Іоанн Сірко
Добро пожаловать!
FORUM.KIEV.UA - ФОРУМ КИЕВ ЮА
Максимум общения, минимум правил.
Киевский форум с самомодерацией
1. Автор темы - руководит темой. Может удалять чужие сообщения.
2. Уровень флуда, офф-топа, регулирует лишь автор темы.
3. Модераторы удаляют лишь грубые нарушения: закон, спам, мат...


Показано с 1 по 10 из 10
Like Tree3Likes
  • 1 сообщение от святослав
  • 1 сообщение от Max1m
  • 1 сообщение от святослав
Тема: Іоанн Сірко
  1. #1
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,767
    Очки
    10,629
    Уровень
    24


    Іоанн Сірко

    Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.
    — Дудка не знає нащо грає, — Іван мовчить а все знає.

    Перебуваючи усе своє життя на війні, Сірко водночас відзначався великодушністю та рідкісною безкорисливістю і тому ніколи не переслідував слабкого ворога, а у позавоєнний час ніколи не брав здобичі. На війні отаман був самовіддано хоробрий і навдивовижу винахідливий: він умів з десятками козаків розбивати сотні ворогів, а із сотнями молодців перемагати тисячі неприятелів. Ім’я Сірка-ватажка було оточене ореолом непереможності, і тому вороги боялися його більше за вогонь, більше за бурю, більше за пошесть морову.

    Найвизначнішим кошовим XVII ст. був Іван Сірко. Він походив із Слобожанщини (з Мерефи), був без освіти, навіть неграмотний, але незвичайно активний і хоробрий. За головне завдання Запоріжжя він уважав боротьбу з татарами і турками.
    "За віру православну заступаючись і славу безсмертну тим собі заробляючи, ми груди свої кров'ю неприятельською багрянимо",— заявляв він. "Бог свідок моєї душі, що я ніколи не ходив в Україну з тим, щоб руйнувати мою батьківщину; не хвалячись, правду говорю, що всі мої заходи і намагання спрямовані на те, щоб робити шкоду нашим ворогам, бусурменам". В цій боротьбі Сірко вславився як незрівнянний войовник та полководець. Він зорганізував понад двадцять великих походів і незліченні дрібні виправи, наскоки й напади. Він виправлявся в різні сторони: під Перекоп, на татарські замки на долішньому Дніпрі, на Очаків, Аккерман, Бендери, на буджацьких татар, на Чорний і Кучманський шлях. Походи відбувалися в різний спосіб — човнами Дніпром, верхи степами, деколи з табором і гарматами. Сірко вирушав деколи з невеликими силами: напр., у поході на Перекоп 1663 р. було всього 90 запорожців, ЗО донських козаків і 60 калмиків, але вони розбили вп'ятеро більше татарське військо. Своєю ініціативою, енергією і воєнним щастям Сірко здобув собі на Запоріжжі небувалу пошану: "Всі його боялися незвичайно; що, бувало, задумає, те і зробить, а як хто хотів би його не слухати, того зараз убили б",— оповідали запорожці після його смерті.

    Протимосковські виступи.
    Гасло боротьби з бусурменами, з яким виступав Сірко, не завжди знаходило рівний відгук на Запоріжжі. Близьке сусідство з татарами, особливо ж господарські і торгові зв'язки з ними, сприяли і протилежному напрямові — приязні з Кримом. Це була також реакція проти наступу Москви, що дедалі більше втручалась у внутрішні справи України, а також бажала покласти свою руку і на Запоріжжя. Протимосковський рух розпочався вже за часів Брюховецького, якого запорожці гостро критикували за його поступливість супроти Москви. "Хоч ти від царської величності честю (боярством) наділений, але уряд дістав від Запорізького Війська; Військо ж. не знає, що таке боярин, воно знає тільки гетьмана",— писав Брюховецькому кошовий Ждан Ріг*. В 1667 р. запорожці вбили московського посла, що їхав у Крим, а коли царський уряд зажадав справедливості, відповіли ще й погрозами: нехай би цар "своїм ратним людям наказав, щоб у городах перестали всякі вимисли чинити; а як не перестануть,— хорони Боже, щоб більший вогонь не постав. Поки живих нас стане, будемо берегти, щоб вольності наші не меншали... Так нехай і монархи на те вважають, що наше є починати, а Боже — кінчати".
    Союз з Кримом мав убезпечити Запоріжжя від Москви. Такий план намагався провести Петро Суховієнко*, запорізький писар, що проголосив себе гетьманом (1668—1669) під протекторатом хана; у своїх універсалах сердечними словами згадував він "матку милу, отчизну, бідну Україну", закликав до єдності, остерігав проти московської неволі, "подібної до єгипетської", і радив шукати допомоги в татар. Але в той же час з такими самими планами виступив Дорошенко, тільки на далеко ширшій основі, і Суховієнко не здобув більшого впливу. Серед тогочасних невідрадних обставин союз з татарами видавався українським патріотам єдиним порятунком:
    був момент, що навіть непримиренний Сірко припинив боротьбу і уклав перемир'я з татарами, щоб забезпечити для Січі довіз хліба і солі.
    Запорожці пропустили турецькі кораблі в Дніпро, а потім із тилу вдарили по них. Бій був короткий. Козаки знищили турків, а гребців каторг — полонених — визволили. У листі до Самойловича Іван Сірко писав: «липня 12 числа проти Краснякова на гирлі Карабельном, ударив на ті всі судна, оволоділи єсми ними одне тільки судно вітрилами й многими гребці ушло»
    Низове запорозьке військо на чолі з Іваном Сірком пішло «
    на Буг к турскому мосту и заставе». Запорозькі козаки спалили турецькі мости, знищили варту й захопили багато підвод із різними запасами, що направлялись у Чигирин.

    1659 Рішуче виступив проти політики гетьмана І. Виговського, організував військовій похід на Акерман, що привело до розпаду українсько-польсько-татарської коаліції. Відмовився підписувати російсько-український договір
    1659–1660 Обирають на посаду кошового отамана Війська Запорізького упродовж багатьох років (1659–1660, серпень 1664–1665, 1670–квітень 1672, вересень 1673– серпень 1680)

    Після Андрусівського договору1667 зайняв виразно антимосковську (й разом з тим антипольську) позицію.

    1668, березень Очолив виступи проти гніту царської адміністрації в містах Харківського полку – Маяцьку, Змієві, Валках, Мерефі за підтримкою населення Слобожанщини, донських козаків.
    1671–початок 1672 Очолив народні виступи на Правобережній Україні, підтримав протимосковську політику уманського полковника М.Ханенка
    Сірко виходив переможцем з десятків антиосманських походів. Досить сказати, що у боротьбі проти агресії Османської імперії Сірко провів понад 55 успішних походів і жодного не програв.
    На узбережжях Чорного моря та Криму не раз брали Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Перекоп, навіть Ясси; татарські матері лякали дітей ім'ям Сірка.

    Слова відомого козака-характерника Івана Сірка: «Рабів до раю не пускають»

    Дванадцять разів Запорозька Січ обирала Івана Дмитровича Сірка кошовим отаманом. За кількасотрічне існування Січі жоден кошовий отаман не зажив такої любові й шани серед січового товариства. Україна – Лівобережна, Правобережна, Слобожанщина – в 60-70-ті роки XVII ст. не знала людини, яка б могла зрівнятися популярністю з Іваном Сірком. Загальне визнання й безмежну вдячність сучасників набула тоді очолена Іваном Сірком героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарських орд, що загрожували геноцидом українському народові. Запорозький витязь ставив найпершою й найголовнішою метою кожного походу врятування бранців із полону, визволення невільників, що конали в тяжкому рабстві у султанській Туреччині та Кримському ханстві. Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі.
    Відзначаючи ці якості, треба б наголосити й на суто людських рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий і мудрий, демократичний, він був до аскетизму скромним у побуті й глибоко віруючим. На Січі жив у курені, їв разом із козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг. Історики вважали, що за своїми спартанськими звичками нагадував кошовий київського князя Святослава.

    Перше зі свідчень про діяльність Сірка – цікава, але й дотепер практично не задокументована історія участі полку запорожців у Тридцятилітній війні (1618 - 1648) на боці французів. У 1644 році Богдан Хмельницький як військовий писар Війська Запорозького у Варшаві зустрічався з послом Франції графом де Брежі. За рік був підписаний-таки договір-контракт і 2500 козаків через Гданськ морем дісталися французького порту Калє.
    Очолювали цих кондотьєрів полковники Сірко та Солтенко. Попереду їх чекали прецікаві події - облога і штурм неприступної іспанської фортеці Дюнкерк (яку називали „ключом від Ла-Маншу”). Останню неодноразово під час багатьох конфліктів намагалися взяти французи, але все безрезультатно... Козаки „розібралися” з супротивником за декілька днів.

    1645, жовтень – 1646 Дві тисячі найманих запорізьких козаків на чолі з І.Сірком беруть участь у франко-іспанській війні, надають допомогу війську принца Конде під час захвату іспанської фортеці Дюнкерк

    Історики та письменники другої половини ХVII століття відзначали військові доблесті Сірка, причому це робили й ті, які вороже ставилися до визвольної боротьби українського народу. Це стосується насамперед польського хроніста Веспіяна Коховського, який писав: „Страшний він був в орді, бо був досвідчений у військових справах і відважний кавалер... гожий чоловік, вояцької натури і не боявся ані сльоти, ані морозу, ані сонячної спеки. Він був чуйний, обережний, терпляче зносив голод, був рішучий у воєнних небезпеках. Влітку він перебував на порогах, а взимку - на українському пограниччі. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, бо раз у раз бився з татарами...”

    Саме при Сіркові налагодилися особливо тісні взаємини між Запорожжям і Доном, козаки звершили ряд спільних походів. Сірко збирався також підтримати Степана Разіна, одначе здійснити це не вдалося. А чого вартий засвідчений історичними джерелами випадок, коли Сірко надав допомогу татарам, у кошах яких лютувала бубонна чума. Він виділив їм вільні, тобто незаражені, запорозькі землі та води і всім, хто звинувачував його у якшанні з татарами, відповідав: «Будьмо людьми». Кажучи сьогоднішніми словами, це був найбільший вияв інтернаціоналізму.

    Як зазначає невідомий автор "Історії Русів", "татари вважали Сірка за великого чарівника і звичайно титулували його Руським шайтаном, але в суперечних між собою справах щоразу віддавалися на його суд, мовляв: "Як Сірко скаже, так тому й бути. При великих своїх користях і здобичах не був він анітрохи зажерливий і корисливий, але все те йшло на інших і навіть на його ворогів" . Далі наводиться епізод повернення з наказу Сірка худоби одній багатодітній татарці, згадується його дозвіл деяким татарським родам кочувати на землях Війська Запорозького Низового.

    Кошові здебільшого протримувалися один рік, та й по тому. Тільки Іван Сірко обирався багато разів і навіть одного разу вісім разів підряд — такими були його авторитет серед козаків і віра в його відданість товариству та його розум і відвагу. «Іван Сірко являв собою колосальну особистість серед усіх низових козаків…в усі часи історичного існування Запорожжя»,— так писав про нього Д.І. Яворницький.

    Будьте чутливими до історичної спадщини. Пишайтеся історією свого народу, любіть її. Щоб у вас, а потім у ваших дітях і онуках підтверджувалося, що таки козацькому роду нема переводу.
    Последний раз редактировалось святослав; 22.01.2015 в 02:08.
    Nerto нравится.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  2. #2
    Новичок
    Регистрация
    23.01.2015
    Сообщений
    2
    Очки
    6
    Уровень
    1


    Крутой был Сирко, вопрос как он не проиграл ни одной битвы остается загадкой. Я склоняюсь к тому что он был козаком характерником.
    святослав нравится.

  3. #3
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,767
    Очки
    10,629
    Уровень
    24


    stiLLLoVe

    Последний раз редактировалось святослав; 23.01.2015 в 19:13.
    Nerto нравится.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  4. #4
    Старожил Достижения:
    1000 Experience Points1 год регистрации

    Регистрация
    30.10.2014
    Адрес
    Ставропольщина
    Сообщений
    965
    Очки
    3,510
    Уровень
    13


    Цитата Сообщение от Max1m Посмотреть сообщение
    Крутой был Сирко, вопрос как он не проиграл ни одной битвы остается загадкой. Я склоняюсь к тому что он был козаком характерником.
    Не порите чушь, просто у человека был талант к военному делу и мозги, не каждому дано. Татары и турки именовали его Урус-шайтан, что в переводе на русский и означает русский бес (демон,черт)

    ---------- Добавлено в 20:58 ---------- Предыдущее сообщение было размещено в 20:42 ----------

    Никакой магии и мистики.

    Подвиг Иканской сотни


    " Кто же эти русские казаки? Исчадия шайтана! В чём их сила? Он с детства был воспитан на неоспоримой истине, которую ему шептали кокандские правители и мудрецы: у кого сила и богатство – у того власть! И как понять слова пленённого уруса, которого по его распоряжению не стали убивать, а доставили к Мулле-Алимкулу на допрос… Весь израненный, казак не мог стоять, а висел на руках сарбазов с трудом удерживавших его. На предложение сдаться и принять магометанскую веру, он плюнул сгустком крови на истоптанный конями снег туркестанской дороги. И тогда, невольно исполнившись уважения к истекавшему кровью “урусу”, Мулла-Алимкул спешился, подошёл к нему ближе и спросил:

    - Почему вы так верите в своего бога. В конце концов, Бог один? В чём ваша сила? Переводчик нагнулся к терявшему уже силы казаку, который прошептал: - Не в силе Бог, а в правде! Мулла-Алимкул продолжал в задумчивости ехать по безбрежной степи, начавшей погружаться в золотисто-розовый закат, размышляя над словами “уруса”. Он думал о том, что если тысячи его воинов не смогли одолеть сотню “русских казаков”, то что же будет, если русских явятся тысячи?

    http://topwar.ru/24049-podvig-ikanskoy-sotni.html
    Последний раз редактировалось Цитрамон; 25.01.2015 в 19:45.
    Чубинский Павел Платонович - автор текста Гимна Украины :
    «Семь лет я трудился на Севере для русской науки и правительства. Я работал на Севере без устали и доказал мою любовь русскому народу»

  5. #5
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,767
    Очки
    10,629
    Уровень
    24


    Урус-Шайтан





    Последний раз редактировалось святослав; 25.01.2015 в 20:09.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  6. #6
    Старожил Достижения:
    5000 Experience PointsВетеран

    Регистрация
    26.07.2011
    Сообщений
    1,920


    Сірко мабуть був останнім з славетних отаманів Запорізької Січі. Крім усього іншого йому довелося потрапити у московську в'язницю, звідки його визволили поляки. Цю історію потрібно розповісти неодмінно.

  7. #7
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,767
    Очки
    10,629
    Уровень
    24


    Батько Корнеліус Маузер

    кобзар козацького роду


    Корній Мазур
    1955 р.н. - Дві вищі освіти філологічна (грецька, латина, німецька, французська) та історична (Русь, козацька доба, кобзарство) . Основний кобзарський інструмент-народна бандура, гру на якій почав засвоювати від Миколи Будника з 1991 р. Виконує традиційний репертуар.

    ps://
    Последний раз редактировалось святослав; 01.04.2015 в 22:36.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  8. #8
    Старожил Достижения:
    1000 Experience Points1 год регистрации

    Регистрация
    30.10.2014
    Адрес
    Ставропольщина
    Сообщений
    965
    Очки
    3,510
    Уровень
    13
    Последний раз редактировалось Цитрамон; 09.04.2015 в 21:27.
    Чубинский Павел Платонович - автор текста Гимна Украины :
    «Семь лет я трудился на Севере для русской науки и правительства. Я работал на Севере без устали и доказал мою любовь русскому народу»

  9. #9
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,767
    Очки
    10,629
    Уровень
    24


    Сознание и бытие

    Іван Сірко: «Рабів до раю не пускають»

    Корній Мазур:
    «Краще у бою загинуть, аніж жить рабом» (Дума про коня)




    Эти гусла, в том числе, Корнелиус делал сам в Киевском Кобзарском цехе, где состоялся и как мастер инструментов, и как исполнитель традиционного да авторского репертуара.

    Жданкина знаю, но попал он в "передрягу" с князем тьмы, в Почаеве реабилитировался.
    Последний раз редактировалось святослав; 10.04.2015 в 15:44.
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.

  10. #10
    A1s21 Достижения:
    Tagger Second ClassCreated Album picturesThree FriendsВетеран10000 Experience Points

    Регистрация
    13.03.2013
    Адрес
    Райськє місцє
    Сообщений
    1,767
    Очки
    10,629
    Уровень
    24


    Характер



    Є така думка, що сила воїна ховається у його зброї, от як, наприклад , зрозумілий для русича вислів як меч-кладенец, там чи шапка-неведимка?, або у Східному дискурсі мечам присвячені цілі казки, однак приходжу до висновку, що та йна в Характері
    доброго здоровля
    Ссылка или изображение не доступно. Необходимо более 11 сообщений.


 

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •