, якщо ти прийшов з душею, з серцем, отримаєш здоров'я. Без цього всього діла ніколи, хвороба не буде далі прогресувати. Людині зараз вже легко зробилося. Сам стоїть, і руками тримає хворого перед собою. Йому в очі говорить. А у самого думка працює в Учителя з голови до ніг, з ніг до голови. Легені, серце і живіт. 78. Робиться пробудження. І учить словом Учитель. У день два рази вранці і ввечері ці ноги мити будеш. Встав – помий, і лягаєш – помий. Це твоє перше завдання завжди робити. Друге. Ідеш по дорозі, з тобою зустрічаються люди всі. Ти або ви не чекай від нього ввічливості. Сам її перед ними роби. Здрастуй, дідусь, чи бабуся, дядько і тітка, та молодий чоловік. Твоє діло – скажи, і все. Третє. Шукай по людях сам бідного, нужденного чим-небудь чоловіка. Багато не треба давати, п'ять карбованців по-старому, а по-новому 50 копійок. Дай з метою, щоб ти знав, за що йому даєш. Ти чогось хочеш у природі мати. Я, мовляв, даю цій людині за те, щоб мені не хворіти. І без усякого їх віддай. Один раз це робиться в житті людиною. Щоб за тобою боргу не було. Якщо є, ці копійки віддай. 79. До суботи приготуйся. У п'ятницю поїв, а в суботу не їж і води не пий до самої неділі. Виходь надвір. Якщо неможливо, відчини кватирку. Тягни повітря з висоти, проси сам, кому віриш. Учителя просиш – проси його, а сам тягни до відмови: «Учитель, дай мені здоров'я». Це твоє свято. У тиждень раз роби. П'яте. Не плюйся на землю і не харкай, не кури тютюн, не пий вино. Пам'ятай завжди, з ним разом живи, з Учителем. Він твій вічно всюди зі своїм ділом помічник. Без нього нічого не роби. Він про це знає, що ми всі хворі, стоїмо в черзі. Не думаємо, але нас чекає природа, ми до неї з часом самі йдемо. Вона нас зустріне так, як мене зустріла. Каже Анна. Це хвороба рак. А щоб вилікувати, ми, всі люди, не зможемо цього робити, крім тільки одного Учителя. 80. Він з холодом близький, і гірше від усіх живе. Без усяких прикрас. Любить природу, не йде ні від якої хвороби, своїм тілом відчуває в природі всі захворювання. Сам знає погано. Коли болить, цьому всьому всі свої сили кладе цій людині допомогти. Я прошу, благаю всіх людей, що живуть на землі! Не чекай час той, коли захворієш. Він учить, усіх просить нас. За це все нічого не бере, а сам у цьому ділі всім допомагає. Хто має можливість, йому допомагають, він від цього не відмовляється, якщо є, за що. Так йому не давайте. Отримаєш здоров'я – це обов'язково. Не будеш хворіти, як я добилася. У мене Учитель – помічник один. Я йому вірю і надіюсь, прошу його. У мене хвороба зникла, немає тієї, яка була. Рак зникнув.

    6703.24.с95. Я і на це дав слово не пити. Хоч і важко було в цій справі, але зате я отримав велику допомогу. Раку немає. Дивіться на мене і дивіться на фото. Це все не туз бубновий зробив, а чоловік. Ви знаєте, що він робив моєї губі? Після всяких розмов руками масажував. Як робилося від цього мені приємно, краще не може бути. Після чого зжив. Потім став вчити своїми словами. Каже мені, Сергію Івановичу Качаліну. Проживаю в місті Москві, вулиця Станіславського, 8, кв. 5. Він мене просить, щоб я мив ноги щодня вранці і ввечері. Встав з ліжка – треба помити холодною водою по коліна, лягаєш спати – теж мий. А коли я буду йти по дорозі, і зі мною люди будуть зустрічатися, я повинен головкою поклонитися. І їм сказати своє слово: здрастуй. Дідусеві, бабусі, дядькові з тіткою або молодій людині. Моє діло – їм сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. 96. Четверте. Один час я повинен не їсти 42 години. У п'ятницю поїв ввечері о шостій – до 12 годин неділі. Суботу всю, а в обід ти повинен їсти. То ти повинен вийти надвір, тягнути повітря з висоти до відмови один раз, другий і третій. Просити треба Учителя: «Учитель, дай здоров'я». І все буде. П'яте. Не плювати і не харкати. Найкраще, одне з усіх. Це для хворих людей чиста профілактика.

    6708.04с.186. У чоловіка ракове захворювання. А я цю таємницю в природі на людині зробив, видалив у неї легко природно, але не штучно. 187. Його наші вчені хірургічним шляхом стараються вирізати або випалити. По-моєму, це все не є полегшення. Ворог відновлює свої фокуси, повертається, і повторює свої сили, від чого людина довго не живе. 188. А якщо я це зумію, мені буде слава. Хіба це нашому чоловікові народженому, якщо він буде мити холодною водою по коліна вранці і ввечері завжди. А хіба він буде принижений? З усіма старими з бабусями, і з дядьком і тіткою, і молодим чоловіком своєї головкою вклонитеся і скажете: здрастуйте. 189. А потім треба самому шукати бідного, нужденного в природі чоловіка, і йому дати. Коли будеш йому давати, говори: «Я цій людині даю за те, щоб не хворіти». І віддай. Четверте. Не їсти. Поїв о шостій вечора в п'ятницю, а будеш їсти у неділю о 12 годині. Без повітря не сідай їсти, а виходь і тягни до відмови з висоти три рази. Тягни і кажи: «Учителю, дай мені здоров'я». Не харкай, не плюй слину, не кури, не пий.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  19. #19
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Система. (продовження)

    6710.10с39. Моя Перемога. Він самородок, за ділом. А джерело – загартування. Трудиться один для блага всього людства, навчається в природі, хвалиться перед світом. Хоче сказати правду про самозбереження моєї клітини. Серце моє молоде, здорове, загартоване 25-річної людини. 40. Вихід мій у світлі. Я не боюся ворога, не боюся нічого, навіть смерті. Якби у мене не було цього, я б давно помер. А то я чоловік землі, дихаю я дуже сильно. А говорю різко не про якесь чудо, а про природу, про фізичне, про практичне явище. Про чисте повітря, вдих і видих, снігове пробудження, миттєве одужання, про нервову центральну частину мозку. Я люблю і вболіваю, але ніколи не забуваю про забутого нами всіма хворого. Душу його знаю, хочу допомогти йому або їй. Це не слова нам одні кажуть, а робиться все ділом. 41. Рука моя пише владика. Ніколи про це не забути, дуже справедливе. А просьба яка? Мене треба, як діяча, просити – будеш здоровий. Кому це буде не треба, нашому юнакові молодому? Та ні, шановні ви. Це світове значення. Нашу природу треба знати, і її треба як матір любити. Про це діло не мовчати, а треба правду говорити не про хворобу, яка відіграє над людиною. Нам треба говорити про людину, яка відіграє ролі над хворобою. Нам треба вчитися вчення Іванова, щоб не потрапляти у в'язницю, і не лягати нам у лікарню. 42. Жити вільно, не лізти на рожен. Яка буде нам слава любити самих себе! Ввічливо своєю голівкою низько кланяйся старим. Дідусеві, бабусі, дядькові і тітці, ровеснику і молодій людині свою ввічливість представляти. Ех, і життя моє важке для всіх! Зрозумійте моє терпіння, для цього серце своє загартуйте. Милі мої ви люди, гляньте на сонце, ви побачите правду, своє одужання. Бути завжди таким, як я, Переможець природи і Учитель народу. (Кінець). Щоб учити людину своїм досягненням. Я мию ноги щодня вранці і ввечері холодною водою по коліна. 43. Це моє в природі пробудження, найголовніше, перший початок. А друге. Це треба буде зустрічатися з людьми старими, дідусями і бабусями, з тьотею і дядею, та дорослим, молодим чоловіком, як я роблю. Головкою поклонюся й скажу слова свої: здрастуй, дідусь, бабуся, тітка і дядько, дорослий, молодий чоловік. Моє діло сказати, свій обов'язок їм представити, а вони як хочуть. Третє. Це вже моє діло чоловіка бідного, нужденного по природі шукати без усякої помилки, щоб він матеріальну частину потребував. Тому, хто просить, це професіонал, йому не треба ця допомога. Дізнаєшся добре, що він потребує. Перш ніж давати, ти скажи усно: я, мовляв, даю для того, щоб у мене не було ніякої хвороби. 44. І віддай так, як я віддаю. Не засуджую і нічого поганого йому не говорю. Четверте. Це час 42 години треба зробити розвантаження. Я сам це ввів і роблю щотижня. У п'ятницю їм ввечері, а не їм суботу, неділю до обіду. О 12 годині обідній час. Я до цього готуюся. Виходжу надвір, і там починаю з висоти тягнути чисте повітря, що падає на землю, три рази. Тягну, сам прошу природу: дай мені життя, вчення моє, яке я передаю іншому. Вчу його тому, чому треба вчитися. Для того треба мене просити: «Учителю, дай мені здоров'я». Це будеш робити щотижня з душею і серцем, у всьому будеш вигравати. П'яте. Не плювати на землю, не харкати, і не курити, не пити. Це буде впевнене твоє здоров'я, завойоване в природі. 124. Це буде не по-залежному, а по-незалежному. Якщо ми всі до одного чоловіка візьмемо, і станемо робити, у нас буде велике зрушення. Економіка буде природна, але не штучна, багата з усіх, вона нам дасть все, що хочемо.

    6712.21.с103. Я пробуджую тіло людини, щоб воно не хворіло і не застуджувалося. Це ввели самі люди для того, щоб робити. І усно, як урок свій ясний у природі робити. Перше початкове в житті – це буде треба ноги водою холодною вранці і ввечері мити. Устав – мий, лягаєш спати – теж мий. Це система чоловіка. Він повинен робити з душею і серцем. Друге. Чоловік на дорозі, а з ним, як з чоловіком, зустрічається так це просто. 104. Чоловік чоловікові друг у житті, товариш. Треба буде в житті своєму між собою так навчитися чоловікові живому на землі зробити, щоб природа взяла на себе сили, і виховувала чоловіка в дусі такого характеру. Якщо він буде йти по дорозі, хто б він не був у своєму житті – дідусь, бабуся, дядько, тітка, або ровесник тобі, чи молода людина. Не чекай від нього його милості, а поспішай сам його пробудити, йому сказати свої особисті слова, мовляв, здрастуй. Він чи відповість, це нам не треба, лише б сказав ти. 105. Третє. Це буде твоє діло шукати по природі бідного чоловіка. А вони є, що потребують допомоги. Треба буде навчитися його знаходити, і треба узнавати, чого він потребує. Якщо є, чим допомогти, обов'язково треба вміло допомогти, щоб він залишився вашою допомогою задоволений. Ти скажи про цю допомогу: я, мовляв, даю за то цій людині, щоб мені в цьому ділі було добре. І віддай без усякого осуду. Четверте. Прийшла до тебе за часом субота. Ти тільки повечеряй у п'ятницю ввечері. Берись за діло, лягай спати, але не забувай про те, що час іде твій. Ти повинен протерпіти як ніколи цей належний час. 106. А він буде між тобою і природою. Ти повинен нічого не їсти всю суботу до самої неділі, до 12 годин дня, а потім треба сідати їсти. Ти повинен вийти надвір, і там підняти обличчя вгору, а потім тягни чисте повітря з висоти, проси того, хто тебе буде вчити. Він учить цьому, він господар природи, хранитель усього: «Учитель, дай мені здоров'я». Коли це ти зробиш, потягнеш, три рази скажеш, сідай їж. Це в тебе буде велике свято, ти про нього ніколи не забувай. Це твоє особисте здоров'я одне з усіх, будеш завжди робити. 107. П'яте. А коли ти хочеш поласувати цигаркою абовином, цього ти не роби. Не пий, не кури, і не плюй, не харкай на землю. Коли у тебе це істиною залишиться у твоїй голові, і ти будеш знати про це діло твоє і обов'язок, то ти можеш ставати збоку свого Учителя. І будеш вчитися у нього в діях. У нього практика на ногах простоювати великий час. У ногах, що проходять, ти втомлюєшся. Коли до води доходиш у будь-який такий час, занурюйся, і там, як чоловік живий, відпочивай. Треба буде так клітку поставити, своє тіло, щоб ноги були вниз. А руки свої тримай вгору – ти перед природою здався. 108. Вона бачить твою дію, твою роботу на собі. Ніколи не бійся, що на тебе нападе якийсь ворог. Ти цим завданням будеш огороджений. Воно не вигадане. А зроблене в природі людьми, і дано мені ним користуватися, як природним джерелом для всіх. Учитель – це Переможець природи, він буде і хазяїн її. Народяться сили на людях, у них буде віра. Повірять чоловікові одному.

    6902.28. 35. Купаються холодною водою і миють ноги. Виходять у природу, з висоти тягнуть чисте не почате повітря. А з людьми зустрічаються завжди ввічливо. 36. Старому дідусеві й бабусі, дядькові і тітці, також молодій людині головкою низько вклоняються. Словами кажуть: «Здрастуйте». Це наше діло – сказати, а їхнє діло – як хочуть. Ми з вами не повинні забувати про бідного, нужденного чоловіка. Його доводиться шукати, до нього вміло звернутися, і у нього треба запитати. Що тобі заважає, що в тебе така є нужда? А раз у нього нестаток, то треба йому допомогти зі словами. Я, мовляв, даю тобі за те цю свою допомогу, щоб мені було добре в житті. І віддай. А субота – це наше велике свято. Його треба весь період часу протерпіти, і дочекатися 12 годин неділі. Без повітря не треба сідати їсти. Завжди перед обідом підняти обличчя у висоту, і до відмови повітря тягни через гортань. Кому віриш, того проси. 37. Курити не треба, і пити вино не треба, харкати, плювати на землю не треба. Це тебе і виправдає в житті твоєму.

    6904.26.с24. Ти йому мий ніжки. Скажи, щоб він сам для цього мив ноги по коліна два рази на день. Система така. 25. З дідусем і бабусею, дядьком і тіткою, і молодим людиною здороватися. Це буде твоя ввічливість. Бідного в цьому знайди, нужденного, допоможи йому. Коли будеш давати, скажи: я, мовляв, даю для того, щоб на користь мого здоров'я. В суботу не їсти до неділі до обіду. А потім сідай їсти. Без повітря не треба, а потрібно вийти надвір у природу, тягнути три рази в себе повітря з висоти, і просити Учителя, якому ви вірите. На землю не харкати і не плювати, не паліть і не пийте. 129. Люди робляться друзями в природі. Самі себе звільняють від вічно вмираючої залежності. Вона нашого брата примусила лягати в землю.

    6920.16.с182 Я, Іванов, чому такий у природі став? Тому що я природу пізнав через любов свою, як милого друга. Як у матері рідної ці сили випросив, вона не пожаліла мені віддати. Як я життя отримав, і своє вчення не теоретичне, як це роблять усі, а практичне. Мої ноги взимку і влітку ходять для того, щоб людині не було за її вчинок режиму. Людина буде новою, вона буде за собою доглядати в природі практично. Вчення Іванова не веде за собою в тюрму людину, не веде за собою в лікарню. А це треба буде робити будь-якій людині, що робить наш Учитель дорогий. 182. Учитель практично доглядає за самим собою. Вранці ноги холодною водою миє до колін для того, щоб тіло пробуджувати, і тілу давати доступ до повітря. Лягаєш у ліжко – теж помий ноги холодною водою. Це система вироблена людьми всіма в процесі всього загартованого життя. Це перше, яке повинні любити і робити. А друге, треба буде не забувати про свою ввічливість. Куди її треба кидати? Іншим старим і дорослим ми, як молодь, повинні сказати: «Здрастуйте». Це наша така буде перед ними свідомість. Не очікувати, поки вони скажуть, а треба братися самим. 183. Наше діло – сказати, а їхнє діло – як вони хочуть. Але ми їх повинні примушувати, щоб вони нас таких знали, і з нами віталися. А потім третє. Шукати між собою бідного, нужденного чоловіка, кому треба допомогти від душі і серця. Сам собі скажи: я цій людині даю для того, щоб мені не хворіти, тобто добре, легко жити. І без усякого такого віддай. Четверте. 42 години не їсти, це субота. У п'ятницю ввечері повечеряти о шостій, а потім у неділю о 12-й треба буде їсти. Ти повинен тягнути повітря з висоти і просити Учителя: «Учителю, дай мені здоров'я». Три рази попроси, три рази потягни повітря. 184. П'яте. Це треба не харкати на землю, не плювати, вино не пити і не палити. Це все треба вивчити усно, і миттєво перед природою все робити, як свято. Це робить для цього сам Іванов. За що його природа таким допустила? За це, бути перед усіма Богом. Він допомагає, у нього природні сили, він друг її. Тому він переможець природи, хранитель самого себе. У нього серце молоде загартоване, здорове 25-річної людини. Таке ми повинні всі мати. Учитель не для того гартувався, щоб самому користуватися. Він учить нас усіх. Все наше погане відпаде саме, а народиться в природі на людині хороше через погане і холодне в природі.

    6911.24.с88. Щоб не застуджуватися і не хворіти, треба взятися за вчення практичне Іванова. Доглядати за своїми ногами, в день два рази холодною водою мити. Встав з ліжка – берися за ноги, їх мій. Лягаєш в ліжко – теж мий. Це твій милий труд для того, щоб тебе носили енергійно ноги. 89. Твій перший внесок любов твоя до себе, пробуджувати повинен ти в природі. А коли ти йдеш по дорозі, з тобою зустрічаються люди усякого порядку, старі, ровесники і молоді. Ти їх не забувай своїм словом пробудити. Голівкою низько вклонися, і скажи «здрастуй» дідусеві або бабусі, дядькові з тіткою і молодій людині. Їхню таку милість від них не чекай, роби ти сама або сам. Це твоє все буде для всіх. А потім не забувай ти шукати нужденного такого чоловіка, чого-небудь він потребував, йому треба допомогти. Якщо ти можеш, допомагай. Без слова нічого не треба давати. А коли цього чоловіка виявиш, ти сам скажи: я, мовляв, цій людині даю за те, щоб нічим ніколи ніяк не хворіти. Віддай з душею і серцем цій людині. Четверте. Це субота, це 42 години. Марафонський пробіг він спішив зробити. А тут терпи, не їж нічого, і ніяк не пий. 90. У п'ятницю ввечері о шостій поїж, а будеш сідати у неділю о 12 годині обідати. Перед цим виходь надвір, піднімай голову, і з висоти тягни повітря, і проси Учителя, хто тебе учить. Сам тягни повітря через гортань, а сам говори: «Учителю, дай ти мені здоров'я». Він у нас такий один, хто не жаліє віддати своє здоров'я. П'яте. Це – не плювати і не харкати на землю. І не пити ні горілки, ні вина і ні пива, і не курити. Ось це ми повинні, кожна людина, у себе усно знати, і вчити цьому всьому нашу молодь. Природа наша і чоловік наш. Я ці якості випросив у природі. Вона мені такому віддала все те, що треба.

    7005.25.с86. Ти як чоловік у природі повинен для цього пробудження зробити між повітрям, водою і землею. Перше твоє є завдання – доглядати за твоїми рідними ногами. 87. Вранці і ввечері мий по коліна холодною водою ноги – це твоє пробудження, є твій органічний догляд за ногами. Тепер друге. Ти йдеш по дорозі своїй, а з тобою зустрічаються люди різного характеру. Чи знаєш ти, не знаєш, твоє діло одне – їм голівкою вклонися у пояс, і скажи вголос їм: здрастуйте. Дідусеві або бабусі, дядькові з тіткою, або молодій людині. Це твої улюблені в природі від людей заслуги. Тебе ці люди ніколи не забудуть. А в будь-якому місці вони твій вчинок виправдають. Ти ніколи ніким ніде не будеш ображений за твою здатність. За це, що ти між людьми зробив, ти завжди будеш людьми виправданий. 88. Третє. Між людьми живуть люди бідно. У будь-якій нашій або іншій якійсь державі люди ображені природою живуть. Вони і жили в своєму нестатку. Так краще буде для тебе, якщо ти знайдеш сам цього чоловіка. Дізнайся, чим він хворіє. Що йому буде треба в його житті. А ти йому словом допоможи і ділом. Та хіба тебе природа за це твоє діло забуде? Ніколи. А вона тебе обдарує своїми небаченими дарами. Якщо ти цій людині своїм умінням допоможеш, то і ти за це в будь-якому місці твого життя від природи, від людей отримаєш хороше. Так от не дай, а дай зі словами: я даю цій людині для того, щоб мені було добре. І віддай. 89. Четверте. Це 42 години потрібно протерпіти, не їсти свідомо для свого здоров'я. У п'ятницю ввечері поїж, а в суботу до воскресіння до 12 годин дня не їсти і не пити воду. О 12 годині дня ти повинен поїсти. То ти вийди надвір, підведи обличчя, і з висоти тягни повітря через гортань до відмови. Сам або сама проси Учителя: мовляв, Учителю, дай мені здоров'я, тобто хороше. Тобі це буде дано, ти ж просиш у природі у переможця її. Це будеш зберігати щотижня, як твоє це свято. Потім п'яте. Не плюй на землю, не харкати, теж не кури тютюн і не пий вина. Учитель всіх нас учить, щоб ми не були в природі між людьми в державі злочинцем і хворою людиною.

    7010.07 с.73. Їде в таксі, а сам про хворого думає. Починає з голови спускатися вниз по хребту до самих ніг, до пальчиків. А потім повертаюся назад, і піднімаюся до центра, до мозку. А потім спускаюся до рук, до пальців. А потім звертаюся до серця, до легень, до живота. Це все розсікати. Каже: не зброя буде в природі перемагати, а природність доведе правоту, яка стане на своєму місці, і буде своє творити. 92. А Іванов заочно по ньому лазить. Він починає від самого мозку від центральної частини, і по хребту спускається до самих ніг, до пальців. А потім піднімається до самих рук, теж до пальців. 93. А потім іде в груди до серця, і до легені, а потім у живіт. Це робиться для пробудження людського будь-якого тіла. 94. Загартований не боїться природи, не боїться нічого, йде на злочин усього життя. Для нього немає смерті. Він про це думає один єдиний чоловік. Йому треба хворий, він до нього приїхав не для того, щоб чоловік хворів. Він до нього приїхав його тіло підняти. Йому треба для цього вода холодна, він з нею пробирається до ніг. Іванову треба живе тіло, це його ноги. Він їх починає мити по коліна. Спочатку миє праву ногу, потім ліву. Після цього ставить на ноги, бере руками за руки хворого. У нього запитує про ноги, як у них після холодної води є тепло. Якщо є тепло вироблене, вже буде здоров'я. А раз чоловік буде здоровий, вже Іванову слава, він заслуговує цим Бога. 95. Це не все для хворого, йому треба здоров'я, а його знаходять люди в природі. Іванов Учитель, він учить людей, як треба зберегти себе в природі, щоб не застудитися і не захворіти. Учитель – це є все. Він за руки тримає, а сам учить, як буде треба усно знати, щоб це не забувати робити. Якщо ти, чоловік, чим-небудь захворієш, то у тебе на це лежить в голові природний матеріал – твого тіла пробудження. 96. Чоловік як тільки встав з ліжка, він відірвався від сну, зараз же берися за ноги. Ти їх мий холодною водою по коліна. Лягаючи спати, теж мий. Це ти роби сам для себе догляд. А друге, твій між людьми вчинок. Він тебе виправдає любов'ю. Ти не чекай їхньої ввічливості, поспішай її їм зробити, завжди поспішай захопити. Своєю голівкою кланяйся, говори: «Здрастуй». Дідусь чи бабуся, а потім дядько з тіткою, та молодий чоловік. Ти їх не вважай чужими, вважай завжди їх своїми. І не збирайся їм робити поганого. Це природа, люди в ній – все твоє багатство є. Вони твоєму життю завжди допоможуть. 139. Хочеш жити – так треба буде робити. Не лежати в ліжку в цих умовах. Треба на ногах, і по кімнаті ходити. Міняти цю атмосферу. Побула на подвір'ї на морозі – заходь у будинок, тут побудь.

    7012.06.с.159. Я їм через руки передаю сили волі. Тільки живіть не по-своєму, а за моїм Божим вченням. Щоб не хворіти, не застуджуватись, треба заслужити. Одне те, що треба буде робити діло таке самого себе обслужити доглядом. І треба свою ввічливість показати в людях, щоб вони про тебе не сказали поганого про твій для них учинок. А ти коли йдеш по своїй дорозі, з тобою будуть зустрічатися люди. Дідусь з бабусею, дядько з тіткою, і молодий чоловік. Ти не чекай від їх діла, сам роби. Їм головкою вклонися низько з душею і серцем, свої слова говори: «Здрастуйте». Дідусь чи бабуся. Дядя з тіткою і молода людина. Що ти їм зробив? Хороше, і хороше від них отримав. 160. Вони ніколи не скажуть про це погане. Це друге. А третє. Не чекай, поки хтось до тебе прийде, і почне вчити, як буде треба жити, щоб у тебе було все, ти жив багато. А йди, шукай у твоєму селі, хто живе між нами погано. Ти його розумій, знайди, запитай у нього, що йому заважає, що він так бідно живе. Узнай добре, і допомагай йому, щоб він не хворів на цю хворобу. Ось це буде добре і тобі, і йому. Четверте. Приходить день суботи, ти до неї готуйся. Не їж до самої неділі до обіду, до 12 годин. Коли треба їсти сідати, ти вийди в природу. З висоти тягни через гортань повітря. Хто тебе учить цьому, він Учитель. Його проси, щоб він дав. Ти через це отримаєш хороше життя. П'яте останнє. Не харкай, не плюй, не пий, не кури. Все це у себе збережи, як око своє. То ти будеш жити за вченням Бога. 161. Не повіриш – живи ти по-своєму. Зробися злочинцем, зробися хворим. У вас є в'язниця, є лікарня, і є у вас кладовище, де ви поселені на вічне життя. Це все так думаєте. А Бог говорить своє. За хороше – хорошим, а за погане – поганим. Хто з вас, людей, живе гірше і холодніше від Бога. Він же на наше не претендує. Каже: це все ваше, ви ним хваліться. Сьогодні здоров'ям своїм, а завтра ви захворієте. Хто буде вам у цьому допомагати? Лікарня. Вона провідник до смерті. Лікар, він сам стоїть на черзі сьогодні захворіти. У вас на це засобів немає, і чоловіка у нас немає. А тільки народжений природою Бог зі своїм вченням, зі своєю просьбою до природи. Вона його народила для цього. Вона його навчила про це діло писати. Бог ні про кого не пише, про одну правду, яка повинна між людьми жити. 162. Ніхто тут не винен за це діло. Ми, всі люди, винні за свою дорогу, за залежне життя в природі. Ми нею йдемо, і нею на сьогодні без усякого Бога в природі хвалимось. Бог говорить. Хваліться, живіть добре і тепло. А все одно до поганого і холодного ви прийдете. Віруючого в нього спасу, а невіруючого в нього засуджу. Ось чого ви зі своєю розвідкою дочекалися. Бог ні в кого не запитав сам себе назвати ним, саме діло показало, саме життя визнало Богом бути в людях. Люди без Бога заблукали. За землю воюють, вбивають один одного, не ра|||ться з ворогом, що його треба зробити любимим другом. Бог усіх втихомирить, своїм словом, ділом нам покаже, за що його прислала на землю природа. 187. У нас, усіх людей, є та сила, яка зможе людину зробити новою людиною. Щоб ця людина змогла себе в природі загартувати так, щоб не хворіти і не застуджуватись, що і треба нам. Особливо нашій молоді, яка цим в спорті займається. І скоро в цьому вони без усякої користі горять. Молодь якщо тільки зрозуміє Бога, і піде по його дорозі. 188. І почнуть робити те, що зробив сам для цього Бог. Молодь погодиться жити, але не вмирати. Бога вважали, що він є, йому як такому сильно вірили, але на одну копієчку не виконували. А раз не виконували, то Бог народився зі своїми силами, зі своїм мудрим розумом. Створив свої слова для будь-якого національного чоловіка, щоб він у природі робив те, що буде треба молодому і старому. Це зроблена Богом заповідь, вона людьми створена для пробудження тіла.

    7101.14с 43. Щоб ми цих справ у природі не заслуговували, бути злочинцем і хворою людиною, на це є вчення, найпрактичніше для всього світу. Перше. За собою доглядати, мити ноги холодною водою по коліна вранці і ввечері. Встав – мий, лягаєш – мий. Свою ввічливість перед іншими людьми так постав, щоб вони були тобою задоволені. Ідеш по дорозі, а люди з тобою, як з людиною, повинні поздороватися. Ти цього не чекай, а сам низько кланяйся, говори їм: «Здрастуй». Дідусеві, бабусі, дядькові з тіткою, молодій людині. Твоє діло – їм сказати, їхнє – як вони знають. Третє. Треба буде шукати між собою бідного, нужденного чоловіка. Коли його знайдеш, йому треба допомогти зі словами: «Я цій людині допомагаю через те, щоб було мені добре». І віддай без усякого. Четверте. Приходить субота, ти в неї не їж і не пий до самої неділі, до обіду. 44. А коли треба сідати, ти вийди на двір, і підведи обличчя. Сам тягни повітря, і проси Учителя: «Учителю, дай мені здоров'я». Три рази скажи і потягни. Це в тебе є свято твоє. Потім. На землю не харкай і не плюй, не кури і не пий. Це законне в природі явище, заповідь. Вона нами робилася, робиться, і буде вона робитися для цього людьми. Ми в природі живемо для того, щоб нам було від цього діла добре і тепло, чим ми і програємо в цьому самі. 82. Він веде себе до того, щоб не воювати, любити природу друга свого. Помирати через це не будеш. І коли зробляться через це всі люди, не буде ніякого злочинця, ніякої хвороби. Навіщо тоді в'язниця, навіщо тоді лікарня, якщо люди в природі з людьми жити будуть у любові. Чоловік таку думку створив, яка йому в цьому допоможе. 143. Не за гроші продається здоров'я, або воно купується. Цього моє здоров'я не робить. А без усяких грошей людина людині допомагає. Так він повинен бідного знайти, йому треба ввічливістю поклонитися. І запитати у нього, чого він так погано живе.

    7102. с12. Це допомагає природа, чисте повітря і бурхлива вода. Вона миє ноги людині хворій. Вона зараз після миття холодною водою виділяє в тілі тепло. Це вже починає робитися в людині через це все здоров'я. Перше. Це робиться людиною догляд за собою, система щодня з душею і серцем. Вранці встав – помив. Лягаєш – теж мий. Це одне є твоє пробудження. Не лінуйся, а роби. Друге. Коли ти йдеш по дорозі, і з тобою люди повинні зустрічатися. Ти від них не чекай милості, щоб вони тобі поклонилися в цьому. 13. Це буде твій програш. Ти повинен з душею і серцем поставитися, і своєю голівкою їм низько вклонитися. Скажи слова вголос: «Здрастуйте, дідусю». «Здрастуй, бабуся». «Здрастуй, дядько». «Здрастуй, тітка». «Здрастуй, молодий чоловік». Це буде твій перед усіма виграш. Третє. Потім розумом своїм шукай між людьми бідного, нужденного чоловіка, хто живе в природі бідно, важко. Ти дізнайся, чого він потребує. Якщо це маєш сам. Йому багато не треба. Ти дай йому 50 копійок зі словами. Давати будеш – скажи (про себе): «Я даю ці гроші лише тому, щоб не хворіти нічим». І віддай з душею і з серцем. А четверте. Треба провести у себе розвантаження. У п'ятницю повечеряєш, потім не їж до самої неділі до обіду. О 12 годині треба сідати, ти дочекався час. Іди надвір, підніми вгору обличчя, і тягни повітря з висоти до відмови, і проси в цьому Учителя. Це буде уболівальник цьому всьому. 14. Він про це говорить, він про це пише. Читайте, розумійте. Коли будеш повітря з висоти тягнути, проси словами: «Учителю, дай здоров'я». Найголовніше, Учитель, дай мені здоров'я. Це твоє буде свято, про яке ти не повинен забувати. Це твоє буде здоров'я. П'яте. Ти не повинен на землю плювати і харкати, не пити, не курити. Найкраще в житті, не буде через це все зроблене ніякого злочинця і хворої людини у нас з вами через це все. Якщо ми зробимося на всій нашій землі люди, то у нас ворог зникне, не буде його всередині нас, і не буде його ззовні. Сама режимна система в законі зміниться. Учитель прийшов на землю для того, щоб учити одному. Вірити йому, вченню. Найголовніше, Учитель просить весь народ виконувати його вчення. Це світове значення. 15. Війська всі внутрішні не будуть потрібні, також не будуть потрібні і зовнішні війська. Через це вчення вся медична інтелігенція не буде треба. 52. Бог – це чоловік зі своїми заслугами. Йому природа дала всі свої можливості володіти цим, чоловікові хворому допомагати. 53. Люди перестануть робитися в людей злочинцями через свою зроблену ними чесність. У них милі люди будуть мати через це загартовані, здорові й молоді серця. Ніякого нападу не буде з боку їх, вони оточать себе здоров'ям. Від них відійде в'язниця, відійде лікарня. 146. Перше. Ноги свої по коліна мити холодною водою щодня двічі, вранці і ввечері. Встав з ліжка – берись за ноги. Лягаєш спати в ліжко – теж мий. Друге. Ти ходиш по дорозі, з тобою зустрічаються різного характеру люди, вони повинні з тобою поздороватися. Але ти старайся з ними зустрітися ввічливо з серцем. 147. Сам захоплюй, їм голівкою вклонися, і скажи: «Здрастуйте, дідусю». Або бабуся, та дядько з тіткою, і молодий чоловік. Це твоя з ними укладена дружба, любов. Третє. Це треба між собою шукати ображеного, бідного чоловіка, щоб він потребував чого-небудь. А ти зможеш допомогти – йому треба допомогти. Дізнайся гарненько вперед. Скажи, я, мовляв, йому даю для того, щоб мені було від цього добре. І віддай без усякого. Четверте. У п'ятницю повечеряєш ввечері, і лічи години, 42 години, в обід у неділю будеш їсти. А коли треба сідати, то вийди надвір, і підведи у висоту, і тягни повітря через гортань, і кажи: «Учителю, дай мені здоров'я». Три рази потягнеш, три рази скажеш. Сідай їсти, їж все, не бійся. Це твоє буде свято щосуботи кожного разу. П'яте. На землю не харкати і не плюй, не кури і не пий (алкогольне). 148. Що може бути краще від цього всього в житті в природі. Ми цим всі виходимо серця, вони будуть у нас загартовані, здорові, молоді 25-річної людини. Це наше буде здорове життя в природі, чим роззброїмо ми в'язницю і лікарню. У нас буде між нами проходити чесна свідомість. Ось чого ми від природи доб'ємося. Нам вона за це все послужить благом. Нас цим природа помирить. Ми не будемо горді і мстиві, а будемо між собою ввічливі. Ось що нас з вами чекає. У нас різниці не буде. Ми захоплювати будемо приниження. А каприз, ненависть відкинемо зовсім. Ми будемо одному Богові вірити всі. Не будемо нападати і підсиджувати. А будемо ми допомагати, як таким один одному. А коли ми зробимося, як Учитель. Він просить природу, вона йому допомагає у всіх його справах. 149. Бог зі своїм нікому не заважає, але своє зроблене і знайдене в природі ставить. Вмирайте, місць вам вистачить. А ми, каже Бог, почекаємо. Той, хто закопав, він його відкопає. Обов'язково буде це діло. Бог примусить собі вірити, як Богові. Якщо ми цього ось доб'ємося, вивчимо ми природу, зрозуміємо цих ось людей, які померли давно. Їм не хотілося нікому вмирати, а померли, як і не жили. А раз їх природа покарала, їх природа і все це пробачить. Вони не винуваті. Їм треба жити, а природа не дала, взяла та вмертвила. 169. Я недарма Бог є. Я у ділі його несу ім'я його. А з в'язниці, з лікарні всіх випущу. Вони в цьому не винуваті. Винуваті ми всі до одного. Якби ми в кишені не мали грошей, хто б туди простягнув руку. А раз кишеня у тебе є, значить, є у тебе і гроші. Я роблюсь через це злодієм, а хвороба приходить через чуже, зовсім не твоє, а природне. Воно примусило людину бути хворою. 178. У мене як такого на комісії питала професор жінка: «А як ти лікуєш рак?» Я їй кажу, що я не лікую ніякий рак. Для мене є хвороба будь-яка, вона на людині ворог. Її ніхто не має права з людини зняти. А я за допомогою повітря, води, землі це зроблю. Людина позбавиться від цієї хвороби. Людина для мене – це все. Аби вона мене попросила, щоб я їй допоміг.[7]
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  20. #20
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points
    Awards:
    Calendar Award

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,921
    Очки
    11,192
    Уровень
    25


    Система (завершення)

    7103.20с27. 37 років я мив ноги холодною водою по коліна. Я цим пробуджую нервову частину мою для того, щоб мої ноги дружили, і любили повітря, воду і землю. Я 37 років зустрічався з людьми: з дідусем, з бабусею, з дядьком, з тіткою, і з молодим чоловіком, юнаком. І своєю голівкою низько кланявся. Говорив з душею, з серцем, спішив їм сказати: «Здрастуйте». За це ображатися не будуть, а тільки дивуватися. А мої для них є заслуги. 37 років допомагаю ображеному, хворому, забутому всіма. Це я отримав допомогу від природи. Вона на прохання мені свої сили віддала, щоб я вчив молодь. 37 років в суботу моє свято. Це – в п'ятницю поїв ввечері, до самого неділі до 12 годин. 42 години перетерпіло без їжі, води. У 12 годин треба сідати їсти. Я виходжу в природу, і піднімаю вгору обличчя. Я вірю природі, її прошу: «Природа, дай мені життя і моє вчення, щоб його передати молоді». А сам користуюся через гортань повітрям до відмови три рази. 37 років на землю не плюю, не харкаю, і не курю, і не п'ю. За що мене покарає природа, якщо я між людьми заслужив від них хороше. 28. А природа за це все думку прислала, щоб я знав таємницю людини. Чому це так виходить? Живе людина в природі, вона одягається добре, до тепла. Їсть солодке, жирне, і багато. А в домі живе з усіма вигодами. А фактично, вона в цьому всьому вмирає. Довго ходив по землі, та все думав. Для чого ж це все робилося, робиться, і буде робитися? То краще не народжуватися. Моя мудрість підказує мені: це все чуже природне, вбите людиною. І скористалася своїм свавіллям. За що їм дається це життя, якщо вони вбивають людину або тварину. А самі себе задовольняють хорошим і теплим. Я став з людьми ділитися, став від них я йти. Шапку кинув на голові носити, мені добре.

    7112.29. Перше його є завдання для всього світу на нашій землі – звільнити ув'язненого, божевільного. Дати засоби існування мінімум серцю і душі, малому і старому, різниці ніякої, 33 карбованці. 30. Якщо буде мало кому-небудь, ми прибавимо не одному, а всім. Тоді-то Бога ідея, яку він сам у себе знайшов, це буде для всіх людей таємниця. Ми будемо жити не по-капіталістичному і не по-соціалістичному, а за Богом. Він чоловік віха небувалому живому тілу чоловіка. Хто не хоче жити так, як живе Бог, нехай своє намічене продовжує. Бог не для його народився, щоб за землю рідну люди вбивали самі себе. Треба нам навчитися в природі по землі ходити босими ногами. Нас природа збагатить славою, ми не будемо залежні від неї. Потребувати нічого не будемо. У нас поводир є, це Бог. 58. Ріжемо це тіло, як чуже поїдаємо. Хто ж нам здоров'я за це дасть. Чужим тілом жити. 64. Якщо у тебе в тілі не буде свого тепла, то ти чужим теплом не нагрієшся. Ти повинен в природі стояти на ногах близько до неї. У тебе повинні такі народжені сили, з якими ти не повинен робити твоє діло. Вони при тобі повинні залишатися. Тіло не повинне в природі втомлюватися. Він не повинен у природі на своє заднє місце будь-яке сідати. Завжди чоловік повинен по природі босими ногами за любої погоди рухатися. Він повинен свою швидкість у своєму серці розвивати. Це його улюблена робота, що завжди не зупиняється. Тіло не повинне носити на своїх порах ніякого мертвого. І не повинно в себе вкидати, це не своє живе, а природне чуже. 95. Мені дали 1-у групу інвалідність. Я, як Бог, прийшов на землю для того, щоб підняти нашого бідного, хворого чоловіка, ув'язненого і божевільного звільнити. Щоб не було в'язниці та лікарні. 111. Вона про нього почула, а сама не бачить своїми оченятами. Ось що зробила вона. Його назвала: «Учитель, дай ти мені зір». Я вже відкривав на інших людях. Чому такій людині не допомогти, вона ж просить. А раз вона просить Учителя, він для всіх нас у природі прийшов нам допомагати. Я їй, як Учитель, своє вчення практичне описую, щоб вона мене зрозуміла, а що буде треба для цього всього їй зробити. Вона повинна свої ноги мити холодною водою вранці і ввечері. Пробуджувати себе, це Учитель цьому небувало на людях учить. А друге, вже так людям, що читають, скажу про це діло. Ти йдеш по дорозі своєї, а з тобою, такою вже навченою людиною, будуть зустрічатися люди всякого характеру. Вони без будь-якої думки своєї мимо не проходили, їх змушували умови. 112. Від них не чекай милості, а сам або сама роби. Головкою їм низько клонися, говори їм вголос: «Здрастуйте». Бабусі або дідусеві, дядькові з тіткою або молодій людині. Твоя душа з серцем у них задуману думку відірвала. Він повернув головку, як на незнайомого, каже йому: не знаєш мене, а вітаєшся. Він або вона каже: я вчення Учителя прославляю. Роблю для того, щоб ворог мій від мене забрався, тобто не хворіла я. Третє. Треба самому в природі шукати нужденного, хворого. Щоб перед ним вибачитися, і йому, як чоловікові, що знає, в його житті треба допомогти. А коли дізнаєшся, що він особистість, що потребує, треба сказати: я, мовляв, даю цю допомогу для того, щоб ніяк ніде не хворіти. І без усякого віддай. Час не стоїть, рухається з одного в інше. Суботній час треба терпіти без їжі та води до неділі до обіду, до 12 годин дня. А в обід треба їсти. Ти виходь у природу в повітря, там земля, там повітря, там і вода. Через гортань тягни повітря всередину до відмови три рази. Віриш цьому Учителеві – проси: «Учителю, дай мені здоров'я». 113. Більше від усього проси Учителя. А він сам просить природу, до неї завжди звертається, говорить: «Природа, дай мені життя, моє вчення». Щоб я про це написав, і щоб вчені мою справу цю своїм знанням підтримали, визнали моє діло. Це субота, як тижневе свято. Завжди про нього думати і робити. Треба не харкати на землю і не плювати, не пити, не курити. Це буде з душею і серцем робити для самого себе. Це все Бог уже зробив, він учить людей одному цьому. Хочеш – роби. Не хочеш – кидай, живи по-своєму. Що ти робив у природі, те ти й роби. Це ваше людське. Це старенька пише на мою адресу лист. Ростовська область, місто Красний Сулін, Першо Кузнечна, 12. Іванову Порфирію Корнійовичу. Я його, як Бог, отримав, читаю, сам цим словам не вірю. Вона мені дякує: «Ти мій Бог, відкрив очі». (Учитель заочно відкрив очі жінці з Магніторська, яка не бачила). 186. А твій Учитель каже: дурак, а не рак. Ми йому зараз засоби природні представимо. У мене струм, електрика. Він пов'язаний з атмосферою, Всесвітом. Руки мої золоті будуть для тебе, а розум дорогий. Учитель йому розповідає, а сам працює руками. Цю ранку оточив своїм великим пальцем і тримає, він доти тримав, поки йому довелося почути через своє і його таке з'єднання. Мій струм сильніше його струму, він убив ворога. Тепер Учитель просить його, щоб він обріс, щоб люди з нього посміялися, як небувалого чоловіка. Наш Сироватка побув у Іванова, а потім поїхав з цим вченням додому. А Учитель просить на цей рахунок природу, благає її. 187. Це робить сама природа, за що Іванов з нього не взяв ні копійки. Він там сам провів цей сеанс – десь поділася ранка, і течія зникла. Він приїхав, каже: «Немає раку». Тисне руку мою. Каже: «Спасибі за все твоє хороше». (Про лікування раку на обличчі).[8]

    7510.47. Ми виділимо рівну суму грошей по 33 карбованці на місяць кожному чоловікові, різниці не буде нікому, і в один голос скажемо: це наше діло, ми будемо його робити самі. Якщо ми це не зробимо між собою, то ми оточимо себе чужим, нас природа не буде захищати, ми без природи зробити нічого не зможемо, не зробимо. А в цьому ділі ми з вами як гинули в природі, так ми й будемо тяжко в природі гинути, не буде ніякого продовження. 75. Прийшли до мене – просіть як живого загартованого чоловіка, Учителя всього народу. Він усіх приймає повітрям, водою, землею. Це мої милі друзі невмираючі, вони мені в житті сильно помагають у всякій біді й горі. Я – помічник чоловікові, мені треба його тіло. Я прошу чоловіка роздягатись до ніг його, щоб йому лягти на кушетку обличчям доверху. Я його ноги своєю рукою за пальці беру, а лівою рукою – за лоб голови – уже моє здорове тіло разом з нездоровим тілом живе. Природа жене від себе нездоров’я, вона через мої руки струмом, електрикою, магнітом вводить це наявне моє здоров’я. 76. Я починаю цим самим володіти через його чуттєві очі. Я цього чоловіка прошу просьбою, щоб він пальцями в ногах повертав, а потім слідом – у руках. Потім я його прошу, щоб він подивився на своє серце й на легені, у живіт, потім ним повертав справа наліво. Я його піднімаю з вдихом і видихом, ставлю на ноги, його прошу, щоб він знову повертав пальцями в ногах і в руках. Я його держу організмом. Прошу, щоб він подивився на своє серце, на свої легені й у живіт, ним з боку на бік повертав і тут же зробив вдих і видих глибоко три рази зі мною разом. Це не все, є в моєму прийомі фізичне маленьке пробудження. А найголовніше – це холодна вода, котру я беру з живого каменистого місця. Цього чоловіка беру за руки й веду в душ під холодну воду. Вона чи він роздягаються до гола. Я беру черпаком на її голову ллю. Вона, ця вода, її лякає – робить пробудження всьому організму. Тіло вперше сприймає від страху. Він чи вона кричить, і в цей час просять мене як Учителя: дай мені здоров’я. Коли цю процедуру закінчую, іду в дім, у своїй хаті говорю. Це не все ти зробив, що злякався. Будемо в процесі цього всього купатись два рази на день. Прошу, холодної води не бійся. Я це діло роблю, сили свої ввожу, тоді хоч у море будь-яке заходь. А вчинок треба робити між людьми такий. Зустрічаються люди всякого порядку, ти їх не знаєш. Ти – їм свою ввічливість, голову поклони, сам говори словами: «Здрастуйте». Дідусь, бабуся, дядя з тьотею й молодий чоловік. Твоє діло – сказати, я їх – як вони знають. Я сам їх учу, сам держу за руки, не кидаю, продовжую вчити далі. Тепер треба знайти чоловіка бідного, йому треба дати поміч 50 копійок. Сам скажи: я ці гроші даю за те, щоб не хворів ніяк ніколи. І віддай без усякого. Прийде субота, 42 години не їж і не пий до неділі до 12 годин дня від п’ятниці вечора. 77. У шість годин поїж і до неділі до 12 годин дня. Треба їсти – ти перед їдою виходь на вулицю й тягни повітря з висоти через рот, сам проси Учителя: «Учителю, дай мені здоров’я». Три рази тягни повітря – три рази скажеш. Після чого сідай та їж. Це будемо робити як свято щотижня. Потім прошу його, щоб він не плював, не харкав на землю й не палив тютюн і не пив вина. Це є твоя повсякденна робота. Це буде його, нашого хворого, завдання робити це діло без перерви. Така поміч життю чоловікові була, вона є і буде. Треба мати чоловіка з ідеєю, щоб він мав сили природні, ними володів, і через руки свої треба передавати, щоб здоров’я замінило нездоров’я. Ось тоді цей потік зміниться в житті, і буде для чоловіка життя нове. Люди від природи одержать у себе сили – не будуть простуджуватись і хворіти. Усі вони близькі стануть до природи, будуть у холодній воді щодня купатись. Це є початок, а кінця цьому початку не видно. Усе буде зосереджено в природі. Вона для цього діла має повітря, воду й землю – це є милі мої друзі. Вони зберігають у себе чоловіка. Він буде гарантований від усякої хвороби. Людям не буде так тяжко, а буде їм легко. За них у природі учепляться й підуть усі люди. Від природи доб’ємось через це діло одне – продовження життя. А коли на це всі переключимось, атмосфера буде інша.

    7605. 117. Щоб не хворіти і не простуджуватися, треба холодною водою обливатися вранці й увечері. Це не все, що чоловік скупався два рази в день. А найголовніше буде в його житті – люди, що проходять, живі природі. Вони із своєю породженою думкою народжені, вони з тобою зустрічаються без усякої мети. А ти як такий ідеш по цій дорозі з підготовленою метою. Я повинен з ним зустрітись і обов’язково з ним поздороватись, йому як такому чоловіку сказати свої слова: мовляв, здрастуйте, чи то дідусь, чи то бабуся, або дядя, тітонька, чи молодий чоловік. Твоє діло – їм таким у цьому ділі сказати, а їх – вони в цьому як хочуть. А потім у цьому ділі найголовніше в житті людей – це самого чоловіка, він має між людьми найти такого нужденного, бідного, хворого чоловіка, і будь-якими засобами цьому чоловікові треба помогти. Багато не треба, але треба з душею і серцем йому дати 50 копійок і сказати: я, мовляв, даю ці ось гроші за те, щоб мені в природі ні на що ніде не хворіти, і віддай без всякого. 118. А в суботу не їсти, не пити води; у п’ятницю ввечері в шість годин поїв, а в неділю в обід треба сідати їсти. Обов’язково ти як чоловік повинен вийти надвір, підняти обличчя доверху, і тягни три рази вдих і видих до відмови, і проси в цьому Учителя, він тобі допоможе: «Учителю, дай мені здоров’я». Це твоє буде свято в неділю один раз. Потім не плюй на землю і не харкай, не пий вина і не пали. Це Бога ідея. Вона учить усіх нас, живущих на білому світі. 119. Ми будемо жити по-новому, по-небувалому. Ми не будемо в природі простуджуватись і не будемо хворіти. Нас природа огородить від тюрми і від лікарні.

    7702.36. Мені треба буде чоловік, я його як такого приймаю, сили йому свої ввожу, а потім його тіло пробуджую. Він після цього всередині робиться теплим, енергійним. Наявні хвороби щезають, а нові, що йдуть, не в силах напасти.

    7707.с7. Я йому помагаю: учу вас, що треба робити в природі, щоб не хворіти й не простуджуватись. А хвороба ваша, вона щезає сама. І починаю з ними займатись, як з усіма. Кладу на ліжко, щоб руки були по швах. 8. Сам беру рукою за пальці ніг, а другою беру за голову, за лоб, - моє тіло по його тілу робить свої органічні сили. Вони так роблять, щоб прогнати цю біль – це дійсна правда. А потім розумом усно дивитись на серце своє й на легені, а слідом за цим у живіт дивитись, із боку на бік повертай. За пальці рук і ніг Учитель смикає. Після цього ставить на ноги й просить, щоб хворий робив: пальцями в ногах ворушив, у руках – теж, на серце дивитись і на легені, треба животом повертати, потім вдих і видих три рази. А тепер купатись надворі, відро води холодної на тіло вилити. Цього мало. Два рази будеш купатись дома, вранці та ввечері, - це перше. А друге, з людьми здороватись треба: з дідусем і бабусею, з дядею й тітонькою та молодим чоловіком. А третє, треба знайти бідного чоловіка, нужденного. 50 копійок йому треба дати із словами: я, мовляв, даю за те, щоб мені нічим не хворіти. І віддати без усякого осудження. А четверте, у суботу не їсти, 42 години не їсти. У п’ятницю поїсти ввечері, а потім у неділю в обід треба їсти. 9. Ти потягни три рази повітря й скажи: «Учителю, дай мені здоров’я». Це є твоє свято. Кожну суботу так роби. П’яте, не харкати. Не плювати на землю, не палити, не пити.[9]

    7712.84. Чоловіка хворого прийняти. Я кладу його тіло на кушетку доверху животом, беру руками за його голову, за лоб, та за пальці ніг. 85. Починаю його мозком командувати, щоб він чи вона повертали пальцями, дивились думкою на серце своє, на легені, у живіт. Щоб ним повертати. І робили глибокий вдих і видих три рази. Піднімаю на ноги його чи її, беру за руки, говорю теж саме. Веду в душ, вода джерельна, обливаю я сам, прошу говорити: «Учитель, дай мені здоров’я». Обіллю, потім учу. Він від мене легким іде. А там він або вона як хочуть, я за це не відповідаю. А коли робить чоловік, у нього виходить. Він не хворіє. Уже йому чи їй хороше. 86. Це здоров’я не продається, не купляється, а з любов’ю дається. Я цілую всіх, я не гидую своєї роботи, я люблю. У природі все є. Не відвертаюсь і не відходжу від цього всього, навпаки, приходжу. Яка в цьому є слава Учителя, знає весь світ, усе людство, про його хороше. Він зобов’язаний бути в усьому світі в усіх людей і їм помагати. 64. Я їм сказав, відповів своїми словами, говорю: рак ніхто з усіх не має права лікувати. Його посадила на тіло сама природа, а ми, учені люди, не знайшли засобів і нема в нас чоловіка для цього, щоб він навчився помагати не раку, а чоловікові. Треба навчитись чоловікові, щоб природою: повітрям, водою, землею – помагати не одному чоловікові від раку, а багатьом людям із своїми захворюваннями. (Про запобігання раку).

    7806.с36. Найголовніше, робити урок такий треба. Два рази в день ми вранці і ввечері водою холодною купаємось. А з людьми всіма здороваємось, із знайомими, з незнайомими голосно. Голівкою поклонись. Наше діло – сказати, а їхнє діло – вони як хочуть. Не очікуй, щоб він нам сказав своє слово: «Здрастуйте». Дожидатися – це не наша є ідея. Наше діло – спішити треба. Ми це все самі робимо. Ми шукаємо чоловіка, розуміємо його, можна давати. Даємо зі словами: «Цьому чоловікові даємо ці гроші за те, щоб нам у житті було легко». І без усякого такого віддай. Це буде на користь всього світу ця поміч. Вона твориться нами, всіма людьми, для миру в усьому світі. 37. Це є наша всіх любов. А суботу ми бережемо, як око. Це 42 години, це наше діло, наш обов’язок без води і їжі обходитись, терпіти. А в неділю в 12 годин треба буде їсти. Ми виходимо на повітря, піднімаємо вгору лице, тягнемо через гортань три рази повітря, просимо: «Учителю, дай нам здоров’я». Це все ми робимо щотижня, як свято. Харкати, плювати на землю не рекомендується нікому, не пити, не курити.

    8204.с182. Я чоловіка ображеного, хворого через свої руки приймаю. Беру його за лоб однією рукою, а другою рукою - за пальці ніг. Його мозковою системою думкою управляю своїм струмом. 183. Потім переходжу, щоб він думкою володів: на своє серце, на свої легені та в живіт, ним треба повертати зліва направо. А потім із вдихом і видихом підніматись на ноги для того, щоб пальцями ніг поворушити, пальцями рук; на серце, легені та живіт, ним треба повернути зліва направо. Потім після профілактики волі – під воду. Це для чоловіка весь прийом, більше нічого не треба після його усного вчення. Учитель учить: удома два рази треба обливатись. Запам’ятати усно. Здороватись із усіма людьми: з дідусем, бабусею, дядею, тітонькою й молодим чоловіком. Знайти нужденного чоловіка, йому дати п’ятдесят копійок, уперед сказати: я, мовляв, даю ці гроші для того, щоб мені було добре. У суботу й неділю 42 години не їсти, після цього треба вийти надвір, підняти лице вгору й потягнути через гортань повітря до відмови. Не пити, не палити, не плювати, не харкати. Це заслуги в природі, треба їх мати.

    8209.с44.Читайте, розумійте, а найголовніше – робіть. Не одному це діло робити – усім людям, що живуть на білому світі, треба дружити з холодною водою, людей не забувати, свою ввічливість представляти. Жодного чоловіка не проходити, йому треба низько головку поклонити й сказати свої слова: здрастуйте, дідусь, бабуся, дядя, тьотя та молодий чоловік. 45. Це так треба буде не проходити жодного чоловіка – тоді ми з тобою виграємо. Треба шукати бідного, нужденного чоловіка, йому не так давати, а із словами: я, мовляв, даю цьому чоловікові цю допомогу, щоб мені було добре. І віддай йому без усякого. Треба 42 години не їсти, не пити води в суботу до неділі. У 12 годин треба їсти. Вийди надвір, тягни повітря з висоти й проси мене як Учителя – буде хороше. Ця просьба – проти всякого нашого горя й біди. Ми з вами не повинні на землю харкати й плювати. Також ми з вами не повинні пити алкогольне й палити.

    Заповіді Порфирія Іванова і Христа

    8302.с49. Порфирій Іванов: «А своє не жалів йому, іншому, здоров’я віддати. Я зробив те, що колись говорив нам Христос». При цьому Іванов говорив, що він «далекий від релігії». Які заповіді говорив нам Христос? Христос прийшов виконати Божий закон. Він говорив: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж, подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і пророки». Мф 22:37. «Все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і їм робіть. В цьому є Закон і пророки». Мф 7:12. Закон Божий у Христа є свій, він не такий, як Закон від Мойсея. Христос не виконував закон Божий від Мойсея, котрий учив євреїв любити євреїв і ненавидіти ворогів, їх убивати, мало-помалу завоювати світове панування, щоб залишились євреї й їхні раби. (Див:Второзаконня гл.7, 11, 20). Христос говорив учням, що любіть ворогів ваших, благословляйте їх, прощайте їм провини, але не карайте, не вбивайте. У Іванова П. К. закони Божі такі само, як у Христа. Люби Бога твого. Люби людей, як себе. Бажай людям, що собі хочеш. Зробити з ворога любимого друга. Найголовніше, Христос заповідав людям бути в житті незалежними від природи, тобто основних потреб людей – їжі, одягу, житлового дому. Бо через свою залежність люди втрачають здоров’я і вмирають. Залежність веде до смерті, а незалежність до продовження життя. Христос заповідав, що не турбуйтесь, що вам їсти, у що одягнутись. Терпінням спасати свою душу, терпіти холод, голод. Іванов виконав, став у житті незалежним від природи.

    Христос учням обливав холодною водою ноги до колін, учив, щоб і вони обливали ноги один одному. Христос говорив: «Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам». Ін13:5. Христос заповів любити всіх, вітати знайомих і незнайомих. Він говорив: «Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш досконалий».Мф 5:48. Христос заповідав поститися щотижня. Дні посту визначені через такі слова: «Чи сумують весільні друзі, поки з ними жених. Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді будуть поститись». Мф 9:15. Очевидно, Він говорив про Себе. Христа відібрали в учнів у п’ятницю, Його розіп’яли, тіло поховали. А в неділю Він вийшов із гробу, прийшов до учнів, їв разом із ними рибу і мед. Лука 24:43. Отже, Христа відібрали в учнів з вечора п’ятниці до неділі приблизно 42 години, у цей час треба поститись. Христос заповідав допомагати бідним, нужденним, дати милостиню на хліб на день. Голодного нагодувати, роздягненого зодягнути. Христос сказав: «Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною». Мф 19:21. Учив усі блага суспільства розподіляти між усіма людьми порівну, має бути всім однакова зарплата. Згадаймо притчу про зарплату один динарій в день. Багатий не ввійде в Царство небесне. Прощати людям провини, не карати в'язницею, не вбивати. Христос заповідав просити в ім’я Його: «Якщо перебуватимете в Мені, і слова мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам». Ін 15:7. Христос учить, щоб не потрапляти в тюрму.

    Ці заповіді Христа треба виконувати кожному, щоб мати здоров’я, життя, всілякі блага від Бога. Христос учив людей виконувати Його заповіді: «Всякого, хто слухає ці слова і виконує їх, уподібню мужеві мудрому. А всякий, хто слухає ці слова і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному». Мф 7:24. «Хто порушить одну із цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві небесному». Мф 5:19. Учні Іванова П. К. свідчать, що ці всі заповіді Христа виконав у своєму житті, не порушивши жодної найменшої, Порфирій Іванов. Він піввіку, від 1933 до 1983 року, виконував заповіді Христа, а в 1983 році всім написав: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос». Іванова можна назвати послідовником Христа. Іванов від учення Христа взяв, доповнив своїм вченням, і всім людям ввів, тому прославив Христа. Іванов виконав заповіді Христа і навчив людей, тому заслужив, що його називали Великим, мудрим в царстві Божому. Священник церкви вірить Христу, але найменші заповіді порушує і не виконує, і цього навчає інших віруючих, тому заслуговує назву «найменший» у царстві Божому. Церква не виконує закон Христа: «Все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і їм робіть». Мф 7:12. Іванов цю заповідь виражав так: бажай людям того, що собі хочеш. Він бажав усім щастя, здоров’я хорошого. Іванов заповіді Христа зібрав у систему, виконав їх, навчив того людей. Іванов приймав усіх нужденних, бідних, хворих, хто просив. Він робив подібно тому, як робив Христос. Клав руки на тіло, через свої руки током убивав біль, вводив дух, обливав водою, давав усно заповіді, що робити в житті. Вони всі взяті у Христа. Христос учням на прийомі обливав холодною водою ноги до колін. Іванов це ввів у систему і навчив людей. Він на прийомі учням обливав ноги холодною водою, бажано все тіло. Христос заповів любити всіх, вітати знайомих і незнайомих. Іванов це виконав, здоровався з усіма, знайомими і незнайомими, і вчив людей. Христос заповідав поститися щотижня. Іванов це виконав, ввів у систему. Він сам терпів без їжі й заповідав учням. Христос заповідав допомагати бідним, нужденним, дати милостиню. Паршек це виконав, ввів у систему. Він заповідав найти бідного, нужденного, дати 50 копійок із словами про себе. Христос заповідав просити в ім’я Його. Іванов це виконав, ввів у систему. Він говорив: «Проси мене – будеш здоровий». Просити так: «Учителю, дай мені здоров’я». Люди просять і отримують реально, це живий факт. Чим більше люди звертають увагу на Учителя як Бога, просять Його, прославляють, тим більше Учитель дає все для життя, що просять. Коли всі люди будуть просити в Учителя мир, тоді буде мир на землі. Не будуть попадати в лікарню і тюрму. Учитель писав про прийом: «Чоловіка ми прийняли, як усіх я приймаю. А потім водою холодною облили, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба два рази, вранці й увечері, купатися холодною водою. 2. З людьми здороватись, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло – їм сказати, а їх діло – вони як хочуть. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти. 4. У п’ятницю о 6 годині повечеряв, лічи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря й говори: «Учителю, дай мені здоров’я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров’я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь. Це твоє законне в цьому діло. Не будеш це робити – у тебе реального нічого не вийде. А коли ти це все з душею, із серцем будеш робити, то ти виправдаєш цим усім. Це наша така ідея робиться в природі нами». 1983.03.с.34. Загартування – це наука всіх людей усього світу, джерело людського життя. Ми із загартуванням перестанемо вмирати. Чоловік не хворіє, не застуджується. Загартування треба для здорових. Коли виконують, то запобігають усякому захворюванню, всякому лиху, всякій біді. При цьому не потрібен діагноз. Краще запобігати всякому захворюванню, ніж лікуватися, коли хворий. Гарантія – від Бога, при умові прийому. Свідоме терпіння – легке лікування. Робіть поки ви здорові. Іванов ради блага всіх свідомо став незалежним від природи, не мав потреби їжі, одягу, житлового дому. Він заповідав всім людям бути в житті загартованими, незалежними. Особливо це треба всім для майбутнього. Іванов стверджує: якщо чоловік загартований у цьому житті, то йому вже не треба боятися загробного життя. Душа не вмирає, не має кінця. Бажаємо всім людям виконувати всі заповіді Христа, як учить Великий Іванов, але не робіть, як учить найменший священик церкви, який не виконує заповіді. Бо найменший священик іде в пекло, а за ним інші. Христос і Іванов свідчать про одне, а якщо двоє свідчать про одне, то їхнє свідчення за законом є істинне.

    Дитинка. У 1982 р. Учитель Іванов був під домашнім арештом, влада йому заборонила приймати хворих людей, він молоді й усім людям, в яких немає можливості прийнятись, написав заповіді, щоб зміцнювали здоров’я. «8211. с106. Мені скоро виповниться 85 років. 50 років з них я віддав практичному пошуку шляхів здорового життя. Для цього я щоденно випробую на собі суворі сторони її. Я повний бажання весь свій досвід передати нашій молоді і всім людям. Це мій подарунок їм. Іванов Порфирій Корнійович. Дитинко! Ти маєш бажання принести користь усьому радянському народові, що будує комунізм. Для цього ти постарайся бути здоровим. Сердечна просьба до тебе, прийми декілька порад в доповнення до того, що написано у «Вогнику», № 8, щоб зміцнити своє здоров’я. 1. Два рази в день купайся в холодній воді, щоб тобі було добре. Купайся в чому можеш: озері, річці, ванні, приймай душ або обливайся. Це твої умови. Гаряче купання завершуй холодним. Перед купанням або після нього, вийди на природу, стань босими ногами на землю, а зимою на сніг хоча б на 1 – 2 хвилини. Вдихни через рот декілька раз повітря й побажай собі й усім людям здоров’я. 2. Здоровайся з усіма всюди, особливо з людьми поважного віку. Хочеш мати в себе здоров’я – здоровайся з усіма. 3. Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, ображеному, нужденному. Роби це з радістю. Відгукнись на його нужду душею і серцем. Ти придбаєш у ньому друга і допоможеш ділу миру. 4. Старайся хоч раз в тиждень обходитися без їжі й води з п’ятниці 18 – 20 годин до неділі 12 годин. Це твої заслуги і спокій. Якщо тобі трудно, то терпи хоча б протягом доби. О 12 годині у неділю вийди на природу босим і декілька раз подихай, як написано вище. Це свято твого діла. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається. 5. Люби природу, що оточує тебе, не плюй на землю, не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього, це твоє здоров’я. Не вживай алкоголь і не кури. Перемагай в себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо. Не приймай близько до серця недобрих думок про них. Звільни свою голову від мислі про хворобу, недомагання, смерть. Це твоя перемога. Мисль не відділяй від діла. Прочитав – добре, а найголовніше – виконуй. Розказуй і передавай досвід цього діла, але не хвались, не вивищуйся в цьому, будь скромним». Учителя треба просити, як Бога: «Учителю, дай мені здоров’я». Учитель учив, щоб самі учні приймали всіх бажаючих.

    Пропозиція медичній системі охорони здоровя: 6607.с.87. «Ми, самі лікарі, повинні цьому навчитися, щоб не застуджуватися і не хворіти. А потім навчити інших хворих цього, що робить сам у природі лікар».

    Іванову влада, медицина, церква заважала робити його діло. Його понад десять років держали у в'язниці, психіатричній лікарні, намагалися вбити, підірвали йому здоров'я, церква проклинала як сектанта. 10 квітня 1983 року Учитель Іванов відійшов від нас тілом у вічність. Учителеві слава безсмертна. За вченням Учителя Іванова, початківцям починати загартування краще після прийому, як учив Учитель, так буде створюватися новий потік. Перед відходом Учитель заповів своїм учням через учня Ош, щоб вони приймали всіх бажаючих руками, як показав Учитель. А просити кожен має Учителя Іванова: «Учителю, дай мені здоров'я».

    Еволюційна пропозиція. Учитель Іванов пише, яке має бути суспільство: 7806.с.56. «Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна, одна для всіх зарплата. Ми повинні всі до одного чоловіка із цим утриманням погодитись і взяти свою належну спільного блага зарплату від малого і старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю, за що ніхто і нічим не буде винуватий. Будуть жити в природі за вченням Учителя. Буде нам всім мало, всім прибавимо». Якщо ми всі цього не зробимо, то в суспільстві такий безлад і залишиться, ми будемо бідними і нещасними, нам не допоможе Бог і природа, а буде карати хворобами, лихами.

    Гімн Порфирія Іванова. Тут вся його ідея, співаємо його завжди.
    Люди Господу вірили, як Богу.
    А він сам до нас на землю прийшов.
    Смерть як таку вижене,
    А життя у славу введе.
    Де люди візьмуться, на цьому бугрі.
    Вони гучно скажуть слово.
    Це є наше райське місце.
    Чоловікові слава безсмертна.

    Висновки. Система – це здоровий спосіб життя для всіх людей Землі. Це є науковий, на практиці перевірений природний засіб для всіх людей легко безплатно в житті запобігати захворюванню, застуді, епідемії тощо. Буде мир і дружба. Не буде злочинця і хворої людини, ворог зникне всередині і ззовні. Війська всі внутрішні і зовнішні не будуть потрібні. Система – це є науково обґрунтований спосіб життя по-еволюційному людини, при якому людина як біологічний вид еволюціонує в природі, живе по-природному, незалежна в природі, не вмирає, вічно живе. Людина фізично, розумово і духовно вдосконалюється, стає безсмертною, стає Богом, доказом цього є приклад Учителя Іванова. Ця система актуальна, має велике значення для існування людства, бо людина як біологічний вид десятки тисяч років не еволюціонує, оскільки захищена від природи через їжу, одяг, житловий дім тощо, вона залежна від природи, розвивається тільки технічно. Залежний людський рід поступово відмирає. Система треба, щоб людство не вимерло, як колись динозаври. Жити треба, а вмирати не треба. Слава безсмертна тому, хто живе по-еволюційному. Бажаю щастя, здоров'я всім. 2016.10. Послідовник Ош.




    [1] www.osh.kiev.ua/uk022s.htm

    [2] www.osh.kiev.ua

    [3] www.osh.kiev.ua/ukiv7202.htm

    [4] www.osh.kiev.ua/ukiv5803.htm

    [5] www.osh.kiev.ua/ukiv6209.htm

    [6] www.osh.kiev.ua/ukiv6605.htm

    [7] www.osh.kiev.ua/ukiv7102.htm

    [8] www.osh.kiev.ua/ukiv7112.htm

    [9] www.osh.kiev.ua/ukiv7707.htm
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.


 

Похожие темы

  1. Бог Ош (в миру Іванов П.К.) за ділом.
    от святослав в разделе Мир
    Ответов: 21
    Последнее сообщение: 27.02.2015, 14:54

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •